ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3717/22
провадження № 2-др/753/93/25
"28" квітня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. розглянувши заяву адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
21.04.2025 представник відповідача адвокат Осіпов Олександр Андрійович звернувся до суду із заявою про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив: поновити строк на звернення із заявою про розподіл судових витрат; вирішити питання про розподіл судових витрат, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ФОП « ОСОБА_2 » витрати на правничу допомогу у розмірі 41 400,00 грн в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що під час розгляду справи № 753/3717/22 відповідач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвокатів у загальному розмірі 41 400,00 грн, що підтверджується наступними документами: договором про надання правової допомоги від 18.07.2022 укладеного між Адвокатським бюро Олександра Осіпова та ФОП «Сенюков Костянтин Юрійович»; додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 18.07.2022; додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 06.11.2024; договором про надання правничої допомоги від 06.11.2024 укладеного між Адвокатським бюро «Віталія Даниленка» та ФОП « ОСОБА_2 »; додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 06.11.2024; розрахунком вартості замовлених юридичних послуг від 18.07.2022; актом приймання-здачі виконаних робіт та прийому-передачі грошей (суми гонорару) від 18.07.2022; розрахунком вартості замовлених юридичних послуг від 18.02.2025; актом приймання-здачі виконаних робіт та прийому-передачі грошей від 18.02.2025; розрахунком вартості замовлених юридичних послуг від 19.03.2025; актом приймання-здачі виконаних робіт та прийому-передачі грошей 19.03.2025; розрахунком вартості замовлених юридичних послуг від 07.04.2025 та актом приймання-здачі виконаних робіт та прийому-передачі грошей від 07.04.2025.
Щодо поважності причин пропуску строку на подання таких доказів представник вказує, що станом на сьогоднішній день відповідач не отримав повний текст ухвали суду від 07.04.2025 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Представники відповідача згідно умов договорів і ордерів мають обмеження: «Без права отримання від імені клієнта і для клієнта судові рішення, судові повістки, та повідомлення, процесуальні документи по справі». У зв'язку із цим, заявник вважає, що наявні обґрунтовані підстави для поновлення строку на подання до суду доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки причини пропуску такого строку є поважними та незалежними від відповідача.
Суд, дослідивши вказану заяву та матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником відповідача адвокатом Осіповим О.А. у відзиві було зазначено про попередній розрахунок суми судових витрат, орієнтовний розмір яких становить 15 600,00 грн.
Заява про компенсацію судових витрат та докази на підтвердження розміру витрат відповідача на правничу допомогу надійшли до суду 21.04.2025.
Водночас за положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже за загальним правилом питання про розподіл судових витрат має вирішуватися судом одночасно з ухваленням рішення по суті позовних вимог, при цьому законодавець передбачив можливість розгляду цього питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених умов, а саме: неможливості подання доказів розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Водночас цивільний процесуальний закон не містить жодних положень щодо строків та порядку заявлення сторонами вимог про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та подання доказів щодо їх розміру у справах, у яких судові дебати не проводились, зокрема, закінчених розглядом з постановленням ухвали про закриття провадження у справі чи про залишення позову без розгляду.
Частиною 9 статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною 5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже зі змісту частини 5 статті 142 ЦПК України вбачається, що про залишення позову без розгляду у справі виноситься ухвала, в якій може бути вирішене питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Отже аналізуючи зазначені процесуальні норми в їх сукупності та виходячи з таких основних засад цивільного судочинства як верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, суд дійшов висновку, що у справі, яка закінчена розглядом з постановленням ухвали про залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо їх розміру у строк, встановлений ч.8 ст. 141 ЦПК України - протягом п'яти днів після постановлення ухвали.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва про залишення позовної заяви у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів без розгляду постановлено 07.04.2025.
Копію судового рішення представники відповідача отримали 09.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
З матеріалів справи вбачається, що заява про розподіл судових витрат та докази на підтвердження витрат відповідача на правову допомогу подані 21.04.2024, тобто зі спливом строків, передбачених положенням ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
За загальним правилом, встановленим ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому суд звертає увагу на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду у справі представники відповідача не вимагали компенсації здійснених витрат на професійну правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача, були обізнані про розгляд справи. 07.04.2025 через канцелярію суду подали спільну заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представників.
Доводи представника відповідача Осіпова О.А. про, те що договором про надання правничої допомоги наявні обмеження в повноваженнях адвоката на отримання від імені клієнта судових рішень, про що зазначено в ордері, не відповідає дійсності.
В матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №0020228, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 18.07.2022, укладеного між АБ Олександра Осіпова в особі адвоката Осіпова Олександра Андрійовича та ФОП ОСОБА_2 , в якому вказано, що відсутні обмеження адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги. Відсутні такі обмеження і в самому змісті договору, укладеного між АБ Олександра Осіпова та ФОП ОСОБА_2 (а.с. 38, 57-58).
Зі змісту ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1533536, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.11.2024, укладеного між АБ «Віталія Даниленка» в особі адвоката Даниленка В.В. та ФОП ОСОБА_2 , вбачається, що повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 118).
Таким чином, суд вважає, що представником відповідача - адвокатом Осіповим О.А. пропущено строк для подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених відповідачем, доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку стороною відповідача не подано, а підстави, які вказані представником відповідача суд визнає необгрунтованими, у зв'язку з цим суд приходить до висновку, що заяву про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 120, 127, 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК