Справа №757/418/24-кГоловуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3596/2025
10 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202200000000035, по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року,
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до 01 травня 2025 року без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора, та всупереч вимог діючого законодавства і практики Європейського суду з прав людини, продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З позиції апелянта, в суду першої інстанції прокурором не доведені підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки на даний час в розпорядженні суду міститься лише обвинувальний акт з реєстром, що у свою чергу позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість заявлених прокурором ризиків.
За доводами апелянта, судом першої інстанції не наведено підстав для неможливості застосування до обвинуваченого більш м'яких видів запобіжних заходів та всупереч положенням статті 182 КПК України, не застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Звертає увагу колегії суддів, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали кримінального провадження не містять підтвердження наявності заявлених прокурором ризиків, оскільки обвинувачений ОСОБА_13 не має наміру переховуватись від суду та має на меті довести свою невинуватість у пред'явленому обвинуваченні.
Зазначає, що ризик впливу на свідків також не існує, оскільки свідками в даному кримінальному провадженні є особи, до яких застосовано заходи безпеки.
За твердженнями захисника, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_13 , також відсутній, оскільки прокурором не надано доказів підготовки обвинуваченого до вчинення будь-яких інших злочинів чи намірів продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому останній обвинувачується.
Вважає, що застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави забезпечить належне виконання ОСОБА_13 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Звертає увагу колегії суддів, що ОСОБА_13 тривалий час перебуває під вартою, що не є виправданим та порушує його конвенційні права.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити частково, продовжити до обвинуваченого ОСОБА_13 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, оскільки усі подані стороною захисту клопотання, включаючи допит свідків в забезпечення розгляду клопотання, поданого в порядку ст.201 КПК України, судом були необґрунтовано відхилені.
Як вважає захисник, судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора, та всупереч вимог діючого законодавства, продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності доказів на підтвердження існування ризиків.
Звертає увагу суду, що дане кримінальне провадження, як і клопотання про продовження строку тримання під вартою, не підсудне Святошинському районному суду міста Києва та за правилами підсудності має розглядатися Печерським районним судом міста Києва.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.194 КПК України.
Також в поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_15 заявив клопотання про поновлення йому строків на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки повний текст ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року ним отримано лише 07 березня 2025 року.
За таких обставин вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин та просить його поновити.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою, за відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів, які вказують на існування заявлених прокурором ризиків.
Зазначає, що прокурором не наведено обставин, які свідчать про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України та не доведено, що заявлені раніше ризики не зменшились чи з'явились нові ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Звертає увагу суду, що ризик переховування обвинуваченого від суду нічим не підтверджений, оскільки відсутні докази його існування. Крім цього просить врахувати, що ряд осіб, які обвинувачуються у вчиненні таких же кримінальних правопорушень в даному кримінальному провадженні, на даний час вже не перебувають під вартою, що у свою чергу фактично нівелює ризик переховування ОСОБА_10 від суду.
Вважає, що ризик впливу на свідків також не існує, оскільки всі свідки в даному кримінальному провадженні є особами зі зміненими анкетними даними, при цьому їхні особи відомі лише стороні обвинувачення.
Просить врахувати дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, є батьком трьох дітей, займається волонтерською діяльністю. Звертає увагу, що обвинувачений тримається під вартою більше двох років, під час тримання його під вартою як в ІТТ ГУНП в м.Києві, так і в Київському слідчому ізоляторі, відсутні будь-які зауваження щодо його поведінки.
На переконання захисника, наведені обставини свідчать про те, що судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора, та всупереч практики Європейського суду з прав людини, за відсутності передбачених законом підстав продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За результатами апеляційного перегляду просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія судді враховує, що згідно положень статті 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Як вбачається із матеріалів контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, оскаржувана ухвала постановлена судом 03 березня 2025 року, повний текст ухвали оголошено 07 березня 2025 року, а апеляційна скарга захисником ОСОБА_15 подана засобами електронного зв'язку 11 березня 2025 року.
За таких обставин колегія судді визнає поважними зазначені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому задовольняє клопотання захисника ОСОБА_15 та поновлює пропущений строк.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників на підтримку поданих ними апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційних скарг та вважав рішення суду про продовження строку запобіжного заходу законним, обґрунтованим та вмотивованим, вивчивши матеріали контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів контрольного провадження, на розгляді Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202200000000035 по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою з огляду на продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до 01 травня 2025 року без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що наведені у клопотанні дані свідчать про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, експертів, інших обвинувачених та вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та інші обставини,передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховуватися від суду, незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні, експертів, інших обвинувачених, вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення та інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, доводи захисників про те, що суд неправомірно не визначив обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у виді застави є необґрунтованими, оскільки за приписам пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування на даному етапі до обвинувачених іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків.
Не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону і твердження сторони захисту про скасування ухвали суду про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою через порушення судом правил підсудності, оскільки у випадку непідсудності даного провадження суду, це питання може бути вирішено в порядку, передбаченому ст.34 КПК України.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даній стадії в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Задовольнити клопотання та поновити захиснику ОСОБА_15 строк на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до 01 травня 2025 року без визначення розміру застави, залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4