Справа № 930/980/25
Пров. № 2/930/677/25
про залишення позовної заяви без руху
25.04.2025 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася в Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, в позові позивачка належним чином не обґрунтувала свої позовні вимоги в частині викладення обставин та не долучила підтверджуючі докази.
Як слідує з позовної заяви, позивачка вказує, що з березня 2005 року по даний час вона проживає в 1/4 частці житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 м2, житловою площею 24,3 м2. Далі позивачка зазначає, що в 2005 році придбала у ОСОБА_2 вказаний житловий будинок. Однак у зв'язку з смертю ОСОБА_2 оформити договір-купівлі продажу не встигли і позивачка не оформила право власності на вказаний житловий будинок на своє ім'я. Крім того, позивачка вказує, що постійно доглядає за будинком, проводить поточний ремонт, замінила систему опалення, постелила нову підлогу, замінила вікна та двері, провела водопровід, каналізацію, замінила електропроводку та облаштувала санвузол, тобто зробила капітальний ремонт, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.
Свідоцтво №582 на право особистої власності на жилий будинок від 01.10.1986 р. видане на ім'я ОСОБА_2 , яке долучає до позову позивачка, засвідчує, що даний будинок має власника, а Свідоцтво про смерть, тобто доказ того, що ОСОБА_2 померла та спадщину ніхто не прийняв позивачкою суду не надано.
Врахувавши дані обставини, вважаю, що немає достатніх правових обґрунтувань існування правовідносин набувальної давності, передбачених ст. 344 ЦК України.
Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога кореспондується з приписами Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.
Позивачка просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, проте нею не проведено оцінку вказаного майна, а лише зазначено ціну позову: 121 000,00 грн.. У додатках до позову зазначено, що долучено звіт про грошову оцінку об'єкту нерухомості, але фактично у матеріалах справи він відсутній, про що складено акт комісією у складі працівників апарату суду. Окрім того, у даному актім також засвідчено невідповідність зазначених додатків у позовній заяві та фактично наданих матеріалів, а саме відсутність копій квитанцій про сплату комунальних послуг про які позивачка зазначає в додатках.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання позовної заяви про визнання права власності на житловий будинок, позивач має сплатити 1 % від ціни позову, тобто дійсну вартість спірного нерухомого майна.
Суд позбавлений можливості, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачкою за позовні вимоги майнового характеру, у зв'язку з тим, що ціна позову позивачкою зазначена, але не підтверджена.
Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З наведених підстав вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься не поданою та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Алєксєєнко