Провадження № 11-сс/803/837/25 Справа № 204/3665/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023040000000400 від 12 липня 2023 року стосовно
ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_8 захисника ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року відмовлено задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 та застосовано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з обов'язковим застосуванням електронного засобу контролю, за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року та покладенням відповідних обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, що підтверджується документами, долученими до клопотання слідчого у їх сукупності.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено, що застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК, тому клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає. При цьому, суд вважав можливим, застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з обов'язковим застосуванням електронного засобу контролю, строком до 60 днів, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, що наразі буде достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання визначеним ризикам, і в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку, що прокурором не доведено, що запобігти ризикам можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. п.1 Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначає, що ОСОБА_8 зможе безперешкодно змінити місце свого постійного мешкання, покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, враховуючи суворість покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна). Може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОСОБА_8 , маючи доступ до всіх первинних бухгалтерських документів, звітної документації з будівництва, електронних носіїв інформації, які знаходяться у розпорядників бюджетних коштів виділених на проведення будівельних робіт за вищевикладеними фактами, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які можуть бути використані в якості доказів у кримінальному провадженні. Може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Підозрювані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_18 , що підтверджується зафіксованими розмовами між вказаними особами в ході результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_8 , будучи виконавцем у злочинній організації зможе здійснювати незаконний вплив на вказаних підозрюваних з метою недопущення надання останніми викривальних показань відносно неї та інших на даний час невстановлених осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення. Під час досудового розслідування не встановлені та не допитані усі свідки протиправних дій, на яких ОСОБА_8 , зможе незаконно впливати у разі застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу. Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаному ризику, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть обмежити доступ ОСОБА_8 до інших учасників кримінального провадження. Підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_8 , будучи активним учасником злочинної організації, зможе використати свої корупційні зв'язки у виконкомі Криворізької міської ради з метою недопущення залучення до кримінального провадження представника територіальної громади для допиту в якості представника потерпілого, а також перешкоджання органу досудового розслідування шляхом невиконання законних вимог слідчого та прокурора щодо надання документів щодо розпорядження бюджетними коштами на здійснення ремонтних та будівельних робіт по об'єктах, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаному ризику, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть обмежити доступ ОСОБА_8 до інших учасників кримінального провадження, а також використовувати свої корупційні зв'язки серед службових осіб органів місцевого самоврядування. Підозрювана може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи активним учасником злочинного об'єднання, яке функціонувало протягом тривалого часу (більше ніж протягом 2 років), та на систематичній основі здійснювали розкрадання бюджетних коштів, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою. Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаному ризику, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть обмежити ОСОБА_8 у реалізації злочинного умислу злочинної організації.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 домашній арешт у нічний час доби. Посилається на невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 196, 370 КПК. Зазначає, що слідчий суддя не врахував належним чином відомості про особу підозрюваної, її репутацію, міцні соціальні зв'язки, що вона раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, має на утриманні мати, яка хворіє. Також захисник посилається, що слідчий суддя не навів мотивів, чому вважав, що підозра ОСОБА_8 є обґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрювана ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність.
Прокурор в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисник, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді просив скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційних скарг захисника та прокурора, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею не дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими, доводи прокурора безпідставними з огляду на таке.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про застосування тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 194 КПК, слідчий суддя, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке застосування можливе.
Апеляційний суд погоджується з рішенням слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи наступне.
Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.
Повідомлення про підозру має містити відомості, зокрема зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Таким чином, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).
Стандарт «обґрунтованої підозри» є вищим ніж стандарт «достатніх підстав (доказів)», оскільки пов'язаний з обмеженням прав, свобод та інтересів людини, в даному випадку право на свободу.
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК.
Згідно з клопотанням слідчого обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, як необхідна обставина для застосування запобіжного заходу, підтверджується документами, долученими до клопотання, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтроль місця біля офісних приміщень за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
За твердженням слідчого, у ході проведення НСРД встановлено, що вищевказані приміщення використовуються учасниками злочинної організації, як постійне місце роботи протягом усього періоду документування злочинної діяльності фігурантів кримінального правопорушення. Також проведеними НСРД підтверджується здійснення ОСОБА_18 загального керівництва злочинним об'єднанням, здійснення підбору співучасників шляхом призначення на підконтрольних приватних підприємствах довірених осіб, безпосереднє надання ОСОБА_18 вказівок ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , щодо укладення договорів з утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою. Також у ході проведення НСРД підтверджується, що ОСОБА_8 забезпечила перемогу підконтрольного ОСОБА_18 ТОВ "Тайм Крістал", шляхом внесення дискримінаційних умов до технічного завдання до тендерної документації за процедурою закупівлі; відповідальна за формування завищеної вартості предмету закупівлі, під виглядом витребування комерційних пропозицій; умисно не вживала заходів щодо контролю за об'ємами наданих послуг. Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 встановлено, що під контролем організатора ОСОБА_18 , виконавці ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників злочинної організації, який полягає у незаконному заволодінні бюджетними коштами, передбаченими на утримання кладовищ, надання послуг із забезпечення міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців, послуг з поточних ремонтів об'єктів благоустрою. Двома висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, в ході проведення яких встановлено надлишкове перерахування грошових коштів при наданні послуг з утримання кладовищ на загальну суму 5 403 876, 34 гривні, та завищення транспортної складової за один кілометр міжміських транспортних перевезень тіл загиблих (померлих) військовослужбовців. Загальна сума майнової шкоди становить 969 004, 50 гривні. Двома висновками експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, в ході проведення яких встановлено завищення вартості на будівельні матеріали. Загальна сума майнової шкоди становить 444 169, 67 гривень. Іншими доказами у своїй сукупності.
Перевіривши матеріали, долучені до клопотання слідчого, видно, що наразі відсутні фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК за ознаками участі у злочинній організації. Матеріалами НСРД, які проводились з 2023 року, не підтверджуються обставини створення та участь в злочинній організації, тому відповідні доводи клопотання слідчого про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КПК, є передчасними.
Відповідно до тексту письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочину, передбаченого, зокрема ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК за епізодом злочинної діяльності з утримання кладовищ, а саме ОСОБА_8 , як виконавець, будучи начальником відділу благоустрою Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, виконуючи свою роль діючи відповідно до раніше створеного організатором планом, шляхом зловживання своїм службовим становищем, забезпечила перемогу підконтрольного суб'єкта господарювання ТОВ “ТАЙМ КРІСТАЛ» у вищевказаній процедурі закупівлі, шляхом внесення дискримінаційних умов до технічного завдання та тендерної документації.
До клопотання слідчого долучені докази, які підтверджують обставини невиконання робіт з утримання кладовищ та надання послуг з вивезення сміття і відповідно ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, які підлягають подальшому розслідуванню та перевірці.
Отже, надаючи оцінку долученим до клопотання слідчого доказам, апеляційний суд звертає увагу, що з наданих матеріалів вбачаються певні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, що частково прослідковується зафіксованим спілкуванням фігурантів під час здійснення НСРД, а також протоколами огляду кладовищ, на яких зафіксовано відсутність фактів їх прибирання і такі обставини підлягають подальшій перевірці та розслідуванню.
В даному провадженні пред'явлена ОСОБА_8 підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність останньої до ймовірного вчинення інкримінованого злочину за ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд доходить висновку, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу.
Щодо доведеності ризиків та неможливості їх запобігання, шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів.
Згідно з оскарженою ухвалою, слідчий суддя вважав доведеним усі п'ять ризиків, які слідчий зазначив в клопотанні, а саме, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК
З такими висновками слідчого судді апеляційний суд не може повністю погодитись та вважає їх необґрунтованими тими матеріалами, які сторона обвинувачення надала суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК, суд апеляційної інстанції вважає їх частково обґрунтованими.
Апеляційний суд також звертає увагу, що досудове розслідування за ст. 191 КК здійснюється з 2023 року, епізоди, інкриміновані підозрюваній за цією статтею, вчиненні в складі злочинної організації, яка за твердженням сторони обвинувачення створена не пізніше січня 2023 року, однак відомості до ЄРДР про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК, внесені в ЄРДР тільки 01.04.2025 безпосередньо перед повідомленням ОСОБА_8 про підозру та зверненням до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, фабула якої є ідентична з фабулою за ст. 191 КК.
