Справа № 128/4008/24
Провадження №11-кп/801/545/2025
Категорія: 254
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді : ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
та його захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024025050000186 за апеляційною скаргою прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 28.02.2025, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ямпіль Ямпільського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого:
- 22.02.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт;
- 23.05.2022 Ямпільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до покарання у виді арешту строком на 30 днів та 5 діб;
- 13.01.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до остаточного покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2019, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, до призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області 23.05.2022 та призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з дня проголошення вироку, а саме з 28.02.2025.
У строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано частину відбутого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025, а саме з 09.09.2024 до 27.02.2025 включно.
Вирішено долю процесуальних витрат та речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 03.09.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, незаконно придбав, а саме: знайшов неподалік ТЦ «ЕпіцентрК» по вул. Хмельницьке шосе в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, прозорий поліетиленовий пакетик, оглянув його, переконавшись в тому, що в середині знаходиться психотропна порошкоподібна речовина білого кольору, яку у подальшому помістив до своєї чоловічої сумочки, маючи на меті використати її в подальшому для власних потреб без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, 03.09.2024 близько о 19:40 год, рухаючись по вул. Хмельницьке шосе в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівниками поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Так, в період часу з 20:57 год по 21:02 год 03.09.2024 під час проведення огляду місця події неподалік ТЦ «ЕпіцентрК» по вул. Хмельницьке шосе в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, під час поверхневої перевірки, ОСОБА_7 відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», в присутності двох понятих, добровільно видав працівникам поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з чоловічої сумочки, яка була одягнута на ньому, через плече, прозорий поліетиленовий пакетик, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яку в подальшому вилучено.
Відповідно до висновку експерта від 09.09.2024 в наданій на експертизу речовині міститься психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній речовині, масою 0, 5962 г., маса амфетаміну становить 0, 4086 г.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
В апеляційній скарзі прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його винуватості, порушує питання про скасування вироку в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухваленні нового вироку, яким просить призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за цим вироком і за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 2 місяці; початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з дня проголошення вироку; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 частково відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
Свої вимоги мотивує тим, що застосування судом першої інстанції при ухваленні вироку від 28.02.2025 положень ст. 71 КК України і призначення остаточного покарання за сукупністю вироків є безпідставним, оскільки вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.05.2022 уже враховано вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025. Крім того, при ухваленні вироку та призначенні покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд першої інстанції взагалі послався на неіснуючий вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2019 і жодним чином при призначенні остаточного покарання не врахував вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які не заперечили проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження за згодою учасників судового провадження розглянуті в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Встановлені судом фактичні обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення та його кваліфікація за ч. 1 ст. 309 КК України є правильними. При цьому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позицій. Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється. Не оспорюється також вид та міра призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст. 185 КК України.
За положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржуване судове рішення вказаній правовій нормі в повній мірі не відповідає.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку. Проте, наведені вимоги залишились поза увагою місцевого суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Застосовуючи правила ч. 4 ст. 70 КК України, суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань за декількома вироками.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 раніше судимий 23.05.2022 Ямпільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до покарання у виді арешту строком на 30 днів та 5 діб та 13.01.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до остаточного покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення, за яке його засуджено оскаржуваним вироком, вчинено ОСОБА_7 03.09.2024, тобто до постановлення вироку Вінницьким міським судом Вінницької області від 13.01.2025.
При цьому, Вінницьким міським судом Вінницької області при постановленні вироку від 13.01.2025 враховано, що ОСОБА_7 засуджений Ямпільським районним судом та за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ямпільського районного суду, та на підставі ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України остаточне покарання призначено у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі.
За таких обставин застосування Вінницьким районним судом Вінницької області при постановленні вироку 28.02.2025 положень ст. 71 КК України і призначення остаточного покарання за сукупністю вироків є безпідставним, оскільки вирок Ямпільського районного суду Вінницької області уже враховано вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
При цьому, Вінницький районний суд при постановленні вироку та призначенні покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України взагалі послався на неіснуючий вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2019 і жодним чином при призначенні остаточного покарання не врахував вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
З огляду на викладене, суд першої інстанції мав визначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, а потім призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
Таким чином, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, що, відповідно до п.п. 3, 4 ч.1, ч.2 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування вироку та ухваленні нового вироку.
За приписами ч. 1 ст. 421 КПК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412-414, 420 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 28.02.2025 щодо ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за цим вироком і за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 2 (два) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку - 28.04.2025.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 частково відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2025.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який тримається під вартою, - у той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4