Справа №127/12346/25
Провадження №1-кс/127/5257/25
25 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про накладення арешту в рамках кримінального провадження №42023022110000648 від 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, -
Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022110000648 від 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор філії «Енергоремтранс» акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 41264153, юридична адреса: Вінницька область, місто Вінниця, вул. Станція Вінниця, 10, (далі - Філія «Енергоремтранс», Філія, Підприємство) ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2022 року, вступив в злочинну змову із головним бухгалтером Філії «Енергоремтранс» ОСОБА_7 з метою розтрати коштів АТ «Укрзалізниця», що виділялися для оплати праці працівників філії.
Так, ОСОБА_6 призначено на посаду директор філії «Енергоремтранс» ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до трудового договору №415 від 20.07.2018 року, укладеного між ОСОБА_6 та АТ «Укрзалізниця» в особі голови правління.
У подальшому ОСОБА_6 продовжував свою діяльність на посаді директора Філії на підставі трудових договорів № 162-2019 від 23.07.2019 року, №376-2020 від 10.12.2020 року, №770-2021 від 14.12.2021 року (строк дії якого продовжено до 16.06.2022 року на підставі додаткової угоди від 11.03.2022 року), №50-2022 від 28.06.2022 року(строк дії якого продовжено на підставі додаткових угод від 28.09.2022, від 25.09.2023 та від 30.09.224 року до 30.09.2025 року).
Будучи директором Філії «Енергоремтранс», ОСОБА_6 , вступивши у злочинну змову із головним бухгалтером Філії ОСОБА_7 , з метою розтрати коштів АТ «Укрзалізниця» в інтересах третіх осіб, шляхом внесення до первинних бухгалтерських документів Філії «Енергоремтранс» відомостей про нарахування працівникам апарату управління Філії доплати по бригадному підряду в порушення нормативно-правових актів АТ «Укрзалізниця» та без засідань Комісії з питань оплати праці, підписував платіжні відомості на видачу заробітної плати працівникам Філії із зазначенням відомостей про нарахування працівникам апарату управління Філії доплати по бригадному підряду, отримував від працівників Філії частину грошових коштів від неправомірно виплаченої доплати по бригадному підряду працівникам апарату управління Філії, забезпечував приховування кримінально протиправної діяльності своїх злочинних намірів шляхом складання членами Комісії з питань оплати праці завідомо неправдивих протоколів щодо проведення засідань зазначеної комісії.
ОСОБА_7 , з метою виконання злочинного наміру, надавала вказівки бухгалтеру ОСОБА_8 на внесення до первинних бухгалтерських документів Філії «Енергоремтранс» відомостей про нарахуванням працівникам апарату управління Філії доплати по бригадному підряду в порушення нормативно-правових актів АТ «Укрзалізниця». Крім того, ОСОБА_7 підписувала платіжні відомості на видачу заробітної плати працівникам Філії із зазначенням відомостей про нарахування працівникам апарату управління Філії доплати по бригадному підряду та сприяла їх підписанню директором Філії ОСОБА_6 , організовувала вчасний перерахунок коштів, інформувала про це ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_6 вживала заходів для приховування кримінально протиправної діяльності їх дій.
Незаконна діяльність ОСОБА_6 полягала у тому, що в період з 2022, діючи умисно, у корисливих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати коштівАТ «Укрзалізниця», усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи, що згідно рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) додаткова виплата по коду 104 «Доплата працівникам по бригадному підряду» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні працівникам апарату філії «Енергоремтрас» АТ «Укрзалізниця» не нараховується, діючи в супереч йому, знаючи про те, що комісія з питань оплати праці Філії «Енергоремтранс» не приймала в березні 2022 року рішення про нарахування доплати по бригадному підряду працівникам апарату Філії, а він в свою чергу не затверджував відповідного наказу, в порушення п. 2.7, п. 5.4 Положення про філію «Енергоремтранс», за попередньою домовленістю із головним бухгалтером ОСОБА_7 , налагодили протиправний механізм нарахування доплати по бригадному підряду працівникам апарату філії «Енергоремтрас» АТ «Укрзалізниця», виплати яким на момент дії військового стану в Україні були призупинені.
З матеріалів клопотання встановлено, що протиправними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснено розтрату грошових коштів АТ «Укрзалізниця» в інтересах третіх осіб, чим завдано шкоду державі в особливо великих розмірах.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку 25.03.2025 повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Жмеринки, Вінницької області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
В ході досудового слідства встановлено, що 16.06.2022 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував право власності на автомобіль марки «Mercedes-benz» моделі «GLC 300», чорного кольору, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , яким останній користувався до 26.03.2025 року, а саме до обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
07.05.2024 року, за місцем проживання ОСОБА_6 , в приміщенні його службового кабінету, що в приміщенні філії «Енергоремтранс», а також в автомобілі марки «Mercedes-benz», моделі «GLC 300» було проведено ряд обшуків за результатами яких, останній дізнався про те, що відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022110000648. В результаті чого 10.05.2024 року, ОСОБА_6 з метою унеможливлення вилучення, конфіскації, або накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «GLC 300», чорного кольору, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 здійснив перереєстрацію вказаного автомобіля на свою дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з якою перебуває в шлюбі з 07.09.1996 року,(згідно актового запису про шлюб №1816 від 07.09.1996).
Враховуючи вищевикладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , а саме: автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «GLC 300», чорного кольору, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, прокурор просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.
Власник майна ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023022110000648 від 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України.
За результатами розслідування 25.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
За вчинення вказаного правопорушення, відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
16.06.2022 року, ОСОБА_6 , зареєстрував право власності на автомобіль марки «Mercedes-benz» моделі «GLC 300», чорного кольору, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , яким останній користувався до 26.03.2025 року, а саме до обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В подальшому, 10.05.2024 року ОСОБА_6 здійснив перереєстрацію вказаного автомобіля на свою дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з якою перебуває в шлюбі з 07.09.1996 року,(згідно актового запису про шлюб №1816 від 07.09.1996).
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Власник майна ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначили, що автомобіль був придбаний ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_5 .
Разом з тим, в судовому засіданні власником майна належних доказів на підтвердження вказаних фактів не подано.
Відповідно до наданих копій документів встановлено, що вказаний автомобіль було привезено з-за кордону на ім'я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу. В період з 2022 до моменту обрання запобіжного заходу саме ОСОБА_6 користувався вказаним автомобілем.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_6 на момент відчуження майна було відомо, що відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023022110000648, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, за яке можливе застосування покарання у вигляді конфіскації майна. Зокрема після проведення обшуку у вказаному автомобілі, останній було перереєстровано на ОСОБА_5 .
Таким чином, встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що ОСОБА_6 здійснив відчуження (можливо фіктивне) належного йому нерухомого майна, з метою ухилення від виконання можливого покарання у вигляді конфіскації майна.
Арешт вказаного у клопотанні майна, необхідно для забезпечення виконання в подальшому, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України покарання у вигляді конфіскації майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
Крім того, суд звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим та у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв'язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде скасувати власникам в порядку ст. 174 КПК України.
Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, докази, які наявні в матеріалах клопотання в їх сукупності, а також те, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення цілей та завдань кримінального провадження, з огляду на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 а саме: автомобіль марки «Mercedes-benz», моделі «GLC 300», чорного кольору, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя