28.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/350/25
Провадження № 2/205/1644/25
28 квітня 2025 рік м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ «Споживчий центр», яка діє на підставі довіреності - Чайка І.В., через систему «Електронний суд» звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просили: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 16.07.2024-100000518 від 16.07.2024 року у розмірі 17 760,00 гривень та сплачену суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 16.07.2024-100000518, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору та Заявки Позичальнику надано кредит у розмірі 6 000,00 грн., строком на 98 дні за процентною ставкою - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день. Відповідно до Договору від 16.07.2024 та квитанції про видачу коштів від 16.07.2024 Кредитором надано, а позичальником отримано кредит у розмірі 6 000,00 грн. Отже, TOB «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 21.11.2024, утворилась заборгованість у розмірі 17 760,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000,00 грн. та по процентам - 7 560,00 грн., комісії 1 200,00 грн. та неустойки 3 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «Споживчий центр» було повідомлено своєчасно та належним чином. Однак, в прохальній частині позовної заяви зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 7)
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме через офіційний портал "Судова влада України" веб-сторінку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч. ч. 1. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банка бо інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 16.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 16.07.2024-100000518, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е543. (а.с. 10-16)
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до умов договору та заявки від 16.07.2024, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору, відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 6 000,00 грн., строк користування кредитом 98 днів, дата повернення кредиту - 21.10.2024, пролонгація договору не передбачена, період користування - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (черговий період), процентна ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% на день, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів, процентна ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% на день, яка застосовується протягом чергових періодів , наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт», комісія, пов'язана за наданням кредиту - 300 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 300 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, неустойка - 60,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії.
Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1, 4.4, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача за реквізитами платіжного засобу 5355-28ХХ-ХХХХ-1731.
Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісії нараховуються у порядку, встановленому договором. У разі дострокового повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту).
У випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором кредитодавець залишає за собою право нараховувати неустойку, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Судом встановлено, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е543.
Позичальник також у анкеті позичальника вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е543.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 6 000,00 грн.
Перерахування коштів за кредитним договором було здійснено ТОВ «Споживчий центр» 16.07.2024 року за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , які були вказані відповідачем у Заявці, у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцію про зарахування № 454297458 від 16.07.2024 (а.с. 18)
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 16.07.2024-100000518, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17 760,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000,00 грн. та по процентам - 7 560,00 грн., комісії 1 200,00 грн. та неустойки 3 000,00 грн. (а.с. 19)
Наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано, відзив не подано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Будь-яких контррозрахунків вказаної заборгованості відповідачем надано не було.
Таким чином судом встановлено, що відповідач належним чином свої обов'язки за кредитним договором не виконував, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка за період з 16.07.2024 по 21.10.2024 року складає у загальному розмірі 17 760,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов'язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача та користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17 760,00 грн.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України та у зв'язку із задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даним позовом у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі ст. ст. 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 16.07.2024-100000518 від 16.07.2024 року у розмірі 17 760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000,00 грн. та по процентам - 7 560,00 грн., комісії 1 200,00 грн. та неустойки 3 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2025 року.
Суддя: Н.О. Бізяєва