Внесення до відомостей за ст. 255 КПК стало процесуальною підставою для затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Апеляційний суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, в тому числі і участь в злочинній організації, починаються не пізніше січня 2023 року, а затримана в порядку ст. 208 КПК вона була тільки 03 квітня 2025 року, при цьому до клопотання слідчого не долучені будь-які відомості, що були обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
В протоколі затримання ОСОБА_8 також не конкретизовані підстави для її затримання в порядку ст. 208 КПК, а саме які ж існували обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності і чим вони підтверджуються. Не долучено таких доказів і до клопотання слідчого, у зв'язку з чим, затримання ОСОБА_8 відбулося не на підставі закону.
Європейський суд з прав людини у рішенні “Корбан проти України», заява № 26744/16, рішення від 04.07.2019, Суд встановив, що у працівників органу досудового розслідування не було законних підстав затримувати заявника в порядку ст. 208 КПК (без ухвали слідчого судді), так як події, у зв'язку з якими він був затриманий 31 жовтня 2015 р. мали місце понад рік тому, а отже це не може вважатись затриманням «безпосередньо після вчинення злочину».
Затримання ж 3 листопада 2016 по суті відбувалось за тими ж обвинуваченнями, що і перше затримання. Формально було додано лише обвинувачення щодо перешкоджання роботі виборчої комісії, про що однак правоохоронцям було відомо і на момент першого затримання. Суд констатував, що в даному випадку «національні органи діяли недобросовісно, шукаючи привід для забезпечення тривалого тримання заявника під вартою та обходу дії судового наказу про його звільнення з під варти» (п. 150 рішення).
Судом також встановлено, що тримання заявника під вартою (2 місяці і 22 дні) та під цілодобовим домашнім арештом (4,5 місяці) здійснювалось без «відповідних та достатніх підстав» для цього, а рішення про застосування до заявника запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту ґрунтувались на формальних та абстрактних підставах.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності ризику у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно підозрюваної існує обґрунтована підозра причетності до корупційного кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК є особливо тяжким злочином (ч. 5 ст. 191 КК), за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати підозрювану до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Разом з тим, апеляційний суд вважає недоведеними ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тобто, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, епізоди злочинної діяльності, які інкримінуються ОСОБА_8 та їх розслідування здійснюється з 2023 року, вся тендерна документація, договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення тощо, за змістом клопотання слідчого вже мають бути в розпорядженні органу досудового розслідування, частина з цих документів долучена до клопотання, тому твердження слідчого про можливість знищення якихось документів та речей, які мають значення для досудового розслідування, є необґрунтованим.
Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_8 раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, має зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має матір похилого віку за якою вона здійснює догляд.
З огляду на вищевикладене, ризики вчинення нового кримінального правопорушення та перешкоджання кримінального провадженню іншим чином, прокурором не доведений, а ризик переховування існує, проте ймовірність його настання є незначною і для запобігання йому буде достатнім застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Відповідно до установленої практики ЄСПЛ висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК апеляційний суд, перевіривши обґрунтованість та достатність обраного виду запобіжного заходу, враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваної, наявність постійного місця проживання, відомості про особу підозрюваної, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, доходить висновку, що для нівелювання встановлених ризиків у виді переховування від правосуддя та незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, буде достатньо застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід також пов'язаний із обмеженням особистої свободи і дозволить контролювати поведінку підозрюваної, тим самим в повній мірі зможе забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків та забезпечити ефективність досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Харченко проти України», № 40107/02, § 80, рішення від 10 лютого 2011 року, Суд зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Таким чином, апеляційний суд враховує всі зазначені вище обставини та виснує, що для запобігання встановленим ризикам і для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної буде достатнім застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у зв'язку з чим, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанціях не доведено обставини, передбачені ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не може запобігти доведеним під час судового розгляду ризикам.
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КПК, інших рішень ЄСПЛ, проте вони не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду по всім ключовим доводам захисту та обвинувачення, на які захисник та прокурор акцентували увагу в судовому засіданні та апеляційних скаргах, викладені вище.
Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч. 6 ст. 181 КПК). 03 квітня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру. З урахуванням наведеного, а також строків досудового розслідування, апеляційний суд доходить висновку про визначення строку дії запобіжного заходу в межах строків досудового розслідування, тобто до 04 червня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись статтями 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_19 , погоджене прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42023040000000400 від 12.07.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 червня 2025 року.
Покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК до 04 червня 2025 року, а саме:
- в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у цьому кримінальному проводженні.
Копію ухвали для виконання направити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4