вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи756/12215/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7818/2025Головуючий у суді першої інстанції - Шевчук А.В., Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
24 квітня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
представника позивача Ковтун О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Шуляк Н.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Кравцем Дмитром Миколайовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та матеріальну компенсацію його частини і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 у якому просив постановити рішення, яким визнати спільним майном подружжя:
- ??трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 81,8 кв.м;
- грошові кошти в сумі 1 539 240 грн., які становлять вартість легкового автомобіля моделі «Lexus RX 200T», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
В порядку розподілу спільного майна подружжя:
- припинити право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,5 кв.м.
- припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м.
Визнати та залишити за ОСОБА_2 :
- право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,5 кв.м.;
- право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 769620 грн., які становлять 1/2 частину вартості легкового автомобіля моделі «Lexus RX 200T», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказував, що із ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з 02.08.2003 до 24.03.2022, від якого у них є двоє спільних дітей з яких на цей час донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою.
Спільне сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до припинення турботи один про одного та остаточного припинення сімейних стосунків з вересня 2021 року.
За час спільного сімейного життя сторонами було набуто:
-31.01.2014 у спільну часткову власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м із реєстрацією на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частки у праві власності на кожного;
- 25.03.2016 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м, зареєстрованої на ім'я ОСОБА_1 ;
- 17.02.2017 двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м., зареєстрованої на ім'я ОСОБА_2 ;
- 14.11.2020 двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 81,8 кв.м, яка була придбана за договором купівлі продажу матір'ю ОСОБА_1 та подарована ОСОБА_1 ;
- 13.06.2017 року легковий автомобіль моделі «Lexus RX 200T», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Разом з тим, оскільки сторони не дійшли порозуміння щодо добровільного розподілу спільного майна подружжя, при цьому ОСОБА_1 08.02.2022 року продала спільний автомобіль «Lexus RX 200T», 2016 року випуску без згоди ОСОБА_2 за свідомо заниженою ціною, а насправді його вартість складає 1 539 240 грн., позивач просив позов задовольнити.
Заперечуючи проти первісного позову ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву із вимогами до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя у якому просила визнати спільним майном подружжя:
-? ?трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м.
В порядку розподілу спільного майна подружжя:
- припинити право власності ОСОБА_2 на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 звертала увагу на те, що спільне нерухоме майно сторін є неподільними речами і складається із декількох об'єктів, спільне володіння та користування якими, з огляду на їх неприязні стосунки, є неможливим, а тому це майно слід ділити між сторонами в натурі.
Також, ОСОБА_1 просила врахувати суд, що діти проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні, що є підставою для відступлення від рівності часток подружжя при поділі майна на її користь.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог у якій просив:
визнати спільним майном подружжя:
- ??трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м;
- грошові кошти в сумі 1 411 254 грн., які становлять середню ринкову вартість легкового автомобіля моделі «Lexus RX 200T», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
В порядку розподілу спільного майна подружжя:
- припинити право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м;
- припинити право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ;
- припинити право власності ОСОБА_2 на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м;
- припинити право власності ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,5 кв.м.;
Визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м.
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м;
- на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,5 кв.м.;
- залишити у власності ОСОБА_1 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 126,53 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 98859 грн. 82 коп., які становлять грошову компенсацію різниці між вартістю частини спірного нерухомого майна із вартістю спірного нерухомого майна яке визнається її власністю та 705 627 грн. 25 коп. грошової компенсації вартості частини легкового автомобіля моделі «Lexus RX 200T», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Крім іншого, просив стягнути понесені судові витрати у розмірі 18 975 грн. 38 коп.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2025 первісний та зустрічний позови задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступне майно:
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м;
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м;
Проведено поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнавши право власності за кожним на частину:
- двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 44,96 кв.м;
- двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 45,50 кв.м.
Зобов'язано ОСОБА_1 сплатити на користь ОСОБА_2 705 627 грн. компенсації вартості частини проданого нею легкового автомобіля марки, «Lexus RX 200Т», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 .
В задоволенні решти вимог первісного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
В задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2923 грн. 58 коп. в рахунок компенсації спільно понесених судових витрат, що є різницею після їх часткового задоволення і здійсненого взаємозарахунку (т. 2, а.с. 8-14).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.01.2025 заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про виправлення описки в рішенні Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2025 задоволено частково.
Внесено зміни в резолютивну частину короткого тексту рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року, а саме виправлено:
- помилково зазначене в адресі «двокімнатної квартири АДРЕСА_3 » на вірне «двокімнатної квартири АДРЕСА_3 »;
- помилково зазначене «769620 (сімсот шісдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн., компенсації вартості частини проданого нею легкового автомобіля марки, «Lexus RX 200Т», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 » на вірне «705 627 (сімсот п'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. компенсації вартості частини проданого нею легкового автомобіля марки, «Lexus RX 200Т», 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 ».
