Справа №203/1541/25
Провадження №2/0203/1185/2025
29.04.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
з участю:
-представника позивачки Гейка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕТЕЯ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, відшкодування моральної шкоди,
1. 7 березня 2025 року позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ТОВ «АЛЕТЕЯ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, відшкодування моральної шкоди. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка від 27.12.2022 по 16.12.2024 працювала у відповідача. При її звільненні заборгованість по заробітній платі сплачено не було. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 42 649,54 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 55 069,60 грн, середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки в сумі 11 025,28 грн, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000,00 грн (а.с.а.с. 1 - 16).
2. Представник позивачки у судовому засіданні заявлений позов підтримав, пояснивши, що позивачка від 27.12.2022 по 16.12.2024 працювала у відповідача на посаді інспектора відділу кадрів. При її звільненні заборгованість по заробітній платі сплачено не було.
3. Представник відповідача до суду повторно не з'явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
4. 29 квітня 2025 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
5. Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
6. Судом було встановлено, що позивачка від 27.12.2022 по 16.12.2024 працювала у відповідача на посаді інспектора відділу кадрів (а.с.а.с. 19 - 22).
7. 16 грудня 2024 року позивачку було звільнено за власним бажанням (а.с. 21).
8. При звільненні з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку. Заборгованість відповідача по заробітній платі за листопад та грудень 2024 року становить 42 649,54 грн. Заборгованість розрахована позивачкою самостійно шляхом аналізу індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (довідка форми ОК-5) (а.с.а.с. 29, 30).
9. Суд при цьому виходив з того, що відповідач неодноразово до суду не з'явився, можливістю подати відзив на позов та відповідні докази не скористався.
10. Відповідно до частин першої, третьої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
11. Згідно з частинами першою, другою статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
12. За правилами, встановленими частиною першою статті 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
13. Частиною першою статті 115 КЗпП визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
14. Судом встановлено, що при звільненні з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку. Заборгованість відповідача по заробітній платі станом на 16.12.2024 становить 42 649,54 грн, про що свідчать матеріали справи. Викладене є безумовною підставою для задоволення заявленого в цій частині позову.
15. За приписами статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
16. Відтак, зважаючи на те, що під час звільнення з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку, середня заробітна плата за час затримки за період від 17.12.2024 по 07.03.2025 (день звернення до суду з позовом) становить 56 304,88 грн.
17. Розрахунок середнього заробітку проведено судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).
18. Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов'язана відповідна виплата.
19. За правилами, встановленими абзацом першим пункту 8 Порядку, обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.
20. Заробітна плата позивачки за два фактично відпрацьованих місяця, що передували звільненню (жовтень, листопад 2024 року), становить 41 990,15 грн.
21. Кількість робочих днів за жовтень, листопад 2024 року становить 44.
22. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивачки становить: 41 990,15 ? 44 = 954,32 грн/день.
23. Визначаючи остаточну суму середньої заробітної плати, суд виходить з таких даних.
24. Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період від 17.12.2024 по 07.03.2025, становить 59.
25. Відтак сума середньої заробітної плати за цей час становить: 59 х 954,32 = 56 304,88 грн.
26. Між тим, зважаючи на те, що позивачка у заявленому позові просить стягнути меншу суму, керуючись принципом диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути саме задекларовану нею суму - 55 069,60 грн.
27. Крім того, оскільки при звільненні позивачка не отримала усі належні їй кошти, позов в частині стягнення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки також підлягає задоволенню.
28. Зважаючи на те, що під час звільнення позивачці не було компенсовано невикористані відпустки, середня заробітна плата за 16 днів відпустки становить 15 460,84 грн.
29. Розрахунок середнього заробітку проведено судом також відповідно до Порядку.
30. Абзацом першим пункту 2 Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
31. За приписами абзацу першого пункту 7 Розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
32. Заробітна плата позивачки за 12 місяців, що передували звільненню, згідно з наданими ним доказами становить 252 205,00 грн.
21. Таким чином, сума середньої заробітної плати за цей час становить: 252 205,00 ? 261 х 16 = 15 460,84 грн.
22. Між тим, зважаючи на те, що позивачка у заявленому позові просить стягнути меншу суму, керуючись принципом диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути саме задекларовану нею суму - 11 025,28 грн.
23. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
24. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
25. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
26. Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду, при наявності її вини.
27. Ураховуючи положення приведених норм, надані позивачкою докази в їх сукупності, суд вбачає наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача з несплати позивачці заробітної плати у день звільнення та її наслідками у вигляді душевних страждань, яких позивачка зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
28. Стала практика Європейського суду з прав людини, рішення якого є невід'ємною частиною національного законодавства (джерелом права), свідчить про те, що інститут відшкодування немайнової шкоди зазнає трансформації, у якій йому стала властива певна презумпція.
29. Саме по собі визнання факту порушення права не є і не може слугувати достатньою сатисфакцією, оскільки в результаті такого порушення особа зазнає певної моральної шкоди («Ромашов проти України» від 27.07.2004).
30. Відтак, зважаючи на встановлення судом протиправності бездіяльності відповідача, суд, з огляду на викладене вище, доходить висновку про безумовну доведеність факту заподіяння позивачці моральної шкоди.
31. Беручи до уваги положення приведених норм та співвідношуючи їх із встановленими фактами, ураховуючи ступінь, тривалість та глибину моральних страждань, а також помірність відповідної вимоги, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню.
32. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у сумі 968,96 грн (а.с. 32).
33. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕТЕЯ» (ідентифікаційний код - 44653230; 49069, Україна, місто Дніпро, вулиця Подолинського Сергія, 31/203) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕТЕЯ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 42 649,54 гривень, середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 55 069,60 гривень, середню заробітну плату для виплати компенсації за невикористані відпустки в сумі 11 025,28 гривень, компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 3 000,00 гривень, разом - 111 744,42 гривень (з утриманням з цієї суми обов'язкових платежів і зборів).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕТЕЯ» на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 968,96 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 29 квітня 2025 року.
Суддя М.О. Католікян