№ 33/824/4014/2024 Постанова винесена суддею Одарюком М.П.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
19 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисника Спасової Л.М., розглянувши апеляційну скаргузахисника Спасової Л.М. на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клавдєво - Тарасове Бучанського району Київської області, громадянина України, неодруженого, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою суду, 08 січня 2024 року о 01 год. 10 хв. по вул. Леоніда Бірюкова, 7 в м. Буча Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на відео, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Спасова Л.М., вважаючи постанову суду незаконною, у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального права, просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, як зазначено в протоколі серії ААД № 443492 від 08 січня 2024 року. В автомобілі знаходився, оскільки мав намір забрати документи. Привернув увагу працівників поліції, оскільки була комендантська година. Матеріали адміністративної справи не містять доказів керування транспортним засобом та складені з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.
При цьому вказує, що на даному транспортному засобі ОСОБА_1 приїхав до свого товариша у м. Буча та спустився до автомобіля приблизно о 01 год., оскільки залишив там документи, а двигун був увімкнений, так як було холодно в автомобілі та шукав необхідні речі.
Однак, зазначене суддею в оскаржуваному рішенні, що факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, не відповідає матеріалам справи.
Так, проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції, який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема:
- перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку);
- залучає двох свідків, які не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви (про це чітко прописано в Інструкції);
- видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці);
- за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння;
- якщо встановлений факт сп'яніння, результати огляду проведеного поліцейським зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто проведення огляду і складання відповідного направлення та акту огляду ще не є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП);
- якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, згідно матеріалів адміністративної справи, зазначені дії виконані не були, що є порушенням вищенаведених норм чинного законодавства.
Так, в матеріалах адміністративної справи і у протоколі відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Наявний у справі акт не підтверджує цього факту, а відео з нагрудної камери не містить таких фактичних даних.
На підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення поліцією було долучено відеозапис, з якого вбачається, що працівниками патрульної поліції свідки не залучалися, відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відбулась без присутності двох свідків. Отже, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Крім того, вищевказане відео не містить даних, які підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а виключно незгоду з діями працівників поліції на складання ними адміністративних матеріалів, так як події керування транспортним засобом не було, а увагу він привернув через перебування у транспортному засобі із заведеним двигуном у комендантську годину.
Таким чином, виходячи з приписів ст. 266 КУпАП, порушено процедуру проведення огляду.
Водночас, сам лише протокол про адміністративне правопорушення та надані відеозаписи з нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського не є належними доказами керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є обов'язком поліцейського, згідно зі ст. 266 КУпАП, з чого можна зробити висновок, що водій або не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або поліцейським не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а його вина не може ґрунтуватися на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю.
За таких обставин, у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним, та суперечить як нормам національного законодавства, так і міжнародним договорам.
Також захисник Спасова Л.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області, посилаючись на те, що первинно нею була подана апеляційна скарга у передбачений законом строк, однак постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2024 року її апеляційну скаргу було повернуто, у зв'язку з відсутністю витягу з договору про надання правової допомоги в додатках до апеляційної скарги, яку вона отримала 07.07.2024 року. Тому, усунувши недоліки, вона повторно звертається з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. Захисник Спасова Л.М., повідомивши, що ОСОБА_1 перебуває у відрядженні, не заперечувала проти розгляду справи за його відсутності. Таким чином, враховуючи, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду справи, суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника Спасової Л.М. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження,суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, оскільки першочергово апеляційна скарга на постанову суду захисником була подана в установлений законом строк - 18.05.2024 року, однак постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2024 року її було повернуто, у зв'язку з відсутністю витягу з договору про надання правової допомоги в додатках до апеляційної скарги, та 09.07.2024 року захисник Спасова Л.М. повторно подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку, до якої долучила належні документи на підтвердження своїх повноважень, у зв'язку з чим, а також з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, вказаний строк підлягає поновленню.
Що стосується доводів захисника про незаконність і необґрунтованість постанови суду першої інстанції, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є окремим видом адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 443492 від 08 січня 2024 року, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та підписано відповідною посадовою особою, згідно якого ОСОБА_1 , 08 січня 2024 року о 01 год. 10 хв. по вул. Леоніда Бірюкова, 7 в м. Буча Київської області, керував транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роти, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився з фіксацією на нагрудні відеокамери, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) 470171 та 470493, якими зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі і узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою у взаємозв'язку для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Спасової Л.М. про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то вони спростовуються відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) 470171 та 470493, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупинили автомобіль, підійшли до водія і попросили надати документи. При цьому працівник поліції в ході розмови з ОСОБА_1 повідомив, що вони їхали за ним, він ледь не врізався на повороті, не виключив сигнал повороту, не виконав вимогу працівників поліції зупинитися та тікав від них. Надалі працівники поліції запитали, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, оскільки у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, та запропонували пройти відповідний огляд на місці та у лікаря нарколога у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння та увесь час в ході розмови просив працівника поліції вимкнути відеокамеру та вирішити все нормально, не писати протокол та не створювати йому проблем.
Вказаний відеозапис отриманий у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксований у належній процесуальній формі, а тому є належним і допустимим доказом.
Також, згідно рапорта інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ставнійчука Р.В. від 08 січня 2024 року, під час несення служби в складі екіпажу Комета 340 Ставнійчука Р.В. та Бінівського А.В. 08 січня 2024 року о 01 год. 10 хв. за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Л. Бірюкова, 7, під час дії комендантської години рухався транспортний засіб BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 . Було прийнято рішення зупинити його, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та перевірити. Під час спілкування з водієм вищевказаного автомобіля, ним виявився ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, про що свідчить безперечне відео з нагрудного відеореєстратора 470171, 470493. Було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Водія було відсторонено від керування шляхом залишення автомобіля на місці зупинки без порушень ПДР.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення ААД № 443492 від 08 січня 2024 року не містить жодних зауважень і заперечень ОСОБА_1 , зокрема, щодо викладених у протоколі обставин керування ним транспортним засобом, а лише містить відмітку, що ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Наведене в сукупності спростовує доводи апеляційної скарги захисника Спасової Л.М. щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Що стосується тверджень захисника про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, то судом вже наголошувалося, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі і за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і доводи захисника про порушення працівниками поліції фіксації відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин або лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З наведеного слідує, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження такого огляду і у закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку - пройти відповідний огляд на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів та у лікаря нарколога у закладі охорони здоров'я, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, що було зафіксовано на відеокамеру (відеореєстратор) 470171 та 470493. ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, та наслідки складання протоколу.
При цьому, за вимогами ст. 266 КУпАП, присутність свідків при фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язковою лише у разі, коли не здійснюється технічна фіксація.
Ті обставини, що в матеріалах справи не зазначено, за допомогою якого технічного засобу пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, не є порушенням порядку фіксації відмови від проходження огляду, оскільки чинним законом таких вимог не передбачено.
Таким чином, твердження захисника Спасової Л.М. про те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду та складання протоколу за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З наведених обставин вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
Будь яких порушень з боку працівників поліції при вчиненні вказаних дій матеріали справи не містять.
Отже, сукупність зібраних і направлених до суду першої інстанції доказів поза розумним сумнівом свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок судді про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
Відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом підтверджується рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ставнійчука Р.В.
Крім того, за вимогами закону відсутність факту відсторонення водія від керування транспортним засобом не виключає в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, постанова суді Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника Спасової Л.М. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
поновити захиснику Спасовій Л.М. строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Спасової Л.М. залишити без задоволення, а постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.