Справа № 185/2748/24
Провадження № 2/185/240/25
27 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2024 року ТОВ "УМ Факторинг" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023 у розмірі 75 440,00 грн та судові витрати по справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 01.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3571905, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 9 200,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. 10.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УМ Факторинг» було укладено Договір факторингу №10112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «УМ Факторинг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «УМ Факторинг» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу із Реєстру прав вимог №1 від 10.11.2023 до Договору факторингу №10112023 від 10.11.2023, ТОВ «УМ Факторинг» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75 440,00 грн, з яких: 9 200,00 грн - сума кредиту; 66 240,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «УМ Факторинг» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023 у розмірі 75 440,00 грн.Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих кредитних коштів, що й стало підставою звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2024 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відомостей про неможливість з'явитися у судове засідання відповідач суду не надала. Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 01.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905, відповідно до якого відповідач отримав позику у розмірі 9 200,00 грн строком на 360 днів, шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення картки та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,4% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 2% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка, відповідні ставки зазначені в п. 1.4.2. та 1.4.1. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитним договором за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації) виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Свої зобов'язання кредитор перед позичальником виконав, надавши кредитні кошти.
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 23.11.2023 за №20231123-86, 01.04.2023 ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022, було здійснено переказ коштів в сумі 9 200,00 грн на рахунок клієнта, номер картки НОМЕР_1 .
Враховуючи те, що відповідач не виконав умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023, позивач застосовує стандартну процентну ставку - 2 % на строк 360 днів (9 200,00 грн х 2% х 360 днів = 75 440,00 грн).
Загальна заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023 становить 75 440,00 грн, з яких: 9 200,00 грн - сума кредиту; 66 240,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
10.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УМ Факторинг» було укладено Договір факторингу №10112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «УМ Факторинг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «УМ Факторинг» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п.2.1 договору факторингу ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується відступити ТОВ «УМ Факторинг» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «УМ Факторинг» їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п.2.2. договору факторингу ТОВ «УМ Факторинг» набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до Витягу із Реєстру прав вимог №1 від 10.11.2023 до договору факторингу №10112023 від 10.11.2023, ТОВ «УМ Факторинг» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3571905 від 01.04.2023.
З копії платіжної інструкції №487 від 13.11.2023 вбачається, що ТОВ «УМ Факторинг» сплатило ТОВ «Лінеура Україна» 206 140,44 грн, згідно договору факторингу № 10112023 від 10.11.2023 та реєстру прав вимоги №1.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023.
У вищезазначеному договорі зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов'язки за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та має заборгованість перед ТОВ «УМ Факторинг».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до платіжної інструкції №144 від 29.01.2024 позивач, за подачу позовної заяви, сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2023 між адвокатом Судейкіною І.В. та ТОВ «УМ Факторинг» було укладено договір про надання правової допомоги № 15/12/2023.
Як вбачається з акту обсягу наданої правничої (правової) допомоги № 87 від 08.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 15/12/2023, розмір послуг щодо відповідача ОСОБА_1 становить 6 000,00 грн, в тому числі: 1000,00 грн - (1 година по 1000 грн) надання усної консультації; 1000,00 грн - (1 година по 1000 грн) підбір законодавства, що регулює спірні відносини. Пошук правової позиції і практика Верховного суду; 4000,00 грн (4 години по 1000,00 грн) написання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви.
Крім того, матеріали справи містять платіжну інструкцію №664 від 20.12.2023 про сплату послуг адвоката на суму 6000,00 грн.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого часу на надання правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг", ЄДРПОУ 40274286, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3571905 від 01.04.2023 у розмірі 75 440 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок) грн 00 коп., яка складається з наступного:
- 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 66 240 (шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг", ЄДРПОУ 40274286, понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг", місцезнаходження: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40274286.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Бондаренко