Справа № 197/434/23
Провадження № 1-кп/216/390/25
30 квітня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041610000075 від 01.03.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений, а саме:
1) 08.11.2005 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 2 роки, за постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.03.2006 направлений до місць позбавлення волі, звільнився 27.05.2008 умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 29 днів;
2) 29.12.2009 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 04.12.2014 по відбуттю строку покарання;
3) 03.11.2015 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 2 роки, за ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.04.2016 направлений до місць позбавлення волі, звільнився 08.06.2018 за ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 17 днів;
4) 03.05.2019 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково - у вигляді 3 місяців позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2015 та остаточно визначити до відбування 2 роки 3 місяців позбавлення волі;
5) 05.12.2019 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст.71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши до призначеного покарання за цим вироком частину невідбутого покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03.05.2019, остаточно призначивши покарання у вигляді 2 років та 4 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання час, проведений під вартою, починаючи з 30.08.2019;
6) 12.12.2019 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України призначити у відповідності до ч.1 ст.70 КК України покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши до призначеного покарання за цим вироком частину невідбутого покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03.05.2019, остаточно призначивши покарання у вигляді 3 років та 1 місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання час, проведений під вартою, починаючи з 30.08.2019;
7) 02.12.2020 Широківський районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. ст. 71,72 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, приєднавши до призначеного покарання за цим вироком частину невідбутого покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 03.05.2019, остаточно призначивши покарання у вигляді 2 років та 5 місяців позбавлення волі. 24.03.2021 Солонянським районним судом Дніпропетровської області у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України переглянуто вирок за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеним даним вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 більш суворим по вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12.12.2019, остаточно призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки та 1 місяць, звільнений 30.09.2022 по відбуттю покарання;
8) 21.12.2023 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області затверджено yroдy про визнання винуватості від 21.12.2023 року укладену між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області з одного боку та обвинуваченим за участю захисника, з iншого боку відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним за ст. 185 ч. 4, ст. 263 ч.1 KK України i призначено узгоджену між сторонами міру покарання: за ч. 1 ст. 263 KK України - 4 роки із позбавления волi; за ч. 4 ст. 165 KK України - 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 KK України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, -
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі відеоконферецзв'язку),
захисник ОСОБА_5 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_3 , 05.04.2023 приблизно о 11:00 год., знаходячись біля будинку № 35 по пр. Перемоги в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався на велосипеді марки «Giant» моделі «Rock» 26», рама L, червоного кольору, що належить ОСОБА_6 . Після чого, у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме велосипедом марки «Giant» моделі «Rock» 26», реалізуючи який, останній діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на шахрайське заволодіння чужим майном, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення попросив у ОСОБА_6 зазначений велосипед, повідомивши йому завідомо неправдиві відомості, щодо необхідності здійснення поїздки, та переконавши потерпілого, що він поверне йому велосипед, одразу після її здійснення, при цьому достовірно знаючи, що майно він йому повертати не буде. Після цього ОСОБА_6 , будучі впевненим щодо наміру ОСОБА_3 повернути велосипед, добровільно передав йому велосипед «марки «Giant» моделі «Rock» 26», рама L, червоного кольору.
Після чого ОСОБА_3 , заволодівши вищевказаним велосипедом марки «Giant» моделі «Rock» 26», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-23/14428-ТВ від 20.04.2023 становить 4900 гривень з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 4900 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Крім цього, ОСОБА_3 09.02.2023, приблизно о 22:30 годині, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , та реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю господарів та уваги можливих свідків, в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч волі власника, не маючи на те визначених законом підстав, пройшов через незачинену хвіртку воріт на територію домоволодіння, та попрямував через подвір'я в сторону будинку.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 через отвір у віконній рамі вказаного будинку, скло в якій було відсутнє, незаконного проник в середину будинку. Чим порушив право ОСОБА_7 на недоторканність її житла.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 162 КК України, за ознаками незаконного проникнення до житла особи.
Окрім цього, в кінці жовтня 2022 року, більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік села Зелений Став Криворізького району Дніпропетровської області, виявив дикоростучі кущі коноплі. Після чого, достовірно знаючи, що вказані рослини є наркотиковмісними, ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабіса для власного вживання без мети збуту, реалізуючи який, діючи умисно, шляхом збирання частин дикорослих рослин, зірвав листя з кущів коноплі, таким чином придбав особливо небезпечний засіб - канабіс, та незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року заборонено та приніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом висушування та перетирання листя рослин роду конопель виготовив наркотичну речовину - канабіс, та почав незаконно їх зберігати.
