Справа № 643/15102/24
Провадження № 1-кп/643/487/25
30.04.2025 м. Харків
Салтівський районний суду м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за № 12017220470003384 від 24.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-
Прокурор Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому прохає закрити кримінальне провадження за № 12017220470003384 від 24.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивує тим, що 23.04.2014, близько 20:30 годині, невстановлена особа, знаходячись біля будинку 25/71 по вул. Героїв Праці в м. Харкові, відкрито заволоділа майном, що належало гр. ОСОБА_4 , після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, чим спричинила останньому матеріальні збитки. (ЖЕО № 10118 від 23.04.2014). Незважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконано вказаний обсяг слідчих дій, однак, особу причетну до скоєння кримінального правопорушення не встановлено та жодній особі повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не повідомлено. Враховуючи, що з 23.05.2017, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення за даним кримінальним провадженням минуло більше ніж п'ять років, строк притягнення особи до кримінальної відповідальності встановлений ст. 49 КК України закінчився.
Під час досудового розслідування особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні № 12017220470003384 від 24.05.2017 не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи та не є злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, що є підставою для закриття кримінального провадження згідно п. 3 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якому зазначив, що підтримує клопотання.
Вивчивши клопотання прокурора, який просив закрити кримінальне провадження, з підстав, визначених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12017220470003384 від 24.05.2017, суд приймає рішення про відмову у його закритті.
Судом встановлено, що 23.05.2017 Московським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області внесені відомості до ЄРДР № 12017220470003384 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Обов'язок доведення зазначених обставин, як випливає з ч. 1 ст. 92 Кримінального процесуального кодексу України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Суд зазначає, що Конвенцією про захист прав людини, і основоположних свобод гарантовано ряд прав людини. Зокрема, зі змісту Конвенції випливає, що у кожної держави-учасниці виникають як позитивні, так і негативні зобов'язання у сфері прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці послідовно розвиває позицію щодо поширення позитивних зобов'язань держави на всі основоположні права, закріплені конвенцією.
Загальною юридичною підставою позитивних зобов'язань держави в межах європейської системи право захисту виступає стаття 1 Конвенції «Зобов'язання поважати права людини», в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією. Отже, позитивні зобов'язання держави у сфері прав людини це обов'язки держави, які вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки доказів.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12017220470003384 від 24.05.2017, суд приходить до висновку, що слідчим не проведено усіх необхідних слідчих дій з метою встановлення особи причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, передбачених ст. 91 КПК України обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, що призвело до передчасного висновку про не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Так, 06.04.2018 слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України). Проте, жодної слідчої (розшукової) дії з перелічених у зазначеному дорученні виконано не було, про що свідчать матеріали кримінального провадження.
04.08.2022 начальником СВ Харківського РУП № 2 ГУНП України в Х/о ОСОБА_6 надано доручення про проведення досудового розслідування. Жодної слідчої (розшукової) дії на виконання доручення виконано не було і лише 05.10.2024 слідчим СВ Харківського РУП № 2 ГУНП України в Харківській області ОСОБА_7 надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України).
Відтак, суд констатує, що належні та ефективні заходи, спрямовані на розкриття вказаного злочину, не були здійснені. Досудове розслідування та процесуальне керівництво з боку прокурора були неналежними, кримінальне провадження не розслідувалося більше семи років, тому вважати, що в ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак осіб які вчинили злочин не встановлено, не можна, як про це зазначає у клопотанні прокурор, оскільки вони не встановлювалися, що є безумовним порушенням прав та інтересів потерпілого.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Відповідно п.1-1 ч. 2 ст. 284 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 частини першої цієї статті.
Закриття кримінального провадження з підстави передбаченої пунктом п.3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
З наведених вище норм слідує, що кримінальне провадження закривається на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України лише судом за клопотанням прокурора, яке він подає самостійно чи за ініціативи інших учасників кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Аналізуючи наведене, а також те, що органом досудового розслідування не вжито усіх заходів для встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а тому у закритті кримінального провадження № 12017220470003384 від 24.05.2017 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - слід відмовити.
Крім цього, у справі № 331/1020/24 Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження КПК України не передбачено.
Керуючись ст. ст.2, 40, 91, 92, 110, 284, 372,394 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за № 12017220470003384 від 24.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1