Справа №757/21554/18 Головуючий у 1 інстанції: Матійчук Г.О.
Провадження № 22-ц/824/3013/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
19 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року в справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про поворот виконання рішення суду у справі №757/21554/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів,
У березні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про поворот виконання рішення.
Просило суд здійснити поворот виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанови Київського апеляційного суду від 06.10.2020 у справі №757/21554/18-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь AT КБ «ПриватБанк" 694,46 долари США та 87 247,59 гривень.
В обґрунтування заяви зазначило, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2019, справа №757/21554/18-ц, було задоволено позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення коштів та захист прав споживача.
Стягнуто із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 7 889,50 дол. США - суму вкладу з нарахованими відсотками за Договором № SAMDN26000705279693 від 03.03.2009 року; 2 436,06 грн - три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання за Договором № SAMDN26000705279693 від 03.03.2009; 26 798,78 грн - пеню, передбачену ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за невиконання зобов'язання за Договором № SAMDN26000705279693 від 03.03.2009; 8 942,55 дол. США - суму вкладу з нарахованими відсотками за Договором № SAMDN01000709975302 від 29.03.2010; 2 786,98 грн - три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання за Договором № SAMDN01000709975302 від 29.03.2010; 31 354,19 грн - пеню, передбачену ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за невиконання зобов'язання за Договором № SAMDN01000709975302 від 29.03.2010; 7 407,76 дол. США - суму вкладу з нарахованими відсотками за Договором № SAMDN25000737596053 від 11.09.2013; 2 652,25 грн - три відсотки річних за прострочення грошового зобов'язання за Договором № SAMDN25000737596053 від 11.09.2013; 21 219,33 грн - пеню, передбачену ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за невиконання зобов'язання за Договором № SAMDN25000737596053 від 11.09.2013; стягнуто із АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 8 810,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.10.2020, справа №757/21554/18-ц, рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.04.2024, справа №757/21554/18-ц, рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення вкладів із нарахованими відсотками змінено, зменшено розмір сум, що підлягають стягненню: за договором № SAMDN26000705279693 від 03 березня 2009 року з 7 889,50 дол. США до 7 658,33 дол. США; за договором № SAMDN01000709975302 від 29 березня 2010 року з 8 942,55 дол. США до 8 659,06 дол. США за договором № SAMDN25000737596053 від 11 вересня 2013 року з 7 407,76 дол. США до 7 227,96 дол. США; рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення трьох відсотків річних скасовано, ухвалено нове судове рішення в цій частин, про стягнення АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3 % річних, за прострочення грошового зобов'язання: за договором № SAMDN26000705279693 від 03 березня 2009 року в сумі 105,75 дол. США; за договором № SAMDN01000709975302 від 29 березня 2010 року в сумі 123,13 дол. США; за договором № SAMDN25000737596053 від 11 вересня 2013 року в сумі 114,06 дол. США;
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені на підставі частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» скасовано у задоволенні позову в цій частині відмовлено; рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким ухвалено компенсувати АТ КБ «ПриватБанк», за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати в судах апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 3 804,92 грн; додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року змінено, зменшено розмір витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 з 36 334,68 грн до 34 936,62 грн.
Виконання судового рішення у справі №757/21554/18-ц позивачем (стягувачем) було здійснено у примусовому порядку на підставі виконавчого листа №757/21554/18-ц від 17.11.2020.
09.12.2020 Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мухиріна С. В. було відкрито виконавче провадження №63854640 на виконання виконавчого листа №757/21554/18-ц від 17.11.2020 року.
22.12.2020 від АТ КБ «ПриватБанк» отримано платіжні вимоги №22/20/3, а 31.12.2020 грошові кошти у примусовому порядку на підставі виконавчого листа №757/21554/18-ц від 17.11.2020 були списані з кореспондентського рахунку АТ КБ «ПриватБанк».
08.07.2021 Постановою державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві було закінчено виконавче провадження №63854640 з підстав повного виконання рішення у справі №757/21554/18-ц.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 були фактично отримані грошові кошти за судовим рішенням у справі №757/21554/18-ц до моменту ухвалення постанови у даній справі Верховним Судом, на підставі якої було відмовлено повністю у задоволення вимоги про стягнення пені, скасовано 3 % річних та зменшено розмір суми стягнення, вважало, що наявні всі підстави для здійснення повороту виконання рішення суду у справі №757/883/20-ц, а сума, яка підлягає поверненню в порядку повороту виконання рішення у справі №757/21554/18-ц складає 694,46 долари США та 87 247, 59 грн.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поворот виконання рішення суду у справі №757/21554/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів задоволено.
Здійснено поворот виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанови Київського апеляційного суду від 06.10.2020 у справі №757/21554/18-ц.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 694, 46 долари США та 87 247, 59 гривень.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1., 4 вересня 2024 року подав до апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк».
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що з ухваленим Верховним Судом рішенням та зі звернення АКБ «Приватбанк» із заявою про поворот виконання рішення скаржник пропонував добровільно сплатити кошти за умови її зменшення на 342,94 дол.
Вважає, що банк діє недобросовісно, так як з прийняттям пропозиції скаржника про добровільну сплату коштів вказаного судового процесу не відбувалось.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.
В судовому засіданні представник апелянта Мартиновський Р.Ю., підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про .
Інші учасники в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.
Поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватись шляхом подання заяви про поворот виконання.
В порядку повороту виконання відповідачеві повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші, певні речі) у повному обсязі. Поворот виконання допустимий лише у обсязі безпідставно отриманого за скасованим рішенням.
Аналізуючи норми процесуального права щодо повороту виконання рішення суду, слід виходити, що таке може бути застосовано належним судом якщо буде встановлено, що рішення суду було виконано до його скасування.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Колегія суддів звертає увагу, що поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Особливості повороту виконання рішення суду в окремих категоріях цивільних справ визначено статтею 445 ЦПК України.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає, що враховуючи той факт ОСОБА_1 були отримані грошові кошти за судовим рішенням у справі №757/21554/18-ц до моменту винесення Верховним Судом постанови, добровільно він кошти не повернув, то наявні підстави для здійснення повороту виконання рішення суду у справі №757/21554/18-ц в частині суми 694,46 доларів США та 87 247,59 гривень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення а судового рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 1 квітня 2025 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Т.О. Писана