Справа №464/2033/25
пр № 2-н/464/631/25
28 квітня 2025 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (далі - ЛМКП «Львівтеплоенерго») звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 01.10.2022 по 31.05.2025 в розмірі 27 379,23 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1 563,05 грн., 3% річних у розмірі 331,03 грн., а також 302,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У силу положень статей 31, 32 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.03.2025 №1242024 та узгоджується із наданою самим же позивачем довідкою з місця проживання.
Як регламентовано ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
З огляду на наведене, в частині вимог до неповнолітнього боржника право грошової вимоги відсутнє, оскільки такий не несе перед стягувачем обов'язку сплачувати комунальні послуги.
Виходячи із приписів п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За наведених обставин, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги необхідно відмовити.
Керуючись статтями 161, 165, 260 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Володимир ЖИЛА