печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16563/25-к
10 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018040380000280 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018040380000280 від 03.06.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено розслідувані кримінальні правопорушення, за таки обставин.
Фермерське господарство «Олімп» (код ЄДРПОУ: 32598341), засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_7 та товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Гарант-Агро 4» (код ЄДРПОУ: 33117387), керівником якого є ОСОБА_8 , засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого, окрім інших, є ОСОБА_5 , здійснюють свою діяльність на території Української сільської територіальної громади Дніпропетровської області (до 2018 року - Троїцька сільська рада), при цьому землі сільськогосподарського призначення зазначених товариств межують між собою.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено.
З листопада 2022 року ОСОБА_7 перебуває в особистих стосунках зі ОСОБА_9 , а саме спільно проживає з останнім та між ними склалися відносини, що притаманні подружжю, без реєстрації шлюбу, тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є близькими родичами.
Влітку 2023 року, точний час досудовим слідством не встановлений, але не пізніше серпня 2023 року, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_5 вступив у попередню змову з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами для вчинення злочину проти власності як джерела для здобуття коштів та матеріальних благ.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, вирішив висунути ОСОБА_9 вимогу передачі чужого майна, а саме вимогу про переоформлення ОСОБА_7 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «Олімп», на користь ОСОБА_5 , погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим чи його близькими родичами.
Так, 24.08.2023 в обідній час ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння майном ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи з корисливих мотивів, зателефонував ОСОБА_15 та наказав йому зі ОСОБА_9 прибути на зустріч під приводом розмови, яка була запланована на наступний день.
На наступний день, 25.08.2023 в обідній час ОСОБА_5 , перебуваючи на території бази відпочинку «Угольок», розташованої неподалік від с. Троїцьке Петропавлівського району Дніпропетровської області за координатами 48.44824, 36.38469, знову зателефонував ОСОБА_15 та наказав йому зі ОСОБА_9 прибути для зустрічі на базу відпочинку «Угольок».
Того ж дня, у післяобідній час, точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_15 на автомобілі прибули на базу відпочинку «Угольок», де на них чекали ОСОБА_5 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами.
Під час зустрічі ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_9 погрозу у нанесенні тілесних ушкоджень, вчиненні фізичної розправи над ним та його близькими родичами, не даючи при цьому змоги піти з місця події, та висунув вимогу переоформлення ОСОБА_7 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «Олімп», на його користь.
Не отримавши згоди ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, з корисливих мотивів, дав вказівку присутнім в альтанці для відпочинку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 нанести ОСОБА_9 тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_5 та останні почали наносити ОСОБА_9 численні удари кулаками рук та ногами по голові та тулубу ОСОБА_9 , від яких останній втратив свідомість.
Після того, як ОСОБА_9 прийшов до свідомості, він, реально сприйнявши небезпеку для свого життя та здоров'я від умисних цілеспрямованих дій, будучі дезорієнтованим у просторі, побіг в бік річки Самари, розташованої на приблизній відстані 5 метрів від альтанки для відпочинку та стрибнув у річку. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, наказав ОСОБА_14 та ОСОБА_13 повернути ОСОБА_9 до альтанки, на що останні стрибнули у річку та почали силою занурювати ОСОБА_9 у воду, змушуючи опускатися на дно, тобто топити останнього, після чого силоміць витягнули на берег та примусово притягнули до альтанки.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, заподіяли ОСОБА_9 тілесні ушкодженні, які згідно з висновком експерта № 042-802-2024 від 27.08.2024 віднесені до категорії середнього ступеня тяжкості.
В подальшому, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_9 вимогу переоформлення ОСОБА_7 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «Олімп», на користь ОСОБА_5 до 31.12.2023 року, після чого ОСОБА_9 припинили утримувати на базі відпочинку «Угольок» та дозволили піти.
При цьому, у ОСОБА_9 обґрунтовано склалося враження, що у разі невиконання вимог про переоформлення ОСОБА_7 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «Олімп», погрози ОСОБА_5 та інших осіб будуть виконані.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.
17.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
18.02.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 № 757/7666/25-к до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2025.
04.04.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.05.2025.
Під час вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу враховувались наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній, не маючи сталих соціальних зв'язків та постійного місця роботи, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, у тому числі на тимчасово не підконтрольній території, а також за кордоном;
- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Крім того, в ході проведення допитів свідків у кримінальному провадженні деякі свідки виявили бажання про зміну своїх анкетних даних, керуючись Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві", посилаючись на те, що на їх адресу від ОСОБА_5 та наближених до нього осіб неодноразово надходили погрози життю і здоров'ю та погрози знищення та пошкодження майна, належного свідкам, що також свідчить про наявний ризик незаконного впливу на свідків;
- існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність;
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, вказаний ризик обґрунтовується тим, що 02.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, що свідчить про систематичність вчинення злочинів останнім (станом на теперішній час у кримінальному провадженні триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування).
Вказані ризики не зменшилися та не змінилися, вони повністю виправдовують раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід.
Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, варто взяти до уваги, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_5 під вартою є не лише очікування завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує подальше утримання підозрюваного під вартою.
Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, немає, відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв'язків, інших даних, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 за наявності вищеописаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилаючись на вказане, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, а саме до 17.05.2025, без визначення розміру застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про продовження тримання підозрюваного під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри. Зазначив, що ОСОБА_18 у своїх показаннях стверджувала, що будь-яких неприязних стосунків із ОСОБА_5 не мала, останній відносно неї та її підприємства жодного вимагання не вчиняв, підтверджує факт співмешкання зі ОСОБА_9 , також їй відомо про побиття ОСОБА_9 , але через деякий час останній нічого не повідомляв про жодні вимагання та необхідність передачі земель. Інкримінований злочин мав місце у 2023 році, повідомлення про підозру вручено у 2024 році, ОСОБА_9 повідомив, що протягом вказаного проміжку до нього ніхто не звертався з вимогами передати майно чи з підтвердженнями намірів щодо такого вимагання. Відтак вимагання неможливе, коли власник майна не розуміє, що у нього вимагається майно. Крім того, стороною обвинувачення не надано оцінку шкоди, яка могла бути спричинена інкримінованим злочином. ОСОБА_5 є літньою особою, будь-яких дій, спрямованих на здійснення впливу на свідків та ухилення від органу досудового розслідування, не вчиняв, добровільно з'явився до суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не переховувався, заяви щодо впливу на свідків або потерпілих у органу досудового розслідування відсутні. ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи у зв'язку з хворобою серця, про що свідчить довідка МСЕК. На адвокатський запит ІТТ повідомило, що при перебуванні в установі ОСОБА_5 неодноразово звертався зі скаргами на біль в області серця. ОСОБА_5 потребує постійного медичного нагляду. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у разі прийняття рішення про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою - визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що ніякого вимагання не здійснював, у ОСОБА_9 не має майна, жодної власності, одружений, відношення до ОСОБА_7 теж не має, остання також заміжня, має дітей. Не заперечував, що спілкувався зі ОСОБА_9 , однак інкримінований злочин є провокацією. З ОСОБА_7 жодного разу не спілкувався, спілкувався лише з її батьком. Наміру переховуватися не має.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_9 фактично проживав у цивільному шлюбі з власницею майна ОСОБА_7 . Земельні ділянки дійсно перебувають у власності громадян (так звані паї), але вимога висувалася на передачу не фактичного права власності, а права користування вказаними земельними ділянками, які входять до комплексу фермерського господарства.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти тверджень прокурора, зазначивши, що відповідно до ЗУ «Про фермерське господарство» передати корпоративні права у фермерському господарстві фактично неможливо у зв'язку з тим, що права на фермерські господарства можуть належати лише членам фермерської родини. ОСОБА_5 це знає, відтак не вимагав би передати корпоративні права у фермерському господарстві.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, долучені стороною захисту документи, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури, Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018040380000280 від 03.06.2018 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
17.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України /а. м. 126-131/.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2025 (справа №757/7666/25-к) відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2025 /а. м. 162/.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 від 04.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018040380000280 продовжено до 3 місяців, тобто до 17.05.2025 /а. м. 134-139/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання, а саме у: протоколах допиту свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 31.10.2024, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 від 02.05.2024, ОСОБА_15 від 03.06.2024, ОСОБА_27 від 09.05.2024, ОСОБА_28 від 20.03.2025 /а. м. 17-23, 32-42, 46-60, 99-110, 145-161/, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 02.05.2024 /а. м. 24-31/, висновку експерта від 27.08.2024 /а. м. 43-45/, листі виконавчого комітету Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 20.11.2024 /а. м. 61-62/, протоколах огляду від 14.10.2024, 04.06.2024 /а. м. 69-92, 111-123/, протоколі проведення слідчого експерименту від 03.05.2024 /а. м. 93-98/, протоколі одночасного допиту осіб від 01.04.2025 /а. м. 140-144/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, покарання за яке встановлене виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. При цьому нижня межа вказаної санкції передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні вказаного злочину, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , неодруженого, не маючого утриманців, офіційно непрацевлаштованого, який є підозрюваним в рамках іншого кримінального провадження, що підтверджує існування відносно нього ризику переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Окрім того, вказаний ризик вбачається з огляду на можливість підозрюваного перетинати державний кордон у період воєнного стану, оскільки ОСОБА_5 виповнилося 67 років та він є інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим останній під час оголошеної мобілізації має можливість перетинати державний кордон України та переховуватися від кримінальної відповідальності за кордоном.
Як зазначив слідчий, на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлені всі особи, причетні до розслідуваної діяльності, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_5 злочину: з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами та з застосуванням такого насильства, що вчинено за попередньою змовою групою осіб. З огляду на вказане, ОСОБА_5 , у разі застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, може застосовувати насильство, фізичний та/або психологічний тиск відносно потерпілого, свідків, експертів в провадженні, з метою змусити їх відмовитись від показань чи змінити їх, а також може впливати на інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому слідчий суддя враховує, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту вказаних осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими підозрюваними/співучасниками з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Крім того, інкримінований ОСОБА_5 злочин передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, що може спонукати останнього вчиняти дії, направлені на його приховання або відчуження.
З огляду на відсутність у підозрюваного легального джерела доходу та відповідно стабільного заробітку, інкримінування вчинення особливо тяжкого злочину (вимагання) за попередньою змовою групою осіб, того, що з 02.12.2023 ОСОБА_5 є підозрюваним в рамках іншого кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість продовження протиправної діяльності.
Як вбачається листа-відповіді на адвокатський запит начальника ІТТ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_29 від 20.03.2025, за час перебування в умовах ІТТ ОСОБА_5 за медичною допомогою звертався 27.02.2025, 28.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 11.03.2025, скаржився на біль в області серця, кожного разу підозрюваному викликалася КШМД, після чого за висновками лікарів швидкої і невідкладної медичної допомоги ОСОБА_5 госпіталізації чи стаціонарного лікування не потребував, у зв'язку з чим був залишений на місці для подальшого утримання. При потребі ОСОБА_5 надавалися безрецептурні ліки. Крім того, 18.02.2025 перед поміщенням до ІТТ ОСОБА_5 проходив медичний огляд у «Київська міська клінічна лікарня №12», де за консультаційним висновком спеціаліста останній може перебувати в умовах ІТТ та цілодобового нагляду не потребує.
Таким чином, об'єктивних відомостей на підтвердження того, що стан здоров'я ОСОБА_5 перешкоджає його утриманню під вартою, не здобуто.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_5 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий, прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть убезпечити від ризику впливу на інших учасників провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, суспільної небезпечності інкримінованого ОСОБА_5 злочину, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_5 , які не відпали з часу застосування запобіжного заходу, та яким не можна запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя доходить до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи дані норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, його наслідки, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 17 травня 2025 року.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1