справа № 619/1480/25
провадження № 3/619/630/25
іменем України
28 квітня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
06.03.2025 о 22 год 25 хв у с. Дворічний Кут, Харківської області, Харківського району, по вул. Сумський Шлях, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6820 ARLJ-0179, фіксація проводилася службовою бодікамерою 1113031965/114, результат огляду 1,14 проміле, номер тесту 137. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а. Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за номером телефона, зазначеним у заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, про що свідчить довідка про доставку SMS. До того ж, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що містяться відповідні дані у протоколі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими доказами, а саме:
-даними протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 264235 від 06.03.2025, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності з зазначенням, що він випив 0,5 літри алкогольного пива, з протоколом згодний;
- результатом тесту № 137, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлений стан алкогольного сп'яніння - 1.14%. Незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 висловлено не було, що підтверджується його підписом;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів алкотестер Drager 6820 ARLJ-0179, результат огляду - 1, 14 проміле;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2025, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 ;
-ксерокопією постанови серії ЕНА № 4212949 від 06.03.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;
-даними відеозапису, який підтверджує обставини, викладені в протоколі, та на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, визнав, що випив пляшку алкогольного пива, а також погодився пройти освідоцтво на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів алкотестер Drager 6820 ARLJ-0179
-довідкою інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», згідно з якою пошук «ГСЦ Посвідчення водія» на причетність власності посвідчення водія значиться: посвідчення водія Українське ВХК154466, статус: виданий, категорія В, С з 04.06.2020 водій - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.2.9. «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд зазначає, що водій ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за вказане адміністративне правопорушення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 289 КУпАП, суддя,
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя О. В. Пруднікова