Справа №761/42916/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/501/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м. Миколаївка Донецької області, громадянки України, незаміжньої, з вищою освітою, працюючою спеціалістом у ДП «Донбасенерго», Енергосоцінвест, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111; ч. 3 ст. 114-2 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні за №22024000000000075 від 23.01.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто по 11 год. 01 хв. 12 січня 2025 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні за №22024000000000075 від 23.01.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят).
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить змінити оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 , визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , вказує на те, що слідчим суддею порушено вимоги ст. 183 КПК України щодо застосування застави, в порушення приписів ч. 1 ст. 370 КПК України не були дотримані норми матеріального права та вимоги кримінального провадження, не було об'єктивно з'ясовано обставини, які підтвердженні доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Апелянт зазначає, що клопотання про застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 жодним чином не відповідає приписам КПК України, а судом при прийнятті рішення про застосування тримання під вартою, без альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, допущено істотне порушення вимог Конвенції та ч. 3 ст. 183 КПК України.
Крім того, судом не враховано, що підозрювана раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, доньку та постійне тривале місце проживання, матір-інваліда після інсульту на утриманні.
На переконання апелянта, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах розміру, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, є необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків.
Також сторона захисту вважає, що клопотання та долучені до нього документи, не містять переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваної наміру перешкодити ходу судового розгляду у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відтак, апелянт зазначає, що слідчим у клопотанні не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , вказує на те, що сторона обвинувачення маніпулює кваліфікацією кримінального правопорушення, що інкримінується, з метою штучного створення уяви про наявність підстав для затримання підозрюваної відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України через можливість втечі підозрюваної, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також про наявність ризиків, що підозрювана переховуватиметься від органів досудового розслідування і суду з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує.
На переконання апелянта, прокурором достатньою мірою не доведено наявність ризиків, які передбачені у ст. 177 КПК України.
Також судом не враховано позитивну характеристику підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має міцні соціальні зв'язки. Відомостей щодо повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення стороною обвинувачення також не надано.
Апелянт зазначає, що стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовано чому такий запобіжний захід, як застава не зможе забезпечити уникнення ризиків та покладених на підозрювану обов'язків.
Відтак апелянт звертає увагу суду на те, що майновий та фінансовий стан ОСОБА_8 відповідає рівню людини із середнім достатком, а в матеріалах клопотання не міститься достатніх даних про те, що у підозрюваної або її родини маються значні статки.
Крім того, апелянт вважає, що оскільки ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено обов'язок суду визначати розмір застави при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 повинен був мотивувати своє рішення не визначаючи розмір застави.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, також прокурором зазначено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22024000000000075 від 23.01.2024 закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 направлено в лютому 2025 року для розгляду до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що 2 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №220240000000000075 від 23.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України №64/2022 від 24.01.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону-'України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Одночасно з цим представниками іноземних організацій - головного управління генерального штабу збройних сил рф (далі - гу гш зс рф) та Федеральної служби безпеки рф посилено ведення розвідувально-підривної діяльності проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України, зокрема з представників органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання рф задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку рф тощо.
Наведені вище факти розв'язання та ведення рф агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України, захоплення державних установ, організацій та військових частин, введення воєнного стану в Україні та продовження строку його дії, в тому числі факти збройного конфлікту між Україною та рф широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв'язку з чим достовірно відомі ОСОБА_8 .
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.12.2023, на виконання доручення керівництва гу гш зс рф, співробітник 78 розвідувального центру гу гш зс рф, який призначений старшим оперативної групи «Донецьк» вказаного розвідувального органу, громадянин російської федерації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створив на підконтрольній державній владі території України та тимчасово окупованій території Донецької області агентурну мережу з числа громадян України, діяльність якої спрямована на збір та передачу інформації щодо місць дислокації об'єктів військової інфраструктури, військової техніки, боєприпасів, особового складу військових формувань, суспільно- політичної обстановки, яка в подальшому використовується для планування та ведення бойових дій на території Луганської, Донецької, Харківської та інших областях з метою їх захоплення.
З метою створення та забезпечення функціонування вказаної агентурної мережі, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.12.2023, ОСОБА_11 залучив до конфіденційного співробітництва громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаївка Донецької області, проросійсько налаштованого місцевого жителя, який 22.10.2022 виїхав за межі України через міжнародний пункт пропуску «Ягодин» на територію Республіки Польща та на даний час знаходиться на території російської федерації, довівши до нього загальний злочинний план, спрямований на зміну меж території України та державного кордону шляхом збору та передачі зазначеної вище інформації з метою її використання у плануванні та веденні бойових дій на території Донецької та інших областях з метою їх захоплення, та доручив організувати на території України осередок зазначеної вище агентурної мережі та залучити до нього осіб, які мають сталі проросійські погляди.
Зв'язок з ОСОБА_12 , іншими представниками спецслужб рф, з особами, які на конфіденційній основі здійснюють збір й передачу розвідувальної інформації представникам спецслужб рф, ОСОБА_11 здійснює з використанням мобільного телефону через багатоплатформову систему миттєвого обміну повідомленнями (месенджер) «Telegram» (далі - месенджер «Telegram»), де має ім'я користувача « ОСОБА_13 » та акаунт якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 .
Зв'язок з ОСОБА_11 , іншими представниками спецслужб рф, з особами, які на конфіденційній основі здійснюють збір й передачу розвідувальної інформації представникам спецслужб рф, ОСОБА_12 здійснює з використанням мобільного телефону через месенджер «Telegram», де має ім'я використанням мобільного телефону через месенджер «Telegram», де має псевдонімом « ОСОБА_14 » та ім'я користувача ОСОБА_15 .
ОСОБА_16 , будучи громадянином України, маючи достатній рівень освіти та життєвого досвіду для обізнаності щодо факту неоголошеного та прихованого вторгнення підрозділів збройних сил рф та інших силових відомств на територію України, захоплення державних установ, організацій та військових частин, ведення розвідувально-підривної діяльності проти України представниками іноземної організації - гу гш зс рф з метою ослаблення державної влади України та держави в цілому; створення умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збирання інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання рф задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку рф тощо, за не встановлених досудовим розслідуванням дати, часу та інших обставин, але не пізніше 29.02.2024, діючи умисно в умовах воєнного стану з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, прийняв рішення співпрацювати з представниками спецслужб рф шляхом збору та передачі останнім інформації розвідувального характеру.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, способу, але не пізніше 29.02.2024, ОСОБА_16 , діючи умисно, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, встановила зв'язок з ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що останній є агентом спецслужб рф, та надала свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво із ним, як представником вказаної іноземної організації по збору та передачі інформації з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
За результатами встановлення контакту із ОСОБА_12 за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, способу та часу але не пізніше 29.02.2024 ОСОБА_16 , діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, розпочала збір інформації, необхідної ОСОБА_12 для передачі керівництву гу гш зс рф в особі ОСОБА_11 для проведення підривної діяльності проти України.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_16 , у не встановлений час, але не пізніше 21 год. 41 хв. 04 сек. 29.08.2024, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням власного мобільного телефону через месенджер «Telegram», де має ім'я користувача під псевдонімом « ОСОБА_17 » та акаунт якого зареєстрований на абонентський номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , передала ОСОБА_12 відомості щодо розміщення військовослужбовців ЗС України у приміщенні АДРЕСА_3 під час розмови через месенджер «Telegram» з останнім.
В подальшому, 16.09.2024 у невстановлений час, але не пізніше 13 год. 10 хв. 06 сек., ОСОБА_16 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням вказаних вище засобів та способів зв'язку за допомогою месенджеру «Telegram», передавала ОСОБА_12 відомості щодо результатів ураження та розміщення особового складу та бойових припасів ЗС України у підвалі продуктового магазину АДРЕСА_4 під час розмови через месенджер «Telegram» з останнім.
В подальшому, 29.09.2023, у невстановлений час, але не пізніше 13 год. 04 хв. 13 сек., ОСОБА_16 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній^безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням вказаних вище засобів та способів зв'язку за допомогою месенджеру «Telegram», передала ОСОБА_12 зібрані за завданням останнього відомості щодо розміщення військовослужбовців ЗС України у приміщенні АДРЕСА_5 під час розмови через месенджер «Telegram» з останнім.
В подальшому, 23.09.2024 у невстановлений час, але не пізніше 14 год. 52 хв. 13 сек., ОСОБА_16 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням вказаних вище засобів та способів зв'язку за допомогою месенджеру «Telegram», передала ОСОБА_12 зібрані за завданням останнього відомості щодо розміщення військових підрозділів ЗС України у лісі, який знаходиться навколо АДРЕСА_6 під час розмови через месенджер «Telegram» з останнім.
В подальшому, 23.09.2024 у невстановлений час, але не пізніше 14 год. 55 хв. 36 сек., ОСОБА_16 , перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням вказаних вище засобів та способів зв'язку за допомогою месенджеру «Telegram», передала ОСОБА_12 зібрані за завданням останнього відомості щодо розміщення військовослужбовців ЗС України у приміщенні продуктового магазину АДРЕСА_7 під час розмови через месенджер «Telegram» з останнім.
В свою чергу ОСОБА_12 з використанням мобільного телефону через месенджер «Telegram» передавав отриману від ОСОБА_16 інформацію ОСОБА_11 шляхом узагальнення отриманої інформації від останньої та надсиланням отриманих відомостей у вигляді текстових повідомлень.
Таким чином, ОСОБА_16 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
ОСОБА_16 у встановленому КПК України порядку 14.11.2024 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
15.11.2024 старший слідчий 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 , за погодженням прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районну м. Києва, з клопотанням в межах кримінального провадження за № 22024000000000075 від 23.01.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_19 кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними доказами, а саме:
- відповідями ДКР СБ України на доручення №2/2/4-4511 нт від 08.04.2024, 2/2/4-3723нт від 21.03.2024, № 2/2/4-12641 від 28.10.2024, № 2/2/4-12985нт від 05.11.2024;
- відповіддю на запит в порядку ст. 93 КПК України з ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» від 04.11.2024 №17/5/5-93Інт;
- протоколом огляду 2/2/4-4677нт від 10.04.2024;
- протоколами НСРД від 03.05.2024 №2/2/4-6833т, від 19.09.2024 №2/2/4- 14063т; від 26.09.2024 №2/2/4-14486т;
- протоколами огляду від 05.11.2024;
- відповідь з СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 12.11.2024 №78/2/13-5119нт;
- протоколом огляду місця події від 15.09.2024 у м. Миколаївка;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують вчинення ОСОБА_16 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
На цьому етапі досудового розслідування докази отримані у спосіб передбачений КПК України і обґрунтовано вказують на вірогідну причетність ОСОБА_16 до вчинення зазначеного злочину, при цьому відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, є особливо тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрювана ОСОБА_16 , одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Ризик того, що ОСОБА_16 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується, тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_16 обізнана, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Крім того, ОСОБА_16 обізнана у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовувала заходи конспірації щодо передачі інформації представникам РФ, тому у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, матиме змогу використовувати вказані вміння і навики для переховування від органів досудового розслідування і суду.
Також ОСОБА_8 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться слідчі (розшукові) дії, встановлюються усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; встановлюються можливі співучасники злочину; вживаються заходи щодо встановлення даних про місця проживання та перебування інших осіб, можливо причетних до вчинення злочину, де можуть зберігатися об'єкти, які були або є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Так, підозрювана ОСОБА_16 , перебуваючи на волі, має змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Підозрювана ОСОБА_8 , може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. ОСОБА_16 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення надавав інформацію особі, яка співпрацює з представниками РФ, які на даний час переховуються від органу досудового розслідування, з якими останній, перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати свої та їх дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення. Крім того, у зв'язку із тим, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_16 , має продовжуваний характер та наразі встановлюються свідки вчинення кримінального провадження, є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на той факт, що підозрювана діяла в змові з особою, яка співпрацює з представниками російської федерації, які на цей час переховуються від органу досудового розслідування, набув сталі зв'язки з цими особами, ОСОБА_16 може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй в ході проведення досудового розслідування, що може призвести до того, що особи, з якими спілкувалась підозрювана, змінять засоби зв'язку, попередять про виявлене правопорушення інших учасників агентурної мережі, яких вони залучили, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_16 вже вчинила кримінальне правопорушення, що свідчить про її антигромадську поведінку, а також її злочинна діяльність була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому, перебуваючи на волі, вона з високим ступенем імовірності продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи суспільно небезпечний характер вищевказаного злочину та покарання виключно у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_16 у разі визнання її судом винуватою, є всі підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочин, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених обставин жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_16 і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.
Згідно із указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України запроваджений воєнний стан.
Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення РФ на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння ЗС РФ, ФСБ РФ, інших військових формувань держави-агресора та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваною вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
15.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто по 11 год. 01 хв. 12 січня 2025 року включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування доОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання, було вислухано пояснення підозрюваної, думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховано, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_8 , характер та обставини вчинення злочину, так як воно сформульовано в повідомленні про підозру, а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку, що є доведеними ризики, на які посилалась сторона обвинувачення, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 , інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 111 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваної відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, про що обґрунтовано вказав в ухвалі слідчий суддя щодо причетності ОСОБА_8 , до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Обставини здійснення підозрюваноюконкретних дій, доведеність її винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегією суддів також встановлено, всупереч твердженням апелянтів, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносноОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_8 , злочину, слідчий суддя, дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає її інтереси на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваної та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
З урахуванням зазначеного, вимоги апеляційних скарг захисників в цій частині не заслуговують на увагу.
Дані, на які посилаються в апеляційних скаргах захисники, не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваної ОСОБА_8 , під вартою.
При цьому всупереч твердженням апелянтів, слідчим суддею також враховано дані, які характеризують ОСОБА_8 , як особу, її вік, майновий стан, сімейний стан, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, те, що вона раніше не судима, однак слідчий суддя не вбачав підстав, які б унеможливлювали її тримання під вартою, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, наслідків його вчинення та факт вчинення кримінального правопорушення, проти основ національної безпеки України, в період військового стану, що в сукупності вказує на наявність ризиків такої неправомірної поведінки підозрюваної як переховування від органів досудового розслідування та суду.
Під час апеляційного розгляду прокурор повідомив, що в лютому 2025 року у кримінальному провадженні за №22024000000000075 від 23.01.2024 досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 направлено для розгляду до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області по суті предявленого обвинувачення, а апеляційні скарги подано на ухвалу слідчого судді, яка прийнята на стадії досудового розслідування.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники підозрюваної просять скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава як альтернативний запобіжний захід не визначався в даному кримінальному провадженні.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про її особу, застосував відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4