02.04.2025 Єдиний унікальний номер 201/12990/23
Провадження №2/205/125/25
02 квітня 2025 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Синько Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.06.2018 року у розмірі 110 784,16 гривень та вирішити питання стягнення судових витрат. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_1 уклав договір на отримання кредиту шляхом підписання 18.06.2018 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифів банку, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, що складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом у розмірі 80 000 гривень. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу доступ до коштів на його картковому рахунку. Відповідач своїх обов'язків щодо повернення кредиту не виконує, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 03.07.2023 року становить 110 784,16 гривень. На підставі вищевикладеного, позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24.10.2023 року справу передано на розгляд Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська віл 22.01.2024 року відкрито провадження та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачем, від імені та в інтересах якого діє адвокат Куценко Ю.М., 10.05.2024 року, надано відзив, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що надана позивачем анкета-заява не містить суми бажаного та/або погодженого відповідачу кредитного ліміту. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві та не є належним, допустимим та достовірним доказом. Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредиту в розмірі 80 000,00 гривень, наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 110 784,16 гривень.
Позивачем, від імені та в інтересах якого діє представник Мєшнік К.І., 16.05.2024 року надано відповідь на відзив, у якому представник просив позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач 18.06.2018 року підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови. Підписавши анкету-заяву, відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях та підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. Представник позивача звернув увагу суду, що без погодження у мобільному застосунку «Монобанк» з Умовами та правилами надання банківських послуг вхід у головне меню застосунку не є можливим, жодна особа не може перейти далі у головне меню застосунку. А тому, без ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Окрім того, поповнення кредитного рахунку свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використовував з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.
Відповідачем, від імені та в інтересах якого діє адвокат Куценко Ю.М., 16.08.2024 року, було надано заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем разом із відповіддю на відзив надано виписку про рух коштів, довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту. Проте, позивачем не вказані причини, з яких ці докази не були подані разом з позовною заявою. Ці документи є недопустимими доказами, оскільки підписані операційним директором Примаченко Т.В. без надання документів на підтвердження повноважень
Позивачем, від імені та в інтересах якого діє представник Мєшнік К.І., 20.08.2024 року надано додаткові пояснення, у яких зазначив, що деталізована виписка про рух коштів по картковому рахунку відповідача підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, існування заборгованості та її розмір.
Відповідачем, від імені та в інтересах якого діє адвокат Куценко Ю.М., 11.11.2024 року, подано заперечення на додаткові пояснення у справі, в яких представник просила залишити без розгляду додаткові пояснення у справі від 20.08.2024 року разом із документами, поданими в якості доказів, а в разі їх прийняття до розгляду визнати їх неналежними, недопустимими та недостовірними доказами.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в жовтні 2017 року Акціонерним товариством «Універсал Банк» запущено новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank».
18.06.2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 18.06.2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті у банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного підпису.
На підставі вказаної Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 18.06.2018 року ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , у розмірі 80 000 гривень, із пільговим періодом за карткою до 62 днів, зі сплатою пільгової відсоткової ставки у розмірі 0,00001 % річних, зі сплатою обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості), зі сплатою базової відсоткової ставки у розмірі 3,1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості) та зі сплатою збільшеної відсоткової ставки на місяць за карткою на суму загальної заборгованості у розмірі 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). Позивач надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
З анкети-заяви також вбачається, що підписанням договору ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту були надані банком відповідачеві через мобільний додаток.
Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи Master Card/Visa та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Пунктами 5.3, 5.8.1. п. 5 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
У вказаному Договорі відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім'я та погодився на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов Договору.
Банк свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати щомісячних мінімальних платежів за вищевказаним Договором порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 18.06.2018 року станом 03.07.2023 року у розмірі 110 784,16 гривень, з яких: 110 784,16 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір у електронній формі та погоджені всі його істотні умови. Даний договір раніше не оспорювався відповідачем та не визнавався судом недійсним.
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 15.05.2024 року відповідачу ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та видано «Чорну картку», терміном дії до 09/24.
Як було встановлено судом, анкета-заява від 18.06.2018 року підписана ОСОБА_1 , а тому є належним та допустимим доказом підтвердження укладання між сторонами кредитного договору. Окрім того, представник відповідача у відзиві не заперечував факт підписання анкети-заяви відповідачем.
Із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 15.05.2024 року, яка була надана представником позивача, вбачається, що відповідачу 18.06.2018 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 гривень, який 14.08.2018 року було збільшено до 60 000 гривень, 09.01.2019 року - до 35 000 гривень, 28.09.2020 року - до 60 000 гривень, 08.07.2021 року - до 80 000 гривень.
Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 , відповідач користувався кредитними коштами, наданими банком.
Окрім того, виписка про рух коштів по особистому картковому рахунку ОСОБА_1 підтверджує, що відповідач активно користувався кредитною карткою, а саме здійснював оплату послуг та товарів, знімав готівку в банкоматах, отримував зарахування коштів від третіх осіб та здійснював поповнення рахунку.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано фактичне користування кредитними коштами, що слідує з детальної виписки за його картковим рахунком, яка міститься в матеріалах справи і яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).
В свою чергу, поповнення кредитного рахунку, які проводив відповідач, свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використовував з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.
Крім того, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.
Положеннями п.п. 6.13 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» встановлено, що з урахуванням ч. 3 ст. 631 ЦПК України сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до укладення договору та стосуються надання клієнтом Банку підтверджень, погоджень, повідомлень, підписів з використанням клієнтом ОТР-паролю.
Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 18.06.2018 року успішно пройшов процедуру верифікації та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг Монобанк.
З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.
Без погодження у мобільному застосунку «Монобанк» з Умовами та правилами надання банківських послуг не є можливим вхід у головне меню застосунку, жодна особа не може перейти далі у головне меню застосунку.
Таким чином, підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 18.06.2018 року, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до умов чинного законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року, справа № 623/2936/19.
Відповідно до підпункту 5.22. пункту 2 розділу 2 Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом.
У п. 7.1.1. Умов та Правил врегульований порядок внесення змін до Договору. Зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою Мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) Договору, які містять елементи договору про споживче кредитування, та акцепту клієнтом зазначених змін. У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і Правил надання банківських послуг, тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг. Відповідач продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. Отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і в такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначеними у договорі.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.
За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Водночас суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами, тому суд при вирішені спору по суті приймає до уваги дану виписку, внаслідок чого відхиляє позицію відповідача щодо неналежності як доказу виписки по картковому рахунку наданої позивачем. При цьому суд зауважує, що відповідач не надав суду будь-які докази, які б спростували виписку по картковому рахунку відповідача та довели факт нездійснення відповідачем операцій користування кредитними коштами та їх повернення.
Згідно виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувався кредитними коштами (отримував готівку у банкоматі, купував товари, здійснював оплату послуг, перераховував кошти на інші рахунки тощо та частково повертав кошти банку), внаслідок чого і виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 110 784,16 гривень.
Частково погашаючи заборгованість з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), у якому зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Інші доводи відповідача зводяться до особистого тлумачення норм права та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу повернуті не були, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, а тому заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 03.07.2023 року становить 110 784,16 гривень, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.06.2018 року станом на 03.07.2023 року в розмірі 110 784,16 гривні (сто десять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 16 копійок, з яких: 110 784,16 гривні - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30).
Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Представник відповідача: Куценко Юлія Михайлівна (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.О.Костромітіна