Справа № 539/628/25
Провадження № 2/539/566/2025
(заочне)
29 квітня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Крайсвітньої Н. М.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 491021584, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 22 778,71 грн, строк кредиту - 24 місяці, на споживчі потреби з відсотковою ставкою - 39,90 %. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «Альфа-Банк» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 22 778,71 грн, проте позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до договору факторингу від 20 вересня 2021 року № 3 АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у розмірі 36 612,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22 778,71 грн, заборгованість за відсоткам - 13 833,75 грн.
Позивач вказував, що 03 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О. І. укладено договір про надання юридичних послуг № 03-07/24. За умовами вказаного договору виконавець надає замовнику послуги із захисту прав та інтересів під час розгляду судом будь-якої інстанції справи, у якій замовник є учасником.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584 у розмірі 36 612,46 грн, судовий збір - 3 068 грн, витрати на професійну правову допомогу - 9 200 грн.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Рух справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2025 року справу № 539/628/25 передано судді Пилипчуку М. М.
Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) України звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно з відповіддю відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка надійшла на запит суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення її недоліків.
На виконання ухвали суду від 17 лютого 2025 року представником позивача - Назаренком В. Г. через систему «Електронний суд» 21 лютого 2025 року подано до суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про доплату судового збору. Також 26 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача - ОСОБА_2 подав додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
Учасники процесу у судові засідання 01 квітня 2025 року та 29 квітня 2025 року не з'явилися.
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подало до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Вказувало, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що відповідач не з'явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 29 квітня 2025 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 10 березня 2020 року ОСОБА_1 підписана анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
В пункті 2.1 анкети-заяви вказано, що її підписанням відповідач підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку.
Між АТ «Альфа-Банк» й ОСОБА_1 10 березня 2020 року була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491021584, в якій зазначені умови споживчого кредиту, а саме: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 22 778,71 грн, процентна ставка - 39,90 % річних, тип процентної ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяці.
Також ОСОБА_1 підписав графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є додатком № 1 до угоди про надання кредиту від 10 березня 2020 року № 491021584.
Згідно з меморіальним ордером від 11 березня 2020 року № 168648 ОСОБА_1 перераховано 22 778,71 грн, призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
Відповідач порушив умови зазначеного договору щодо повернення кредитних коштів, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 3, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584.
Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584 у розмірі 36 612,46 грн, з яких: залишок за тілом кредиту - 22 778,71 грн, залишок за відсотками - 13 833,75 грн.
За змістом наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584 не погашена, станом на 20 вересня 2021 року становить 36 612,46 грн та складається із заборгованості за кредитом - 22 778,71 грн та заборгованості за відсотками - 13 833,75 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.
Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб укладений з дотриманням вимог закону.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Як зазначено вище, анкета-заява, договір від 10 березня 2020 року № 491021584, оферта на укладення угоди про надання кредиту від 10 березня 2020 року № 491021584, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є додатком № 1 до угоди про надання кредиту від 10 березня 2020 року № 491021584, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення вказаного договору та розмір заборгованості за кредитом.
Отже, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, щодо якого заявлено вимоги у справі, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах кредиту та невиконання останнім свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів, що підтверджується, зокрема, випискою по особовому рахунку.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим презумпцію правомірності укладеного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у визначений законом спосіб набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584, що підтверджується договором факторингу вимоги від 20 вересня 2021 року № 3 та випискою з додатку до договору факторингу від 20 вересня 2021 року № 3.
Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача в повному обсязі не повернув, тому ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
З досліджених в судовому засіданні доказів, які не спростовано відповідачем, встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584 останній не виконав належним чином та має непогашену заборгованість, розмір якої відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 36 612,46 грн та складається із заборгованості за кредитом - 22 778,71 грн, заборгованості за відсотками - 13 833,75 грн.
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина перша статті 259 ЦПК України).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Щодо розподілу судових витрат
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.
До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року № 03-07/24, платіжну інструкцію від 01 жовтня 2024 року № 4950, акт приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі №717/1699/22).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 10 березня 2020 року № 491021584 у розмірі 36 612 (тридцять шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, площа Солом'янська, 2; ЄДРПОУ - 40340222).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Суддя М. М. Пилипчук