Вже 06.03.2023 року, приблизно о 15:00 годині ОСОБА_3 знаходячись неподалік вулиці Вишнева, с. Широка Дача, Криворізького району, Дніпропетровської області, де його було зупинено працівниками відділення поліції № 6 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, та на питання яких, чи має він при собі заборонені до обігу речи, надав в присутності понятих поліетиленовий пакетик з речовиною зеленого кольору в подрібненому стані і пояснив, що там канабіс, який він приніс із собою з дому де він мешкає, для власного споживання. Співробітниками поліції зазначену речовину було оглянуто та вилучено.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів за №СЕ-19/104-23/9089-НЗПРАП від 14.03.2023 року, відповідно до якої вилучена речовина у ОСОБА_3 масою 19,494 г. є канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить: 17,506 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» за №188 від 01.08.2000, перевищує невеликі розміри наркотичних засобів, які ОСОБА_3 незаконно придбав, виготовив та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінують, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказані вище кримінальні правопорушення за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.
Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив суд не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень визнає повністю.
Обвинувачений, прокурор, кожен окремо проти задоволення такого клопотання не заперечували.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 кожен окремо, просили суд розглянути справу в їх відсутність, щодо призначення міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду, цивільний позов заявляти відмовляються.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання захисника, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, які інкримінуються обвинуваченому.
Ці діяння містять склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за ознаками: незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту; ч. 1 ст. 162 КК України, за ознаками: незаконного проникнення до житла особи, ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, раніше неодноразово судимий за вчиненнятяжких корисливих злочинів, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення, звертався до лікаря - нарколога за медичною допомогою не звертався (м.к.п. т. 1 а.с. 65) за психіатрічною допомогою до лікаря-психіатра не звертався (м.к.п. т. 1 а.с. 64), співпрацював з органом досудового розслідування,майнова шкода потерпілим відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 162, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання у відповідності до ст. 66 КК України є його щире каяття. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання судом є рецидив злочинів.
Таким чином суд, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.
Окрім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи повне відшкодування майнової шкоди, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі за правилами ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2023.
При цьому суд не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України, оскільки судом не встановлено сукупності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненихо ним кримінальних правопорушень.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Потерпілими цивільні позови не заявлені, однак за ними зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме: - судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/10421-ТВ від 21.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 1132,68 гривень;
- судову експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/9089-НЗПРАП від 14.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 1132,68 гривень;
- судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/10422-ТВ від 22.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
- судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/10420-ТВ від 21.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
- судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/13291-ТВ від 12.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
- судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/13292-ТВ від 11.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
- судово-товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-23/14428-ТВ від 20.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 956 гривень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 2 (два) роки обмеження волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (два) роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 309 України у виді 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 , остаточне покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати засудженому ОСОБА_3 не відбуте покарання за вироком Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2023 року у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та визначити йому для відбування остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати згідно вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2023 року - з зарахуваням ОСОБА_3 в строк відбування покарання час перебування під вартою з 31.10.2023 року по 21.12.2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати у кримінальному провадженні № 12023041610000075 від 01.03.2023 року:
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/10421-ТВ від 21.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 1132,68 гривень;
-за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-23/9089-НЗПРАП від 14.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 1132,68 гривень;
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/10422-ТВ від 22.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/10420-ТВ від 21.03.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/13291-ТВ від 12.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/13292-ТВ від 11.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 755,12 гривень;
-за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/14428-ТВ від 20.04.2023, витрати на залучення експерта становлять 956 гривень.
Речові докази: телевізор марки «LG» моделі «RT-20СА75М» сірого кольору, серійний номер 410UI00941, телевізор марки «RAINFORD» моделі «TV-5564TC» сірого кольору, серійний номер 1041790передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_7 (т. 1 м.к.п. а.с. 38), - залишити власнику.
Речові докази: велосипед «Україна 28» передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_8 (т. 1 м.к.п. а.с. 145) - залишити власнику.
Речові докази: велосипед марки «Giant» моделі «Rock» 26», рама L, червоного кольору, передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_6 (т. 2 м.к.п. а.с. 19), - залишити власнику.
Речові докази: коробку від монітору марки «LG» модель «Flatron 22ЕА53S-P» чорного кольору, серійний номер 310NDDMG7250 та монітор марки «LG» модель «Flatron 22ЕА53S-P» чорного кольору, серійний номер 310NDDMG7250 передані під зберігальну розписку власника ОСОБА_9 (т. 1 м.к.п. а.с. 160, 167) - залишити власнику.
Речові докази: коробку від мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9С», NFC, 2/32 GB, Midnight Gray, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 9С», NFC, 2/32 GB, Midnight Gray, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_10 (т. 1 м.к.п. а.с. 199, 207) - залишити власнику.
Речові докази: коробку від планшету марки «Samsung» модель «Galaxy Tab 37.0 16GB SM-Т211 White» імеі: НОМЕР_3 та планшет марки «Samsung» модель «Galaxy Tab 37.0 16GB SM-Т211 White» імеі: НОМЕР_3 передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_11 (т. 1 м.к.п. а.с. 227, 231, 239) - залишити власнику.
Речові докази: що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів, відповідно до квітанції № 477/23, а саме канабіс масою 19,094 г. (т. 1 м.к.п. а.с. 103), - знищити.
Матеріали кримінального провадження № 12023041610000075 від 01.03.2023 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 197/434/23 (1-кп/216/390/25).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1