Справа № 761/10617/25
Провадження № 1-кс/761/7628/2025
18 березня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000423 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3
ст. 369-2 КК України, - про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000423 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3
ст. 369-2 КК України, - про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн. Крім того, прокурор просить покласти на підозрювану наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Клопотання мотивовано, серед іншого, тим, що 12.08.2024 приблизно о 09:00 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили лікаря-кардіолога КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги» ОСОБА_4 , яка діючи умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, усвідомлюючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, для досягнення спільної мети, порадами, вказівками щодо правильності проходження стаціонарного обстеження ОСОБА_9 , сприяла усуненню перешкод у отриманні необхідних медичних документів на ім'я ОСОБА_9 про те, що він є хворим на цукровий діабет ІІ типу без проходження ним відповідних обстежень та подальшої госпиталізації.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пособництві в одержані неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, 07.03.2025 громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами. Також зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого зокрема ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В клопотанні вказано про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава.
В клопотанні також зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою, здійсненою за відсутності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Відсутній склад інкримінованих кримінальних правопорушень. Вважали, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор. Окрім того, надали докази щодо майнового стану (доходу) ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисника та підозрювану, приходжу висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120240000000423 від 27.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом пособництва в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Київською обласною прокуратурою.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пособництві в одержані неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, 07.03.2025 громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення слід зазначити наступне.
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_10 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами (копії): заявою ОСОБА_9 від 27.08.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.08.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.09.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.10.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.12.2024; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.10.2024;протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.12.2024;протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.12.2024;протоколами обшуків від 11.01.2025.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України). Вказані і досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу її причетність до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку, про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складу вказаного кримінального правопорушення, у вчиненні якого повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої підозри слідчий суддя відхиляє.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює, враховуючи обставини цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваної, а саме, фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування.
Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, який класифікується у відповідності до ст. 12 КК України як тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді позбавлення волі та штрафу, розмір якого в силу положень ч. 2 ст. 53 КК України не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує останню належну процесуальну поведінку підозрюваної у даному кримінальному провадженні при проведенні за її участю процесуальних дій.
У сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження наявні підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, а тому прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також слід зазначити про доведеність наявності і такого ризику так як опосередковано на його підтвердження свідчать дані досліджених матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовано повідомлену підозру, крім того, на даний час досудове розслідування триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому підозрювана може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочину вплинути на збереження речей та документів.
З огляду на це, слідчий суддя вважає, що підозрювана може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження документи.
Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, підозрювана, перебуваючи на посаді, може вчиняти однорідні та інші кримінальні правопорушення, а тому, на думку слідчого судді, наявні підстави доведення прокурором достатніх доводів і на обґрунтування того, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов'язання.
При цьому, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваної, зокрема, необхідність здійснення допомоги матері-пенсіонерки, особа працює, тобто має постійне джерело доходу, що свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваної, його стан здоров'я. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та встановленим слідчим суддею.
За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу просить визначити заставу у розмірі запобіжний захід у вигляді у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.), що становить 242 240 грн., посилаючись, серед іншого, на тяжкість покарання, і, на думку прокурора, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
В свою чергу, з аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваної, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваній має бути достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов'язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».
Слідчий суддя вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.), що становить 242 240 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваної, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах встановлених розмірів ч.5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 60560,00 грн. (3028х20= 60560,00 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваної та разом з покладеними на неї обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, у разі внесення застави, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрювану ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків слід встановити до 11 квітня 2025 року включно, тобто, в межах строку досудового розслідування (відповідна постанова прокурора від 10.03.2025 про продовження строку досудового розслідування), що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.
Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60560,00 гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору у кримінальному провадженні ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Попередити підозрювану ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування - до 11 квітня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: