1 квітня 2025 року місто Київ
справа № 361/4431/22
апеляційне провадження № 22-ц/824/6301/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Радзівіл А.Г. від 7 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кар Інвест Україна" про скасування нарахувань орендної плати, стягнення витрат на ремонт автомобіля, моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Кар Інвест Україна" про скасування нарахувань орендної плати, стягнення витрат на ремонт автомобіля, моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 7 липня 2022 року між позивачем і ТОВ "Кар Інвест Україна" було укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22, відповідно до умов якого відповідач передав у строкове платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz A-180 (номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), з наступним переходом права власності на нього до позивача за умови сплати визначеної суми. Оціночна вартість автомобіля була встановлена сторонами у розмірі 175 910 грн (4 900 доларів США за домовленим курсом). Позивач сплатила в рахунок вартості автомобіля 127 050 грн.
Після передачі автомобіля за актом прийому-передачі позивачу повідомили, що транспортний засіб потребує технічного обслуговування. Менеджер відповідача запевнив, що ремонт є незначним, однак фактично ремонт виявився тривалим і складним. Позивач, не будучи фахівцем у сфері технічного стану автомобілів, довірилася інформації відповідача. Під час технічного огляду виявлено, що автомобіль має суттєві
пошкодження, перебував після аварії, має ознаки корозії та потребує дорогого й тривалого ремонту.
Позивач звернулася до відповідача із претензією щодо істотних недоліків автомобіля, однак отримала відмову у задоволенні своїх вимог. Водночас позивач продовжувала нести витрати: їй було виставлено рахунок за оренду за липень 2022 року, незважаючи на те, що автомобіль фактично не експлуатувався через технічну несправність. Пізніше, 11 серпня 2022 року, після проведення ремонту на суму 43 000 грн, позивач змогла забрати автомобіль зі станції техобслуговування.
ОСОБА_1 вказує, що автомобіль був технічно несправним з моменту передачі, що становить істотний недолік і свідчить про недобросовісність відповідача. Вона не мала можливості використовувати транспортний засіб відповідно до його призначення, що спричинило додаткові матеріальні витрати та моральні страждання, оскільки автомобіль був придбаний для забезпечення пересування чоловіка позивача, інваліда війни II групи, та для службових поїздок.
Крім того, приховування відповідачем технічного стану автомобіля і обставин необхідності капітального ремонту позивач розцінює як введення в оману споживача, що відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" є недобросовісною підприємницькою практикою.
У подальшому, 5 червня 2023 року, позивач звернулася із заявою про збільшення позовних вимог у зв'язку з новими обставинами: автомобіль в чергове вийшов з ладу (несправність варіатора), що потребувало капітального ремонту. Позивач самостійно придбала варіатор за 34 200 грн, сплатила послуги доставки та комісію, а також за ремонтні роботи в розмірі 14 000 грн. Відповідач продовжував нараховувати плату за оренду автомобіля, який фактично не міг бути використаний.
Позивач звертає увагу на те, що договір оренди передбачає відповідальність орендаря лише за поточний ремонт, а питання капітального ремонту врегульоване загальними нормами Цивільного кодексу України. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що дії відповідача завдали їй як матеріальної, так і моральної шкоди, які підлягають відшкодуванню.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати нарахування ТОВ "Кар Інвест Україна" плати за оренду автомобіля за липень 2022 року в розмірі 2 253 грн 77 коп.; стягнути з ТОВ "Кар Інвест Україна" витрати на ремонт автомобіля в сумі 92 729 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у акті прийому-передачі від 7 липня 2022 року сторони погодили справність автомобіля. Згідно умов договору оренди з правом викупу саме орендар несе витрати за ремонт автомобіля. Матеріали справи не містять доказів, що автомобіль було передано позивачу у несправному стані, натомість поточний ремонт має проводити безпосередньо вона, а тому позовні вимоги є недоведеними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що суд не звернув увагу на те, що всупереч статті 799 ЦК України договір оренди транспортного засобу з правом викупу від 7 липня 2022 року № 10/22 не був нотаріально посвідчений, а тому є нікчемним. За таких обставин суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Ця обставина також підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2024 року у справі № 361/7111/23, яким було встановлено нікчемність укладеного між сторонами договору.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу, поданий 31 березня 2025 року представником ТОВ "Кар Інвест Україна", не приймається судом, оскільки його подано після спливу встановленого строку без клопотання про його поновлення. Відлік строку на подання відзиву розпочався 4 лютого 2025 року з моменту доставки ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги на електронну адресу ТОВ "Кар Інвест Україна" (а.с. 162) і завершився 19 лютого 2025 року. Ознайомлення представника з матеріалами справи 27 березня 2025 року на перебіг строку не впливає.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
Представник ТОВ "Кар Інвест Україна" - Степ'юк Ю.С. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 7 липня 2022 року між позивачем і ТОВ "Кар Інвест Україна" було укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22, відповідно до умов якого відповідач передав у строкове платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz A-180 (номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), з наступним переходом права власності на нього до позивача за умови сплати визначеної суми. Оціночна вартість автомобіля була встановлена сторонами у розмірі 175 910 грн (4 900 доларів США за домовленим курсом).
Згідно з пунктом 2 акту прийому-передачі транспортного засобу від 7 липня 2022 року, сторони підтвердили, що зазначений вище транспортний засіб на момент передачі знаходиться в належному для експлуатації стані, про що проставили підписи.
В процесі користування автомобілем, ОСОБА_1 оплачувалися ремонті роботи автомобіля Mercedes-Benz A-180, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2024 року у справі № 361/7111/23, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Кар Інвест Україна" про визнання договору оренди транспортного засобу недійсним, стягнення грошових коштів, сплачених за договором. Стягнуто з ТОВ "Кар Інвест Україна" на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 7 липня 2022 року у розмірі 202 663 грн 03 коп., а також судовий збір в розмірі 2 026 грн 63 коп. В іншій частині вимог відмовлено.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Частина перша статті 220 ЦК України встановлює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону щодо нотаріального посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто не створює юридичних наслідків, яких бажали досягти сторони, і не потребує визнання недійсним у судовому порядку.
У постанові Верховного Суду від 9 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) сформульовано правову позицію, що нікчемність правочину встановлюється безпосередньо законом і має місце за прямої вказівки в законодавстві термінів "нікчемний" або "є недійсним".
Підставою недійсності правочину, відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України, є недодержання в момент його вчинення вимог, визначених статтею 203 цього Кодексу. У разі недійсності правочину кожна сторона має повернути іншій стороні одержане за правочином або, якщо це неможливо, - відшкодувати його вартість за цінами на момент відшкодування (стаття 216 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги призводить до нікчемності правочину згідно з частиною першою статті 220 ЦК України.
Суд першої інстанції не врахував, що договір оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 7 липня 2022 року укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що суперечить вимогам закону. Такий договір є нікчемним і
не створює юридичних наслідків для сторін. Помилковим є дослідження судом обставин справи на підставі умов цього договору.
Скаржник обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не звернув увагу на нікчемність договору, яка встановлена законом. Вказана обставина додатково підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2024 року у справі № 361/7111/23, яким встановлено факт нікчемності укладеного між сторонами договору оренди транспортного засобу з правом викупу та стягнуто на користь позивача сплачені нею грошові кошти в розмірі 202 663 грн 03 коп.
Водночас доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення витрат на ремонт транспортного засобу є безпідставними. Позивач не заявила у цій справі вимог про застосування наслідків недійсності правочину, а обрала інший спосіб захисту, спрямований на стягнення витрат на ремонт, які згідно статті 802 ЦК України несе наймач. Натомість у іншій справі - № 361/7111/23 - позивач вже реалізувала право на захист через застосування наслідків недійсності договору. У зв'язку з цим обраний у цій справі спосіб захисту є неналежним, а заявлені вимоги про відшкодування витрат на ремонт не ґрунтуються на належних правових підставах і не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про нікчемність договору, але відмовляє у задоволенні вимог про стягнення витрат на ремонт автомобіля.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції шляхом викладення її у редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 жовтня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: