Справа № 585/1455/25
Номер провадження 3/585/582/25
23 квітня 2025 року суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с.Сошанське, Козятинського р-ну, Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця (в/ч не зазначається), не є особою, звільненою від сплати судового збору,
за порушення ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
У протоколі серії КИС №866 від 15.04.2025 року зазначено наступне: «сержант ОСОБА_2 в умовах особливого періоду - воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій 14 квітня 2025 р. близько о 15 год. 30 хв., під час виконання обов'язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини (№ частини та розташування не зазначається) був виявлений командуванням військової частини з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а саме: неясна мова, запах з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів.
14.04.2025 р., у зв'язку з тим, то у військовій частині відсутній спеціальний технічний засіб, який використовується під час огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмовою пройти медичний огляд на стан алкогольного чи іншого сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу “АлкоФор 505 »(№ 00351) у штабі Сумського зонального відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , сержанта ОСОБА_3 було доставлено військовослужбовцями військової частини до комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна клінічна спеціалізована лікарня » м. Ромни для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, психоактивної речовини або перебування під впливом лікарських препаратів. У присутності двох свідків сержант ОСОБА_2 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у вищезазначеному медичному закладі, про що був складений акт фіксації відмови.
Таким чином, військовослужбовець - сержант ОСОБА_2 виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння в особливий період та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння».
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою винуватість, вказав про те, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із особистими мотивами - конфліктом із керівництвом в/ч, надруковані документи підписував не читаючи і з їх змістом незнайомий.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до відповідальності, приходить до наступного висновку.
Так, згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність особи настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Окрім вказаного, ч.2 ст. 172-20 КУпАП передбачено настання відповідальності за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Тобто, ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачає такі окремі кваліфікуючі ознаки:
1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів;
2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У той же час протокол про адміністративне військове правопорушення серії КИС №866 від 15.04.2025 містить наступне формулювання, яке, як вважає автор протоколу, розкриває суть вчиненого адміністративного правопорушення, а саме у ньому зазначено «таким чином, військовослужбовець - сержант ОСОБА_2 виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння в особливий період та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння», однак без зазначення конкретної частини та статті КУпАП, за якою особа має нести відповідальність.
З огляду на наведене судом зауважується на відсутності чіткого та належного формулювання складу адміністративного правопорушення згідно вимог ст. 172-20 КУпАП у протоколі серії КИС №866 від 15.04.2025, яке ставиться особі у вину, що є порушенням права на захист особи, а у суду відсутній обов'язок редагувати неналежним чином сформульовану диспозицію адміністративного правопорушення для приведення його у відповідність до вимог КУпАП чи на власний розсуд кваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Враховуючи викладене вище та приймаючи остаточне рішення у справі, враховується, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Так, згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином ця справа про притягнення особи до відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на невідповідне вимогам КУпАП формулювання фабули адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі, яким порушується право особи на захист.
Судовий збір, у зв'язку із закриттям провадження у справі, з винної особи стягненню не підлягає.
Приймаючи до уваги викладене, керуючисьст. 130, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів.
Суддя Роменського Г.О.Цвєлодуб
міськрайонного суду