Справа № 750/5331/25
Провадження № 2-о/750/166/25
29 квітня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А., перевіривши додержання вимог, викладених у статті 318 ЦПК України при подачі заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
заінтересовані особи: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, Іванівська територіальна громада, Баришівська зернова компанія «Грейн Альянс» (Швеція), Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
21 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2025 року дану заяву залишено без руху та запропоновано заявнику усунути вказані в ній недоліки.
На виконання вимог вказаної ухвали судді заявником подано уточнену заяву, в якій вона просить встановити факт, що:
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були офіційно чоловіком і жінкою та батьками заявника, що прожили більше 50 років у власноруч збудованому будинку в с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області;
- батько заявника ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 , а не ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 ;
- заявник є рідною дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Разом з тим, уточнена заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно із частиною четвертою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, подана уточнена заява не містить повної адреси місцезнаходження заінтересованої особи - Іванівської сільської ради, реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника та ідентифікаційних кодів заінтересованих осіб, а також відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.
Також, згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, заявник, зокрема, просить встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були офіційно чоловіком і жінкою, однак вказане має підтверджуватися відповідними документами, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.
Зі змісту статті 315 ЦПК України слідує, що суд може встановити саме факт реєстрації шлюбу. При цьому, у даному випадку заявником має бути вказана дата реєстрації такого шлюбу та надані відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, як зазначено в абзаці 2 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз'яснень листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Таким чином, заявнику також необхідно уточнити зміст вимог заяви та привести її у відповідність до положень статей 315, 318 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 185, 258-261, 318 ЦПК України,
Запропонувати заявнику в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, заява заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Маринченко