465/3462/25
2/465/2715/25
про залишення позовної заяви без руху
29.04.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: -, місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: розірвання шлюбу
28 квітня 2025 року позивач, через свого представника, адвоката Винниченка М.П., з використанням системи «Електронний суд», звернувся до Франківського районного суду м. Львова із указаною позовною заявою, у якій просить суд:
розірвати шлюб, укладений 13 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 703, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2025 року;
відстрочити або розстрочити оплату судового збору до моменту ухвалення рішення;
стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в попередньому розмірі 8 000,00 грн.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд», однак доказів надсилання позовної заяви з додатками відповідачу позивачем не надано.
На необхідність дотримання указаних вимог вказує абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якого, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ЦПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/2110/20.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Суд звертає увагу на те, що належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Відтак, позивачу необхідно надіслати відповідачу примірник позовної заяви з додатками за адресою та надати суду докази такого надсилання.
За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Від належного повідомлення учасників справи залежить реалізація принципу рівності та змагальності сторін.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 12 ЦПК України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, ще на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Крім цього, встановлено невідповідність позовної заяви низці інших вимог.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Позивач вказав щодо відповідача лише її прізвище, ім'я та по батькові та місце проживання, що вказує на недотримання ним вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не долучено документа про сплату судового збору, проте подано клопотання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору до моменту ухвалення рішення.
Проте, клопотання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Зі змісту вказаної норми убачається, що обов'язковою умовою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» є наявність відомостей щодо майнового стану заявника.
Однак позивачем не надано доказів на підтвердження важкого майнового стану та неможливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви. Заявлений попередній розмір витрат на правову допомогу, як і твердження про перебування малолітньої доньки на утриманні відповідачки, також орієнтують суддю на спроможність позивача сплатити судовий збір.
Відтак, у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позову про розірвання шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» , з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Проте суд враховує, що дана позовна заява подана до суду в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд», а тому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. та надати суду доказ сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Франківського районного суду м. Львова:
отримувач коштів - ГУК Львiв/Франківський р-н/22030101;
код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38008294;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача - UA168999980313141206000013953;
код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 43, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення оплати судового збору -відмовити.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баран О.І.