Провадження № 3/742/15/25
Єдиний унікальний № 742/5734/24
Постанова
іменем України
28 квітня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем в Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі»,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
19 вересня 2024 року о 22 год. 06 хв. в с. Охіньки Прилуцького району Чернігівської області по вул. Берегова, буд.5, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря, зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується Висновком №206 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 вересня 2024 року, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судових засіданнях ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі категорично заперечив, вину в порушенні ПДР, не визнав. При цьому пояснив, що 19 вересня 2024 року автомобілем не керував, авто стояло припарковане. Алкогольні напої не вживав, тому вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння були не правомірними. Проходив в лікарні огляд двічі, і з результатом його не ознайомлювали. Насправді в лікарні огляд лікар не проводила, тільки тиск виміряла. Огляд проводила інша особа. Тому, вважає дії працівників поліції щодо притягнення до адмінвідповідальності, не правомірними.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Дуденок О.О. в судових засіданнях обставини викладені у протоколі категорично заперечила, вину ОСОБА_1 в порушенні ПДР не визнала. Вказала, що наявні у справі докази не можуть вважатися належними та допустимими, оскільки суперечать ст.19 Конституції України. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази з приводу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, авто перебувало в нерухомому стані. Крім того, працівники поліції не мали права на зупинку та перевірку ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в с.Охіньки, оскільки є працівниками Срібнянського відділу поліції. В матеріалах справи відсутня роздруківка з приладу Алкофор, яким в лікарні проводився огляд ОСОБА_1 . Отримані результатами жодними доказами не підтверджені. ОСОБА_1 двічі проходив огляд. При цьому, лікар огляд ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не проводила, лише поміряла йому тиск. При цьому, вказані результати в акті та висновку різняться. Крім того, вказала, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння у відповідності до Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, оскільки мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,5 проміле. Відео наявне в матеріалах справи не є безперерним, і не відображає всіх обставин події. З урахуванням викладених обставин, просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
В судове засідання неодноразово викликались працівники поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області, які зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , але вони в судове засідання не з'явились.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.
Згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №329897 від 19 вересня 2024 року, 19 вересня 2024 року о 22 год. 06 хв. в с. Охіньки Прилуцького району Чернігівської області по вул. Берегова, буд.5, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря, зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується Висновком №206 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 вересня 2024 року, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР.
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію. Отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що підтверджується його особистим підписом. Письмові пояснення не надав.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на місці не проводився.
У відповідності до Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2024, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини. Направлено на огляд до Прилуцької міської лікарні. Результат огляду 0,27%.
Зокрема, відповідно до Висновку №206 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 вересня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.09.2024 о 22 год. 50 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд проведено лікарем КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» ОСОБА_2 .
Відповідно до Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2024 за №206, лікарем КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» ОСОБА_2 проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду -0,27 проміле, перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно листа КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» від 17.04.2025 за №01-14/348 та Посвідчення КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», лікар ОСОБА_2 пройшла тематичне удосконалення на базі КНП «ЧОПНЛ» ЧОР Прилуцького наркологічного диспансерного відділення на тему: «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції» що надає їй право проводити дані медичні огляди. Дата видачі 15.08.2023. Посвідчення дійсне до 15.08.2026.
Відповідно до Книги нарядів відділення поліції №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області та рапорту поліцейського Прилуцького РВП Бойко В. від 04.02.2025, вбачається, що 19.09.2024 знаходячись на чергуванні під час патрулювання рухаючись дорогою із с.Дігтярі до с.Калюженці, яка проходить через с.Охіньки, було зупинено транспортний засіб ВАЗ 217030 під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з даним громадянином у нього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, після чого останньому запропоновано пройти освідування на приладі Драгер на місці події. ОСОБА_1 відмовився, після чого було запропоновано проїхати до Прилуцької міської лікарні, на що останній погодився. В лікарні ОСОБА_1 був освідуваний лікарем, що підтверджується Висновком №206, результат-стан алкогольного сп'яніння. Після чого відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На місці події проводилася безперервна відео фіксація на боді камеру.
Вказане підтверджується і переглянутим судом відеозаписом, наданим працівниками поліції.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу.
Зокрема, з переглянутого відео вбачається, що 19 вересня 2024 року близько 22 год. 06 хв. працівниками поліції зупинено транспортний засіб ВАЗ 21730. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейськими виявлено у нього запах алкоголю з порожнини рота. На підставі чого поліцейськими запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння лише в лікарні. Під час проходження огляду в лікарні ОСОБА_1 за допомогою приладу Алкофор встановлено- 0,27% . Результат огляду-перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої-«..заїхав до кума та випив два стакана пива». За результати проведення огляду працівниками поліції складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Відсторонено від керування транспортними засобами. Отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Протокол підписав, отримав його копію. В ході проведення огляду ОСОБА_1 намагався домовиться з працівниками поліції з приводу не притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, як під час проведення огляду так і під час складення протоколу, ОСОБА_1 жодних заперечень з приводу керував автомобілем ВАЗ не надавав, як і не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Згода ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні, також побічно підтверджує той факт, що саме він перебував за кермом автомобіля ВАЗ та як водій погодився пройти такий огляд.
Зміст досліджених в судовому засіданні доказів доводить те, що саме ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом в розумінні вимог ч.1 ст.130 КУпАП.
Дані докази, досліджені судом під час розгляду справи, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву, є належними, допустимими та доводять вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом», але таке визначення було наведено в п. 27 ПВС України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
Крім того в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У той же час поліцейські не можуть перевірити стан водія під час руху транспортного засобу, така можливість виникає тільки після зупинки транспортного засобу.
У ОСОБА_1 був відчутний різкий запах алкоголю з порожнини рота, що давало поліцейському законні підстави вимагати проходження огляду на стан сп'яніння, що і було підтверджено за допомогою огляду в лікарні.
Крім того, суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність походження приладу Алкофор та не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування.
Навпаки підтвердив, що вживав алкогольні напої-«..заїхав до кума та випив два стакана пива».
Щодо посилання сторони захисту на не безперервність відеозапису, то воно є слушним, однак жодним чином не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, навпаки, на зазначеному відео міститься неодноразове твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності про те, що він керував автомобілем.
Відтак, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 встановленої законом відповідальності за скоєне.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколів щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять, у зв'язку з чим, посилання сторони захисту, про те, що на підзахисного чинився тиск з боку працівників поліції, позбавлені підстав.
Що стосується зауважень сторони захисту посилання як на доказ вини на рапорт працівника поліції, то хоча він і не є прямим доказом у справі, проте доводить дотримання працівниками поліції процедури огляду.
Не є переконливими твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння у відповідності до Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, оскільки мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, що становить 0,5 проміле, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий Законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Згідно з п. 7 розділу 2 вищезгаданої Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле.
За таких обставин судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 не наполягав на проходженні огляду в іншому медичному закладі, чи мав сумніви у професійності та кваліфікації лікаря, який проводив огляд та склав медичний висновок.
Також, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник звертались зі скаргами до керівництва медичної установи на дії медичних працівників щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та заповнення медичних документів, а також до правоохоронних органів з відповідною заявою чи скаргою про перевищення лікарем своїх службових повноважень, що свідчить про належно проведений огляд на стан виявлення алкогольного сп'ягніння.
Інші твердження сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та жодним чином не спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положення ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушень вимог п.п. «а» п.2.9 1 ПДР України.
Вимогами статті 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.124, 130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк позбавлення зазначеного спеціального права обчислювати з дня здачі або вилучення у ОСОБА_1 документа, що посвідчує його право керувати транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно ч.1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА