Провадження № 22-ц/803/5299/25 Справа № 0417/14588/2012 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
29 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Єлізаренко І.А., ознайомившись з апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 23 січня 2017 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості - закрито. Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2008 року № Е/V3626, яка станом на 06 лютого 2012 року склала 14 129,70 доларів США (що за курсом 7,9897 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 112 892,06 грн) та 30 991,19 грн, а всього 143 883,25 грн, з них: 8 442,95 доларів США - заборгованість за кредитом; 5 686,75 доларів США - заборгованість за відсотками; 2 961,50 доларів США - заборгованість з пені; 240,01 грн. - заборгованість з комісії; 7 089,68 грн - штраф.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитною угодою від 22 серпня 2008 року № E/V 3875, яка станом на 02 лютого 2012 року склала 74 548,01 доларів США (що за курсом 7,9897 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 595 616,24 грн) та 152 790,33 грн, а всього 748 406,57 грн, з них: 41 470,87 доларів США - заборгованість за кредитом; 33 077,14 доларів США - заборгованість за відсотками; 14 463,10 доларів США - заборгованість з пені; 1 400,85 грн - заборгованість з комісії; 35 833,65 грн - штраф. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі у розмірі 1 609,50 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі у розмірі 1 609,50 грн.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: головуючої судді - Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2017 року - скасовано та ухвалено нове. Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково (т. 2 а.с.216-224).
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитною угодою від 22 серпня 2008 року № E/V3875, станом на 02 лютого 2012 року, в розмірі 74 548,01 доларів США, що еквівалентно 595 616,24 грн, та 116 956,68 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 41 470,87 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 33 077,14 доларів США, пені в сумі 115 555,83 грн, що еквівалентно 14 463,10 доларів США, та комісії у сумі 1 400,85 грн, з відрахуванням 10 000,00 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитною угодою від 22 серпня 2008 року № E/V3875, станом на 02 лютого 2012 року, в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2008 року № E/V3626, станом на 06 лютого 2012 року, в розмірі 14 129,70 доларів США, що еквівалентно 112 892,06 грн та 23 901,51 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 442,95 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5 686,75 доларів США, пені в сумі 23 661,50 грн, що еквівалентно 2 961,50 доларів США, та комісії у сумі 240,01 грн, з відрахуванням 10 000,00 грн.
Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2008 року № E/V3626, станом на 06 лютого 2012 року, в розмірі 10 000,00 грн, солідарно з: ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк»; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафів відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі по 1 596,87 грн з кожного. Стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк судові витрати в сумі 25,26 грн.
Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року в частині задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому перегляді справи в апеляційній інстанції - постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2008 року № Е/V 3626 у розмірі: 8 442,95 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 803,77 доларів США - заборгованість за відсотками; 2 260,03 доларів США - пеня; 240,01 грн - комісія.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитною угодою від 22 серпня 2008 року № E/V 3875 у розмірі: 41 470,87 доларів США - заборгованість за кредитом; 28 311,46 доларів США - заборгованість за відсотками; 11 266,75 доларів США - пеня, 1 400,85 грн - комісія.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 464,65 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави 12,87 грн у відшкодування судових витрат.
У подальшому, 06.04.2024 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про надання дозволу на реалізацію майна в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року провадження у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про надання дозволу на реалізацію майна в справі № 0417/14588/2012 - закрито.
Не погодившись із ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про надання дозволу на реалізацію майна в справі № 0417/14588/2012 задовольнити.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року самовідвід суддів Свистунової Олени Вікторівни та Єлізаренко Ірми Анатоліївни - задоволено. Справу передано до Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог статті 33 ЦПК України.
Згідно з даними автоматизованої системи документобігу суду визначено колегію судів : суддя-доповідач - Демченко Е.Л., судді: Барильська А.П., Деркач Н.М.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу АТКБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалу Індустріального суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2024 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року в задоволенні подання приватного виконавця про надання дозволу на реалізацію майна - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.
За наслідками автоматичного розподілу справ колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді: Пищиди М.М. суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю., розподілена цивільна справа №0417/14588/2012 (№22-ц/803/5299/25) за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2025 року суддя Свистунова О.В. заявила самовідвід при розгляді апеляційної скарги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Згідно з даними автоматизованої системи документобігу суду визначено колегію судів : суддя-доповідач - Пищиди М.М., судді: Ткаченко І.Ю., Єлізаренко І.А..
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід, зважаючи на наступне.
Відповідно до положень частини 3 статті 37 ЦПК України,суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики та Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Радою суддів України від 04.02.2016, № 1 "Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики" неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вказаний принцип застосовується наступним чином.
На підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Виходячи з аналізу змісту рішень Європейського суду з прав людини: у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року - «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться»; у справі «Ветштайн проти Швейцарії» заява №33958/96 - «Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві»
Крім того, відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).
Згідно до роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Оскільки суддя Єлізаренко І.А., висловила свою правову позицію по даній справі, приймала участь у вирішенні справи в апеляційній інстанції, з метою запобігання виникнення у учасників справи сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року, суд вважає за доцільне заявити самовідвід, справу передати до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 37, 39, 41 ЦПК України, -
Взяти самовідвід при розгляді апеляційної скарги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Єлізаренко