Провадження № 21-з/803/44/25 Справа № 203/2510/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
23 квітня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника Державної установи “Петрівська виправна колонія № 49» ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз: - 12.08.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року - задоволено.
Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінено.
Постановлено: вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна;
- на підставі ч.4 ст.70 КК України, вважати засудженим ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2021 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині вирок залишено без змін.
15 квітня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява начальника Державної установи “Петрівська виправна колонія № 49» ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення, в якому просить роз'яснити, чи підлягає зарахуванню у строк відбутого ОСОБА_7 покарання період відповідно до ч. 5, 7 ст.72 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував щодо задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, дослідивши подану заяву про роз'яснення судового рішення, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно із ч. 4 ст.380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснюючи рішення, суд не в праві змінювати його зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків.
Зі змісту заяви вбачається, що начальник Державної установи “Петрівська виправна колонія № 49» ОСОБА_6 просить роз'яснити ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року в частині застосування до ОСОБА_7 ст.72 КК України.
Дослідивши ретельно доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.187 КК України, та призначено покарання з у рахуванням ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
У цьому ж вироку зазначено, що строк відбування покарання відраховувати з дати попереднього затримання за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2021, а саме з 12.02.2021.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбутого покарання час його попереднього ув'язнення в цьому кримінальному провадженні в період з 05 червня 2018 року до 17 грудня 2018 року, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.
На підстав ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбутого покарання час його перебування під цілодобовим домашнім арештом в даному кримінальному провадженні в період з 18 грудня 2018 року до 11 лютого 2019 року у співвідношенні - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а в період часу з 12 лютого 2019 року по 18 липня 2019 року зарахувати в строк відбутого покарання час його перебування під цілодобовим домашнім арештом в даному кримінальному провадженні кожну неділю тижня в розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.03.2025 року вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінено, а саме зазначено принцип визначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України; в іншій частині вирок залишено без змін, в тому числі, в частині застосування до ОСОБА_7 ст.72 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, та таким, що не потребує додаткового роз'яснення, оскільки ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 05.03.2025 року щодо ОСОБА_7 постановлена у відповідності до вимог ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, в її мотивувальній частині зазначені мотиви прийнятого рішення, у висновках містяться посилання на відповідні норми кримінального процесуального закону, а резолютивна частина цього судового рішення містить чіткий висновок, є зрозумілою і не містить будь-яких положень, які можуть викликати суперечності стосовно її розуміння або виконання.
З огляду на викладене, відсутні підстави для роз'яснення ухвали суду та задоволення заяви начальника Державної установи “Петрівська виправна колонія № 49» ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 380, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Заяву начальника Державної установи “Петрівська виправна колонія № 49» ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3