Справа №751/1385/25
Провадження №2/751/857/25
24 квітня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Діденко А.О.
при секретарі Бобровник Н.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Мохир Ярослав Вікторович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12.02.2024-100001059 від 12.02.2024 у розмірі 8 968,80 грн, а також понесених судових витрат.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2024 з відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір №12.02.2024-100001059, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 8000 грн строком на 42 дні. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти. Однак останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 8 968,80 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 12 лютого 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. В позові представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, зокрема шляхом направлення повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням вищевикладеного судом 24.04.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
12 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та подав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 12 лютого 2024 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
12 лютого 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (кредитної лінії) (оферта) № 12.02.2024-100001059 згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 8000 гривень, строком на 42 дні.
Згідно з п. 3.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08XX-XXXX-1196.
Згідно п. 6 заявки Процентна ставка-фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Відповідно до п. 7 заявки Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,37% = (4610,28/8000)/42 x 100%.
Заявка кредитного договору № 12.02.2024-100001059 (кредитної лінії), Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, Інформаційне повідомлення, Паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е295(а.с. 9-15).
Позичальником ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України (а.с. 16).
Згідно з квитанцією LIQPAY від 12 лютого 2024 року на картковий рахунок отримувача НОМЕР_1 здійснено виплату на суму 8000 гривень за договором № 12.02.2024-100001059 (а.с. 20).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №12.02.2024-100001059 від 12 лютого 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 8 968 гривень 80 копійок, з яких: основний борг - 6 508 гривень 56 копійок, проценти - 2 460 гривень 24 копійки (а.с. 17).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-комунікаційної системи позивача та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надав відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Факт укладення договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі відповідач не заперечував. Також відповідач не надав будь-яких аргументів і доказів на спростовування позовних вимог та не поставив під сумнів надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за договором позики.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №12.02.2024-100001059 від 12 лютого 2024 року в сумі 8 968 гривень 80 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 508 гривень 56 копійок, заборгованості за процентами - 2 460 гривень 24 копійки.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню повністю.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (а.с.21), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Вирішив :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 8 968 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн 80 коп. заборгованості за кредитним договором №12.02.2024-100001059 від 12 лютого 2024 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 508 грн 56 коп та заборгованості за процентами - 2 460 грн 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 17.04.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя А.О. Діденко