Справа № 646/3642/25
Провадження № 2/646/2588/2025
29.04.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивував свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі позивач знаходиться у шлюбі, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області про що був складений відповідний актовий запис № 477 від 24 листопада 2007 року. Мають спільну малолітню дитину сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбно-сімейні відносини з відповідачем фактично припинені, у зв'язку з відсутністю взаємоповаги, взаєморозуміння та любові один до одного. Примирення неможливе. Домовленість про місце проживання та утримання малолітньої дитини між сторонами на теперішній час досягнута. Майновий спір на теперішній час відсутній. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд розірвати їх шлюб.
Ухвалою суду від 24.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву, в якій просить суд справу розглянути за її відсутності, позов визнає, не заперечує проти його задоволення. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Враховуючи, що в справі достатньо документально підтверджених даних про спірні правовідносини сторін, а також, що сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Справа розглядається за правилами спрощеного провадження. Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Так, сторони з 24.11.2007 перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області про що був складений відповідний актовий запис № 477, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.12.2012.
Закон, який регулює спірні правовідносини, є Сімейний Кодекс України.
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що шлюбно-сімейні відносини між учасниками справи припинені по причині відсутності взаємоповаги, взаєморозуміння та любові один до одного, примирення неможливе, спору щодо місця проживання малолітньої дитини сторони не мають, майновий спір на теперішній час відсутній, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому позов підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Також, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, він не заявляє до стягнення судові витрати, які ним понесені, тому з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 175, 206, 247, 354 ЦПК України, ст.ст. 104, 110-112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Куп'янську Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області за актовим записом № 477 від 24.11.2007 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Копію рішення для виконання направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП- НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Є. Серпутько