У решті вимог заяви відмовлено (т. 2, а.с. 31, 32).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 компенсації вартості проданого автомобіля та вказати в резолютивній частині рішення: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 705627 грн. 25 коп., які становлять грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля моделі "Lexus RX 200T", 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неправильно вирішено позовну вимогу про стягнення компенсації, неправильно вказано спосіб захисту прав позивача, а також невірно визначено грошову суму до стягнення.
При цьому, зазначає, що виконання рішення суду із вказівкою "стягнути" та виконання рішення суду із вказівкою "зобов'язати" є різними за своїм змістом способами виконання рішення суду та різні за своїми правовими наслідками, що впливає на остаточний захист прав позивача на стадії виконання рішення суду, як завершальної стадії судового процесу (т. 2, а.с. 35-38).
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просила:
- скасувати рішення суду першої інстанції від 23.01.2025;
- ухвалити нове судове рішення у частині зобов'язання ОСОБА_1 сплатити на користь ОСОБА_2 705627 грн. компенсації вартості 1/2 частини проданого нею легкового автомобіля, виклавши рішення суду у цій частині в такій редакції: у задоволенні вимоги про зобов'язання ОСОБА_1 сплатити на користь ОСОБА_2 компенсації вартості 1/2 частини проданого нею легкового автомобіля марки "Lexus RX 200T", 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , відмовити;
- ухвалити нове судове рішення, в якому врахувати інтереси дітей апелянта, відступивши від презумпції рівності часток, задовольнити зустрічну позовну заяву, подану апелянтом у суді першої інстанції;
- скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05.02.2025;
- стягнути судові витрати з відповідача за зустрічним позовом.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вартості спірного автомобіля, а висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.12.2023 не є належним та допустимим доказом визначення ринкової вартості легкового автомобіля, а лише підтверджує ринкову вартість подібних автомобілей з врахуванням нормального стану та зносу, але без врахування та оцінки пошкоджень, а також складений не на дату відчуження майна або щодо дати відчуження майна.
Натомість, вважає, що у даному випадку слід виходити із дійсної вартості транспортного засобу, зокрема на момент його відчуження. Проте, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції не було доведено дійсну вартість спірного автомобіля на момент його відчуження.
При цьому, вказує, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відступлення від рівності часок подружжя на користь ОСОБА_1 є необгрунтованим, оскільки спільні діти колишнього подружжя проживають разом із нею, перебувають на її утриманні, а ОСОБА_2 не виконує зобов'язання щодо сплати аліментів та розмір аліментів (які він фактично сплатив) не є достатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.
Також, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначає, що дана справа не відноситься до категорії малозначних справ, а отже ОСОБА_6 , яка не є адвокатом, не мала права представляти інтереси позивача, подавати заяви та вчиняти інші дії (т. 2, а.с. 56-73).
Представник позивача у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. Щодо задоволення апеляційної скарги відповідачки заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити. Щодо задоволення апеляційної скарги позивача заперечували з підстав її необгрунтованості.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та ухвали в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.08.2003 по 22.03.2022, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Діти зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 31.01.2014 сторонами у спільну часткову власність по 1/2 частині на кожного було придбано квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.03.2016 на ім'я ОСОБА_9 була зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 17.02.2017 на ім'я ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 13.06.2017, на ім'я ОСОБА_1 було зареєстровано транспортний засіб марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 .
Згідно з Договором купівлі-продажу транспортного засобу за №8043/2022/3094558 від 08.02.2022 ОСОБА_1 відчужила на користь ОСОБА_10 транспортний засіб марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 .
У відповідності до п. 3.1 цього договору ціна транспортного засобу складає 196000 грн. 00 коп.
Згідно з Висновком судового експерта Семенченко П.О. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.12.2023 середня ринкова вартість автомобіля марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , станом на дату проведення експертизи становить 1411254 грн. 50 коп.
На підставі договору дарування від 14.11.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Так, відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
За приписами ст.ст. 63, 65 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Статтею 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п.п. 23, 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до частини шостої статті 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.
При цьому, відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Таким чином, враховуючи встановлену законодавством презумпцію набуття подружжям майна у спільну сумісну власність, а також те, що сторонами за час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів придбання квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 та транспортного засобу марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , за рахунок особистих коштів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що обсяг спільно нажитого майна подружжя, який підлягає поділу в рівних частках між ними, складається з наступного майна: квартири АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 .
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, легковий автомобіль марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , був спільною сумісною власністю подружжя, однак відчужений ОСОБА_1 08.02.2022, а отже не може бути поділений між подружжя.
