Апеляційне провадження № 22-ц/824/9501/2025
Справа № 757/57419/23-ц
про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження
28 квітня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Репецьким Сергієм Васильовичем , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її видалення, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, позивач ОСОБА_1 в особі представника Репецького С.В. 21 березня 2025 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду та долучив заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи вказану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення Печерського районного суду м. Києва було ухвалене 17 грудня 2024 року, таким чином, строк апеляційного оскарження розпочався 18 грудня 2024 року та закінчився 16 січня 2025 року. Подавши апеляційну скаргу 21 березня 2025 року, представник позивача пропустив вказаний строк.
Подана представником позивача заява про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що про існування оскаржуваного рішення позивачу стало відомо після ознайомлення його представником - адвокатом Репецьким С.В. з матеріалами справи 12 березня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Репецьким С.В., було залишено без руху, оскільки причини пропуску строку апеляційного оскарження, що вказані заявником в апеляційній скарзі, було визнані судом неповажними.
21 квітня 2025 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Репецького С.В. надійшла заява про усунення недоліків, в якій представником позивача вказано, що при поданні апеляційної скарги і заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач з невідомих причин не надав представнику Репецькому С.В. повну інформацію щодо взаємовідносин позивача з адвокатом Єрмаком О.В., що представляв інтереси позивача в суді першої інстанції. Крім того, представник Репецький С.В. зазначив, що позивач втратив зв'язок з адвокатом Єрмаком О.В., який не відповідав на його телефонні дзвінки та повідомлення на електронній пошті, у зв'язку з чим ОСОБА_1 прийняв рішення 09 грудня 2024 року про розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатом Єрмаком О.В., про що повідомив адвоката в електронному повідомленні. На підтвердження даних обставин представник Репецький С.В. долучив до заяви копію зазначеного повідомлення з особистої електронної пошти позивача. Отже, з 09 грудня 2024 року адвокат Єрмак О.В. не був представником ОСОБА_1 . Повідомлення суду першої інстанції про дані обставини матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, на а.с.107 наявна довідка від 18 грудня 2024 року про доставку електронного листа з документом в електронному вигляді "Рішення" від 17.12.2024 по справі № 757/57419/23-ц на електронну адресу представника позивача, що представляв інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції, адвокату Єрмаку О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також наявна довідка від 19 грудня 2024 року про доставку електронного листа з документом в електронному вигляді "Рішення" від 17.12.2024 по справі № 757/57419/23-ц до електронного кабінету адвоката Єрмака О.В. в системі "Електронний суд" (а.с.108). Проте, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №300/2628/19.
Відтак, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 має право на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 359, 360, 361 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Репецьким Сергієм Васильовичем , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України зупинити дію рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року.
Надіслати ОСОБА_1 та його представнику копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, а іншим учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами. Надати учасникам справи строк до десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: