Справа № 127/5054/25
Провадження № 2/127/834/25
28 квітня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №588877 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31 січня 2023 року в розмірі 44600,00 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 31 січня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» на ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №588877, відповідно до умов якого відповідач отримав 5000,00 грн шляхом перерахування на його платіжну картку та зобов'язався їх повернути, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Даний договір було укладено за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний додаток. Зазначає, що електронна ідентифікація відповідача (клієнта) здійснювалася при його вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до умов укладеного договору строк кредиту - 420 днів, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графіку платежів).
Позивач вказує, що ТОВ «Селфі Кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі та в строк, визначений в умовах договору.
01 лютого 2024 року між позивачем та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу №01022024-1, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі, й до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №588877 від 31 січня 2023 року.
Відповідачем невиконані належним чином кредитні зобов'язання, його заборгованість становить 44 600,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 39 600,00 грн - прострочена заборгованість за відсотків. У зв'язку із порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем надіслано відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак відповідач не виконав свого обов'язку.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №588877 від 31 січня 2023 року в розмірі 44600, 00 грн та 2422,40 грн судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач, через свого представника - адвоката Зачепіло З.Я., подав відзив на позов. Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів про перерахування кредитних коштів позичальнику, а розрахунок заборгованості та надане позивачем платіжне доручення не можна вважати належним та допустимим доказом. Також зазначає, що право вимоги за основним зобов'язанням переходить в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги, тобто первісний кредитор повинен був надати новому кредиторові докази перерахунку коштів на рахунок відповідача. Також вважає, що сума у розмірі 44600,00 грн за користування кредитними коштами нарахована поза межами строку користування кредитом, тому є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до умов кредитного договору наданого позивачем кредит надається на 15 днів. Зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Позивачем подано відповідь на відзив. Підтримуючи позовні вимоги, вважає, що аргументи відповідача, наведені у відзиві, є безпідставними. При цьому вказує, що розрахунок заборгованості - це письмовий документ, який підтверджує суму боргу по кредитному договору, він містить усі необхідні відомості, які підтверджують суму боргу по кредитному договорі та є належним доказом існування боргу у взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема позивачем надане повідомлення про перерахування коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №588877 від 31 січня 2023 року, яке містить усі необхідні реквізити. Також звертає увагу, що відповідно до умов договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , тобто кошти відповідачу були перераховані на вже існуючий його рахунок. Оскільки ТОВ «Селфі Кредит» не відкривав рахунок відповідачу, а отже виписки з рахунку за даним кредитним договором відсутні, оскільки рух коштів не відображається на рахунку позивача, оскільки такий ним не відкривався. Крім того вказує, що строк кредиту становить 420 днів, а споживач зобов'язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені та інші платежі передбачені договором.
Відповідач правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, які врегульовані нормами ст. 526, 530, 610-611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.
Судом установлено, що 31 січня 2023 року відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про суму кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору (а.с.55-57).
В цей же день, 31 січня 2023 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 588877 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (надалі - договір №588877 від 31 січня 2023 року) шляхом обміну електронними повідомленнями та накладенням та нього електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (а.с. 31-53).
Клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №588877 від 31 січня 2023 року, ідентифікований ТОВ «Селфі кредит», акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - А152, який було відправлено на номер телефону - НОМЕР_2 ( довідка про ідентифікацію, а.с.72).
Договір №588877 від 31 січня 2023 року з додатком №1 (Графік платежів) до нього та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем ОСОБА_1 31 січня 2023 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.п. 1.2 -1.4, 1.6 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 5000, 00 грн. Строк кредиту - 420 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п.п. 1.5, 1.7, 1.8 договору стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 47541,10 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 44 600,00 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1).
Дата надання кредиту: 31 січня 2023 року або 01 лютого 2023 року (п.2.2.).
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №588877 від 31 січня 2023 року є Графік платежів, в якому сторони погодили умови застосування зниженої процентної ставки, якщо споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, період знижки на стандартну процентну ставку - до 02 березня 2023 року включно. Якщо ж споживач не виконає умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, а загальна сума платежів буде наступною: 44600,00 грн - сума платежів за розрахунковий період; 39600,00 грн - сума процентів за користування кредитом; 47541,10% річних - реальна річна процентна ставка; 44600,00 грн - загальна вартість кредиту (а.с.52).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одномау або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідач, шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Селфі Кредит», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір, акцептувавши пропозиції товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір є таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій форм, та у сторін відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які визначені цим договором.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав. 31 січня 2023 року на рахунок платіжної картки відповідача маска картки № НОМЕР_1 , яку вказано ним у договорі (п.2.1), шляхом безготівкового переказу було перераховано 5000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «Pay Tech» від 03 січня 2025 року вих. №20250103-155. Зі змісту цього повідомлення слідує, що ТОВ «Pay Tech» надає платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунків. Товариство отримало ліцензію Національного банку України, яка переоформлена 24 травня 2024 року. Крім того, між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Pay Tech» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 03 травня 2022 року та відповідно до цього договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 31.01.2023 11:01:05 на суму 5000,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» -5dd69c22ab9989de6ab689bbefdac522, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки № НОМЕР_1 (а.с.74.), що дає підстави для беззастережного висновку про те, що грошові кошти були надані відповідачці.
Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів щодо перерахування ТОВ «Селфі Кредит» та отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 5000,00 грн не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. При цьому, заперечуючи проти позову та будучи держателем картки (що нею не заперечується і не спростовано), відповідач не надала виписки по її особовому рахунку, доступ до якої вона має, як клієнт банку-емітента банківської карти, чи довідки про відсутність у неї банківської карти маска карти/рахунку № НОМЕР_1 на момент здійснення перерахування коштів.
При цьому суд звертає увагу що обов'язок доказування передбачає не лише обов'язок позивача довести свої вимоги, але й обов'язок відповідача спростувати такі вимоги, (частина 1 статті 81 ЦПК України), а не лише покликатися на обов'язок позивача в доведенні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» укладено договір факторингу №01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і за договором №588877 від 31 січня 2023 року (а.с.75-79).
Відповідно до п.6.2.3 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора після підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників за формою Додатку 2 цього договору та виконання фактором вимог пункту 7.2 цього договору.
Згідно з п. 7.2 цього договору фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена в п. 7.1 цього договору (2 528 538, 65 грн), на вказаний у реквізитах цього договору рахунок, протягом двох днів з дати підписання сторонами цього Договору.
Факт оплати здійснення відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією №74877 від 01 лютого 2024 року. Сторонами цього договору підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу №01022024-1.
Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №588877 від 31 січня 2023 року, загальна сума заборгованості - 44600,00 грн, з яких: 5000,00 грн - залишок по тіла кредиту, 39600,00 грн -залишок по відсотках (а.с.80).
Щодо тверджень відповідача, що право вимоги переходить в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги, то вказане спростовуються змістом самого договору факторингу, сторони якого відповідно до ст. 627 ЦК України вільні у визначені умов договору та визначили момент переходу права вимоги після підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників.
Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
11 лютого 2025 року ТОВ «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направив досудову вимогу із повідомленням про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості (а.с.83). Наразі відомостей про його отримання матеріали справи не містять.
Верховний Суд в постанові від 07 лютого 2018 року в справі № 2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідач не виконав свого зобов'язання, платежів для погашення заборгованості не здійснив ні на рахунки «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ні на рахунки первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит». Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань виникла заборгованість у розмірі 44600,00 грн, з яких: 5000,00 грн - залишок по тіла кредиту, 39600,00 грн -залишок по відсотках, про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с.58-71).
Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, викладене у відзиві, що погоджений строк користування кредитними коштами становить 15 днів, а сума у розмірі 44600,00 грн за користування кредитними коштами нараховано поза межами строку кредитування, оскільки умовами договору №588877 від 31 січня 2023 року, зокрема п.1.4, сторони погодили, що строк кредитування становить 420 днів. При цьому сторони погодили умови застосування стандартної ставки та встановили, що загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування становить 44600,00 грн, з яких 39600,00 грн - сума процентів. Вказані умови відповідачем не оспорювалися. Зазначена сума і заявлена до стягнення та розрахована в межах погодженого сторонами строку користування.
При цьому відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, як і власного контррозрахунку. Його заперечення не ґрунтується на відповідних доказах та спростовано встановленими судом обставинами.
Суд звертає увагу, що відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, строк та умови кредитування, але й скористався кредитом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав умови договору та не повернув у строк, встановлений в договорі, отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням вищенаведеного, неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором привело до порушення прав кредитора - позивача, а тому порушене право підлягає поновленню, а позов підлягає задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (судовий збір визначений з урахуванням понижуючого коефіцієнта).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором №588877 про надання споживчого кредиту від 31 січня 2023 року в розмірі 44600,00 грн (сорок чотири тисячі шістсот гривень нуль копійок, з яких: 5000,00 грн -заборгованість за тілом кредиту, 39600,00 грн - заборгованість за відсотками, а також 2422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: