Апеляційне провадження Справа №357/18716/24
№ 33/824/2635/2025
28 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. від 18 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 197778, 16 грудня 2024 року о 13 год. 32 хв. на трасі а/д М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN L2000, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Сіренко М.Ю. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 , ніяким чином працівниками поліції виявлено та перевірено не було.
Зазначає, що відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту, при перевірці документів працівниками поліції та військовими було виявлено порушення ОСОБА_1 військового обліку, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до ТЦК, на що він відмовився та не вийшов зі свого транспортного засобу.
В подальшому поліцейськими, в порушення вимог п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735, було безпідставно запропоновано пройти огляд у медичному закладі.
Згідно відеозапису, ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду, а бажав пройти огляд на місці зупинки. Однак бажання пройти огляд на місці зупинки, поліцейськими було розцінено як відмова від проходження огляду.
Враховуючи, що відмова ОСОБА_1 не зафіксована на відеозапис, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сіренко М.Ю. були повідомлені у спосіб, передбачений законом, однак в судове засідання не з'явилися. Адвокат Сіренко М.Ю. 28 квітня 2025 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю прибуття в судове засідання в зв'язку з тим, що він перебуває у відрядженні у м. Черкаси.
Доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання не надано.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представник (захисник) не з'явився в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити справу по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представника особи чи самої особи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання захисника, обмеження процесуального строку розгляду справи, передбаченого КУпАП, достатність матеріалів для розгляду справи, належне повідомлення як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, так і його захисника, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання та розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Сіренка М.Ю.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги , суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимогст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п. 2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 197778, 16 грудня 2024 року о 13 год. 32 хв. на трасі а/д М-05 Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN L2000, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2024 року серії ЕПР1№ 197778;
відеозаписом з камери;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 грудня 2024 року;
актом огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
рапортом.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-наркологав медичному закладіта порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, працівник поліції встановив ознаки наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_2 ( час запису 13:40:02 - 13:41:15), після чого запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога у медичному закладі (час запису 13:43:11), оскільки в нього наявні ознаки такого сп'яніння, на що ОСОБА_2 відповів, що він нікуди не поїде, на місці пройде (час запису 13:43:20). В подальшому, працівники поліції роз'яснили водію ОСОБА_2 , що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише у медичному закладі, на місці такий огляд проведений бути може, на що ОСОБА_2 сказав, що він відмовляється їхати до медичного закладу (час запису 13:44:53) після чого працівник поліції повідомив останнього, що на нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п.2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 , ніяким чином працівниками поліції виявлено та перевірено не було, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони спростовуються відеозаписом наявним у матеріалах справи.
Виявивши ознаки наркотичного сп'яніння, поліцейські у відповідності до вимог п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735, запропоновано пройти огляд у медичному закладі, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозапис, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги в цій частині не грунтуються на наявних у справах доказах.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка Максима Юрійовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов