Справа № 636/6654/24 Провадження № 2-а/636/3/25
Дата
04 квітня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Карімова І.В.,
за участю секретаря судового засідання -Ріпи І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника Іванова Олексія Андрійовича до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2855622,
ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Іванова Олексія Андрійовича звернувся до суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 23.08.2024, до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. та закрити провадження у цій справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позову зазначав, що 17.08.2024 року приблизно о 20.44 год. інспектором Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області капітаном поліції Карповець Р.П. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року за ч.4 ст.126 КУпАП у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2024 року по справі № 636/1059/24, чим порушив п. 2.1а ПДР. Із вказаною постановою серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року ОСОБА_1 не згоден, оскільки йому не було відомо про існування щодо нього постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2024 року по справі № 636/1059/24, оскільки під час її розгляду присутнім не був, про дату та час розгляду справи йому відомо не було, рішення суду він отримав лише 20.08.2024 року після того, як йому стало відомо про його існування під час спілкування з поліцейськими 17.08.2024 року. Водійське посвідчення у ОСОБА_1 вилучено не було та знаходилось у нього на руках. Підтвердженням зазначених обставин слугують самі матеріали справи № 636/1059/24, які сторона позивача просила витребувати та дослідити при розгляді цієї справи. Представник позивача зазначає, що суб'єктивною стороною правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП є умисел, тобто особа повинна усвідомлювати, що будучи позбавленою права керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортними засобами. Однак ОСОБА_1 до моменту складання щодо нього оскаржуваної постанови не був обізнаний про існування рішення суду про позбавлення його права керування транспортними засобами, тому факт вчинення позивачем правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП є недоведеним, а тому наявні підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.08.2024 року відкрито провадження у цій адміністративній справі, розгляд якої визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.09.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача Головного управління національної поліції в Харківській області Тищенко В.В. поданий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за його безпідставністю. В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 року, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 розділ ІІІ Інструкції). Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. 17.08.2024 інспектор ЧугуївськогоРУП РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Карповець Р.П. ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконував службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456 та згідно п.7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» закріплено право для посадових осіб органів Національної поліції на проведення перевірки документів при зупиненні автотранспортного засобу. У зв'язку із зазначеним та відповідно до вимог пунктів 2.1 та 2.4 ПДР інспектор зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 і після встановлення особи водія інспектором відповідно до даних ІТС ІПНП виявлено факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на підставі рішення суду. Зазначене підтверджується відеозаписом зі службового відеореєстратора поліцейського DSTI7282, де на 02:27 вбачається рух ОСОБА_1 на транспортному засобі Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 .
У зв'язку з зазначеним представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Також у відзиві міститься прохання про розгляд справи без участі представника Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Іванова О.А. про витребування доказів- матеріалів адміністративної справи Чугуївського міського суду Харківської області № 636/1059/24.
Подалі представник позивача подав заяву з проханням розглянути справу за його та позивача відсутності, позов підтримують за заявленими підставами, просять його задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 17.08.2024 року інспектором Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області капітаном поліції Карповець Р.П. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року за ч.4 ст.126 КУпАП у зв'язку з тим, що17.08.2024 року
ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідно до постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2024 року.
Матеріали справи свідчать про те, що 17.08.2024 року відповідно до вимог пунктів 2.1 та 2.4 ПДР інспектор поліції Карповець Р.П. зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , і після встановлення особи водія інспектором відповідно до даних ІТС ІПНП виявлено факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на підставі рішення суду. Зазначене підтверджується відеозаписом зі службового відеореєстратора поліцейського DSTI7282, де на 02:27 вбачається рух ОСОБА_1 на транспортному засобі Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , який є належним доказом відповідно до ст. 251 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів дослідженої судом справи про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа № 636/1059/24, провадження №3/636/972/24) постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Також стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Із тексту вказаної постанови від 10.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, однак був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, не вживав заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу та заяву про відкладення судового засідання, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
При цьому суд зазначив, що, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та безпідставне умисне затягування правопорушником справи, наявні підстави для розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , подалі направивши йому до відома копію постанови від 10.07.2024 року.
Зазначена постанова суду набрала законної сили на день складання оспорюваної постанови інспектора поліції серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року за ч.4 ст.126 КУпАП і була врахована останнім при її складанні.
Крім того, з матеріалів справи про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП (справа № 636/1059/24, провадження №3/636/972/24) вбачається, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванов О.А. 17.09.2024 року подав апеляційну скаргу на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2024 року. Постановою судді Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іванова О.А. залишено без задоволення, а постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07.2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишено без змін.
Суд вважає, що твердження представника позивача про необізнаність ОСОБА_1 про складення відносно нього оскаржуваної постанови інспектора поліції серії ЕНА № 2855622 від 17.08.2024 року за ч.4 ст.126 КУпАП, є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 було відомо про наявність на розгляді суду щодо нього справи про вчинення адміністративного правопорушення та він був повідомлений про дату та час судового засідання, а відтак міг та повинен був цікавитися результатом її розгляду.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд критично оцінює доводи представника позивача з приводу того, що у справі відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Матеріали справи не містять доказів про порушення законодавства працівниками поліції при складанні оскаржуваної постанови.
Згідно п. 3,11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. відповідно до вимог підпунктів «а», «б» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456, та згідно п.7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» закріплено право для посадових осіб органів Національної поліції на проведення перевірки документів при зупиненні автотранспортного засобу.
Згідно зі ст. 31 КУпАП поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення як, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122, частини перша, друга і четверта статті 126).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення їх в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із статтею 251 КУПАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
3 метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07.11.2015 року затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №1395.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 пункту 2 Розділу III вказаної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП без складання відповідного протоколу.
Згідно з пунктом 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статтею 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, постановою, та про вилучення посвідчення водія. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положенням ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Крім цього, стаття 19 КАСУ передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.05.2018 року по справі №501/1492/16-а у справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності, та приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність івзаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126КУпАП прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79,121, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника Іванова Олексія Андрійовича до Головного управління національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2855622.
Рішення набирає законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження, а якщо його буде оскаржено в апеляційному порядку - з моменту проголошення судового рішення до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Іванов Олексій Андрійович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108599, юридична адреса: 61002, Харківська область м. Харків, вул.. Жон Мироносиць, буд.13.
Повне рішення складено 14 квітня 2025 року
Суддя І.В. Карімов