Вказані обставини підтверджуються рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 19.06.2023, який, серед іншого, встановлено, що доводи ОСОБА_1 про використання коштів від продажу автомобіля у розмірі 196000 грн. 00 коп. в інтересах сім'ї не підтверджено, а виконання нею боргових зобов'язань перед сторонніми особами не свідчить про те, що запозичені кошти витрачались в інтересах сім'ї та на що саме.
У свою чергу, ч.4 ст. 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Тобто, у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сімї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Як вже зазначалося вище, згідно з висновком судового експерта Семенченко П.О. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.12.2023 середня ринкова вартість автомобіля марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , станом на дату проведення експертизи становить 1411254 грн. 50 коп.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявні у матеріалах справи докази щодо вартості вищенаведених майна, стороною відповідачки до суду першої інстанції надано не було, так само як і не було заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи.
При цьому, оскільки відповідачка, долучаючи до апеляційної скарги Звіт про оцінку майна (автомобіля) ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія" від 18.02.2025, тобто новий доказ, який не був досліджений судом першої інстанції, жодним чином не обґрунтувала неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає дану справу за наявними в ній доказами, що відповідає положенням ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на підставі наданого позивачем висновку судового експерта Семенченко П.О. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.12.2023 позивач має право отримання від відповідачки грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на вищезазначений автомобіль.
Між тим, правильно визначившись із характером спірних правовідносин, суд першої інстанції допустився помилки в частині визначення способу захисту прав позивача, внаслідок чого помилкового дійшов висновку про зобов'язання відповідачки сплатити на користь позивача 705 627 грн. компенсації вартості частини відчуженого легкового автомобіля замість стягнення з відповідачки на користь позивача грошових коштів в сумі 705627 грн. 25 коп., які становлять грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля моделі "Lexus RX 200T", 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
За вказаних обставин, рішення суду в частині вирішення позовних вимог про компенсацію вартості частини відчуженого автомобіля підлягає зміні, шляхом викладення його в наступній редакції: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 705627 грн. 25 коп., які становлять грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля моделі "Lexus RX 200T", 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Що стосується вирішення питання про поділ квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_4 , то слід зазначити наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності із розміром частки кожного по 1/2 частині.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначене майно є спільною власністю сторін та сторони визначили частки у цьому майні по 1/2 кожного ще на час набуття цього майна у власність, а тому висновок суду про те, що відсутні підстави для поділу вказаного майна за наданими сторонами доказами та виходячи із заявлених позовних вимог є правильним.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для поділу квартири АДРЕСА_4 , адже за відомостями реєстру речових прав на нерухомість вказана квартира належить відповідачці на підставі договору дарування від 14.11.2020, тобто є її особистою власністю.
Посилання відповідачки на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відступлення від рівності часок подружжя на користь ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна подружжя суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховував, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, донька, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Тобто, для відступлення від рівності часток, повинні одночасно мати місце, принаймні, три обставини: з одним із подружжя проживає дитина; ця особа отримує на дитину аліменти; розміру цих аліментів недостатньо.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності беззаперечних обставин та умов, що мають істотне значення, для можливості відступлення від рівності часток подружжя при поділі спільного сумісного майна подружжя на її користь.
При цьому, при вирішенні вказаного питання судом першої інстанції обгрунтовано враховано, що ОСОБА_1 , повнолітній син ОСОБА_7 та малолітня донька ОСОБА_8 зареєстровані та безперешкодно проживають в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 , яка є спільною частковою власністю подружжя.
Доводи відповідачки про існування у позивача заборгованості по сплаті аліментів, з огляду на вищевстановлені обставини та положення ст. 70 СК України, самі по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спільного майна, відповідачкою не доведено.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 521/11825/20.
Щодо посилань відповідача на незаконність ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 05.02.2025 про виправлення описки у рішенні суду, слід зазначити, що аргументи і доводи відповідачки, як на підставу для скасування вказаної ухвали, є безпідставними та такими, що грунтуються на помилковому тлумаченні вимог ЦПК України. Суд, виявивши описку у судовому рішенні, мав процесуальні підстави для її виправлення у відповідності до положень ст. 269 ЦПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи та правильно вирішено спір по суті, однак допущено помилку в частині вирішення позовної вимог про стягнення компенсації, що обумовлює наявність правових підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідачки та задоволення апеляційної скарги позивача шляхом зміни рішення суду першої інстанції у частині визначення способу захисту прав позивача та грошової суми, яка підлягає до стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Кравцем Дмитром Миколайовичем, - задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про компенсацію вартості частини відчуженого автомобіля - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 705627 (сімсот п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 25 коп. компенсації вартості 1/2 частини легкового автомобіля моделі "Lexus RX 200T", 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .
В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року про виправлення описки - залишити без змін.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 29 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова