18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
23 квітня 2025 року Справа № 925/1448/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Чорна Т.А. - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго»,
м. Сміла, Черкаської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Сміла,
Черкаської області
про стягнення 9 045 грн. 65 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось комунальне підприємство “Смілакомунтеплоенерго» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 045 грн. 65 коп. заборгованості, а саме: 7 220 грн. 30 коп. - боргу за спожиту теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення, 594 грн. 26 коп. - боргу по оплаті за абонентське обслуговування, 762 грн. 33 коп. - інфляційних втрат, 303 грн. 76 коп. - 3% річних та 165 грн. 00 коп. - пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії опублікованому 29 жовтня 2021 року на офіційному вебсайті Смілянської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення, водночас подальший розгляд справи №925/1448/24 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 21 січня 2025 року.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 03 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 17 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 10 березня 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 10 березня 2025 року не відбулося, у зв'язку з хворобою головуючого судді по даній справі.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 03 квітня 2025 року.
У зв'язку з повідомленням про замінування приміщення суду, суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 03 квітня 2024 року, відклав розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 14 квітня 2025 року.
Проте, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 14 квітня 2025 року не відбулося, у зв'язку з повідомленням про замінування приміщення суду.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 23 квітня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
14 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання в порядку ч.3 ст.196 ГПК України про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та зазначав, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно якого позивачем надаються послуги, суперечить вимогам ст. ст. 627, 901 ЦК України, оскільки “не враховує інтересів споживача», є нічим іншим як “прикладом нав'язування платних послуг, які споживач апріорі не отримуватиме».
Відповідач зазначає, що позивачем не враховано, що приміщення споживача є кутовим приміщенням на першому поверсі, не межує ні з якими опалювальними приміщеннями та має окремий вхід, не споживає жодної калорії тепла від системи опалення місць загального користування, а прилади опалення на сходових клітках першого поверху відсутні взагалі та не передбачені проектом будинку.
Єдина послуга, яку теплопостачальна організація може надавати власникам індивідуального (автономного) опалення, - це послуга з централізованого опалення місць загального користування, а єдине місце загального користування, яке може опалюватися в багатоквартирних будинках - це сходова клітка. Проте, сходові клітки у будинку не опалюються, оскільки в під'їздах немає опалювальних приладів (радіаторів) на першому поверсі, і вони не передбачені проектом.
На думку відповідача, позивач не надає послуги з централізованого опалення місць загального користування.
У розрахунках та актах прийому-передачі теплової енергії відсутні поточні та попередні показники лічильника, що не дає можливості споживачам контролювати об'єм наданих послуг, за які вони повинні сплачувати свої кошти. У зв'язку з відсутністю у споживачів можливості контролювати показники лічильника виконавець визначає їх безконтрольно.
Також відповідач вказував, що позивачем порушено передбачене Законом України “Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання щомісячної безоплатної інформації стосовно нарахованих сум. Квитанції надіслані пакетом за п'ять місяців, в результаті чого у споживача необґрунтовано виникають борги за неспожиті послуги.
Відповідачем 30 березня 2023 року на адресу позивача було направлено скаргу щодо відсутності організації постачальником послуг доставки квитанцій споживачам.
11 квітня 2023 року позивачем було направлено відповідачу акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки за період з листопада 2022 року по березень 2023 року на суму боргу 4 468 грн. 51 коп.
Не погоджуючись із сумою боргу відповідачем було направлено позивачу претензію з проханням здійснити перерахунок боргу.
Позивачем було запропоновано провести комісійне обстеження приміщення, однак комісія не з'явилася ні в 2023 році, ні в 2024 році.
У зв'язку з вищенаведеним, відповідач просив суд у задоволенні прозову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач зазначав, що договір, на підставі якого КП “Смілакомунтеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії, є публічним договором приєднання, опублікований на офіційному вебсайті Смілянської міської ради smila-rada.gov.ua 29 жовтня 2021 року.
Вказаний договір відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, і в силу вимог ст. 634 ЦК України друга сторона не може запропонувати свої умови до такого договору. Ці обставини спростовують доводи відповідача на невідповідність укладеного договору вимогам ст. ст. 627, 901 ЦК України.
При цьому, навіть факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих комунальних послуг. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6- 2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
Відповідач є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в розумінні ст. 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки приміщення, яке належить відповідачу розташоване в цьому будинку.
Нежитлове приміщення відповідача знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку, отже, теплова енергія, що подається на весь будинок, в тому числі і на місця загального користування, споживається і відповідачем, як співвласником, що є безпосереднім фактом отримання послуги.
Таким чином, відповідач, як власник, в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.
Послуга, що надавалася відповідачу складається з частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку.
Стосовно доводів відповідача про відсутність елементів опалення на сходових клітках першого поверху будинку, відповідач вказував, що п.24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено: якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Водночас, відповідач не надав доказів на спростування обставин викладених в позовній заяві, зокрема, щодо відсутності у проекті на будівлю/будинок приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях.
Усі твердження відповідача носять характер виключно його суб'єктивної думки та не підкріплені жодними доказами.
Обов'язок з оплати комунальної послуги не пов'язаний з отриманням чи не отриманням рахунку на оплату.
З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
14 лютого 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відшкодування позивачем моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., відшкодування витрат на підготовку до судового процесу в розмірі 75 000 грн. та застосування до позивача штрафу за зловживання процесуальними правами.
Також 14 квітня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про визнання доказів неналежними.
У своєму клопотанні відповідач вказував, що відповідно до ст. 1 Закону України »Про теплопостачання» відповідач не є споживачем теплової енергії, а тому договір від 25 жовтня 2021 року стосується правовідносин між КП “Смілакомунтеплоенерго» та споживачем теплової енергії - ОСББ.
Відповідно ч. 4. ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, тобто повинні підписуватись підрядником - КП “Смілакомунтеплоенерго» та замовником - ОСББ як споживачем результату виконаних робіт.
Крім того, підписання акту також не передбачено самим договором про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщеному на офіційному вебсайті Смілянської міської ради https://smilarada.gov.ua/, та складено з порушеннями ч. 4 ст. 882 ЦК України, тобто підписані лише позивачем в односторонньому порядку без надання відповідачу можливості своєчасно висунути позивачу вмотивовані і обґрунтовані зауваження.
Також відповідач вказував, що в розрахунку суми боргу позивачем незаконно використовується коефіцієнт перерахунку, а саме: за листопад 2023 - 1,126780, за грудень 2023 - 1,064013, за січень 2024 - 1,032981, за лютий 2024 - 1,003359.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1209 “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу» механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) застосовується до споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відповідач не є споживачем теплової енергії відповідно до Закону України “Про теплопостачання» та роз'яснень НКРЕКП.
Крім того, у розрахунках допущені арифметичні помилки:
Відсоток від загальної площі розраховується позивачем як відношення площі приміщення відповідача до загальної площі (гр.4 розрахунку): 38,3м2: 4461,0 м2 = 0,86% - де 4461,0 м2 - це загальна опалювальна площа житлового будинку та нежитлових приміщень на централізованому та індивідуальному опаленні.
Водночас коефіцієнт Z відкл. (відключених споживачів) розраховується з іншої площі, а саме з 4 162,80 м2: - 43,350 х 25% х (1+ 890,9/4162,80) = 13,157.
Застосування в розрахунках різних вихідних значень призводить до неправильних підсумкових результатів, що не може бути доказом суми боргу.
У зв'язку з чим відповідач просив суд надані позивачем документи, а саме: договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року; акти виконаних робіт з теплопостачання; розрахунок суми боргу, визнати неналежними доказами.
16 квітня 2025 року від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача, в якому останній вказував, що ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» чітко встановлює імперативну норму: У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Починаючи з листопада 2017 року по 15 квітня 2025 року від співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надходило рішення про вибір моделі договірних відносин, а тому КП “Смілакомунтеплоенерго» уклало з усіма своїми споживачами індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року.
З приводу розрахунку суми боргу позивач зазначив, що дійсно при визначенні коефіцієнту Zвідкл позивачем допущено помилку при здійсненні розрахунку, а саме замість опалювальної площі житлового будинку застосовано опалювальну площу квартир з централізованим та індивідуальним опаленням, без урахувань опалювальних площ нежитлових приміщень.
У зв'язку з чим позивачем виконано новий розрахунок частки ФОП ОСОБА_1 на оплату загальнобудинкових потреб опалення з урахуванням даних абонентного відділу по площам житлової та нежитлової нерухомості, актуальної на кожен опалювальний період: 2022-2023 - загальна опалювальна площа будинку 4 447,7 м2, 2023-2024 - загальна опалювальна площа будинку 4 461 м2.
Внаслідок здійснення розрахунку, вартість частки ФОП ОСОБА_1 на оплату загальнобудинкових потреб опалення із застосуванням вірних даних у спірний період становить 8 564,15 грн., що на 43,84 грн. більше ніж сума нарахувань, які містяться в розрахунку доданому до позовної заяви, а саме: 8 564,15 (новий розрахунок) - 8 520,31 (розрахунок попередній) = 43,84 різниця. Розрахунок додано до заперечення.
В судовому засіданні, яке відбулося 23 квітня березня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1448/24.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення відповідача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, на підставі рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23 лютого 2018 року за №70 “Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», комунальне підприємство “Смілакомунтеплоенерго» з 01 лютого 2018 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності на території міста Сміла.
У період з листопада 2022 року по березень 2024 року включно, позивачем поставлялася теплова енергія до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для опалення його житлових та нежитлових приміщень.
Відповідач є власником нежитлового приміщення (нежиле вбудовано-прибудоване приміщення оздоровчо-консультативного пункту), площею 43,7 кв.м., яке розміщене на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Дані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №397886473 від 04 жовтня 2024 року, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 18 січня 2007 року та витягом №13441466 від 02 лютого 2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССВ №419463 (а.с. 13-15).
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
За приписами ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 1, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на міжопалювальний період.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно п. 3 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України “Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначено ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»:
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному вебсайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
такий виконавець зобов'язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Також судом враховано, що відповідно до п.13. Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
Споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.
У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.
Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.
Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється. У разі зміни виконавцем умов договору вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.
У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
Положення цього пункту можуть застосовуватися до відносин, що виникають під час укладання, зміни та припинення договорів про надання послуги, укладених із споживачами у двоквартирних будинках та інших будівлях, за рішенням власників (співвласників) таких будинків (будівель). В такому разі власники, співвласники, користувачі будівлі або приміщень у будівлі, яка не є індивідуальним (садибним) житловим будинком та багатоквартирним будинком, укладають договір про надання комунальних послуг відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
29 жовтня 2021 року позивач на офіційному вебсайті Смілянської міської ради smila - rada.gov.ua опублікував договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір), який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Зазначений договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач).
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. (п.1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному вебсайті Смілянської міської ради https://smila-rada.gov.ua/ (п.2 договору).
За умовами п.3 договору, виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на вебсайті Смілянської міської ради https://smila-rada.gov.ua/.
Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, який затверджений наказом Мінрегіону від 05.06.2018 №130.
Згідно п. 4 договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема: надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Відповідно п.5 договору, виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
За змістом п.11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Пунктом 17 договору визначено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки - вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Згідно п. 22 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець.
За умовами п.30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/ або на веб-сайті виконавця.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
За умовами п.31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно роз'яснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 29.03.2013 року “До категорії споживачів “населення» відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності. Всі інші споживачі, які не підпадають під вище зазначені категорії, відносяться до категорії споживачів “інші».
Пунктом 6 рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 30 вересня 2022 року №392 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, релігійних організацій, інших споживачів для КП “Смілакомунтеплоенерго» було встановлено, що протягом опалювального періоду 2022-2023 року до кінцевих споживачів категорії “Інші споживачі» розмір тарифу на послуги з постачання теплової енергії застосовується на рівні тарифу, що встановлений Рішенням Виконавчого комітету міської ради від 25 листопада 2021 року №539, в сумі 6 054,90 грн./Гкал (з ПДВ).
Пунктом 4 рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28 вересня 2023 року №365 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, релігійних організацій, інших споживачів для КП “Смілакомунтеплоенерго» було встановлено, що для категорії “Інші споживачі» (з ПДВ) тариф на теплову енергію складає 4 487,98 грн/Гкал (з ПДВ), який згідно з п.5 вказаного рішення діє з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п.32 договору).
За змістом п.33 і п.34 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 37 договору визначено, що у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку:
в першу чергу - в рахунок плати за послугу;
в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.п. 3 п. 41 договору).
За умовами п.51 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно умов п.52 договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Оскільки власники приміщень будинку АДРЕСА_1 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з позивачем відповідний договір, то відповідно з 29 листопада 2021 року вважається, що з усіма власниками приміщень цього будинку укладений індивідуальний договір з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Як зазначалося вище, відповідач є власником нежитлового приміщення, яке розміщене в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
За приписами ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, враховуючи вище викладене, з відповідачем як споживачем послуги з постачання теплової енергії був укладений публічний договір на постачання теплової енергії з умовами, які опубліковані на офіційному сайті Смілянської міської ради, тобто у письмовій формі.
30 вересня 2022 року позивач видав наказ №80 “Про встановлення плати за абонентське обслуговування», яким пунктами 1.2. та 2 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП “Смілакомунтеплоенерго» - 25,54 грн. (з ПДВ) за індивідуальними договорами у період з 01 жовтня 2022 року до 30 вересня 2023 року.
12 вересня 2023 року позивач видав наказ №80 “Про встановлення плати за абонентське обслуговування», яким пунктами 1.2. та 2 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП “Смілакомунтеплоенерго» - 23,77 грн. (з ПДВ) за індивідуальними договорами у період з 01 жовтня 2023 року до 30 вересня 2024 року.
19 вересня 2024 року позивач видав наказ №63 “Про встановлення плати за абонентське обслуговування», яким пунктами 1.2. та 2 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП “Смілакомунтеплоенерго» - 28,08 грн. (з ПДВ) за індивідуальними договорами у період з 01 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року.
Методика, відповідно до якої відбувається розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (у редакції наказу №358 від 28.12.2021) (далі - Методика).
Згідно з п.2 розділу І “Загальні положення» Методики, терміни вживаються у таких значеннях:
- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;
- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/ будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано (абз. 2 п.3 розділу 1 Загальні положення Методики).
Відповідно до пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії: розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики.
У багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , (де розташоване належне відповідачу нежитлове приміщення) встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії - тепловий лічильник Sharky №55667721, згідно ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Статтею 8 зазначеного закону визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами у порядку, визначеному ст. 10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно абз.6 п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 р. № 1022), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (абз.4 п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).
Згідно показників загальнобудинкового теплового лічильника Sharky №55667721, всього будинком АДРЕСА_1 було спожито теплової енергії:
у листопаді 2022 року - 35,45 Гкал,
у грудні 2022 року - 46,42 Гкал,
у січні 2023 року - 54,42 Гкал,
у лютому 2023 року - 53,14 Гкал,
у березні 2023 року - 40,7 Гкал,
у листопаді 2023 року - 43,35 Гкал.,
у грудні 2023 року - 57,0 Гкал,
у січні 2024 року - 67,7 Гкал,
у лютому 2024 року - 54,93 Гкал.,
у березні 2024 року - 48,41 Гкал.
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/ будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100% МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за встановленою у Методиці формулою.
Пунктом 8 розділу ІV Методики визначено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Позивач вказував, що станом на момент звернення до суду КП “Смілакомунтеплоенерго» офіційно не отримувало від багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, тому обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення визначається спрощено з врахуванням етажності будинку (5 поверхів - 25%).
Пунктом 9 розділу IV Методики передбачено, що визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою:
Qопз.б.п = zвідкл * Qз.б.поп.проект, Гкал. (25),
де Qз.б.поп.проект - визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/ будинку, Гкал;
zвідкл - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою:
(26), де
Sвідкл - опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/ будинку, м2;
- загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м2.
З наданих суду розрахунків вбачається, що з урахуванням теплової енергії спожитої будинком та площі нежитлового приміщення відповідача останньому нараховано: у листопаді 2022 року - 0,125 Гкал., у грудні 2022 року - 0,143 Гкал., у січні 2023 року - 0,165 Гкал., у лютому 2023 року - 0,168 Гкал., у березні 2023 року - 0,137 Гкал., у листопаді 2023 року - 0,145 Гкал., у грудні 2023 року - 0,183 Гкал.; у січні 2024 року - 0,21 Гкал., у лютому 2024 року - 0,174 Гкал., у березні 2024 року - 0,157 Гкал.
Зокрема, нарахування за листопад 2023 року здійснювалося наступним чином:
Згідно бази даних позивача, загальна опалювальна площа по багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 - 4 162,80 кв.м., в т.ч. загальна опалювальна площа житлових квартир з централізованим опаленням - 3271,90 кв.м., загальна опалювальна площа квартир з індивідуальним опаленням - 890,9 кв.м., загальна опалювальна площа житлового будинку та нежитлових приміщень категорії “Інші споживачі» на централізованому та індивідуальному опаленні - 4461,00 кв.м.
Площа нежитлового приміщення споживача (до отримання відповіді з КП “ЧООБТІ») становила 38,3 кв. м., що відповідно становить 0,86% (38,3*100/4461,00) від загальної опалювальної площі будинку.
За листопад 2023 року по будинку АДРЕСА_1 (будівля 5-ти поверхова) спожито 43,35 Гкал. (показник лічильника станом на 03.04.2023 - 1687,4 Гкал., показник на 30.11.2023 - 1730,75 Гкал., спожито в листопаді 2023 - 1730,75-1687,4 = 43,35 Гкал.).
Обсяг ТЕ на загальнобудинкові потреби розраховується з урахуванням коефіцієнта zвідкл = 1,214 (1+ 890,9 (інд. опал.) / 4162,8 = 1,214).
Кількість теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення по будинку (5 поверхів) - 25%, що становить 13,157 Гкал. (43,35 Гкал * 0,25*1,214).
Частка споживача становить 0,86% від загальної опалювальної площі, відповідно кількість теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення становить 0,113 Гкал. (13,157* 0,86 / 100), що в сумарному еквіваленті дорівнює 507,14 грн. (0,113*4487,98 (тариф)).
Крім того по нежитловому приміщенню відповідача необхідно додатково визначити обсяг теплової енергії від проходження транзитних мереж опалення (3 ізольовані стояки).
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл.і), розраховується за формулою:
(3), де
0,86*10-6 - перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;
q втр.транз = 7 Вт/м - питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100%; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл;
lтранз - довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м;
mопал.розр - фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.
Якщо власник приміщення не надав інформацію для проведення відповідних розрахунків за формулою 3, виконавцем розподілу комунальної послуги для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані:
трубопровід вважається не теплоізольованим;
довжина транзитного трубопроводу (lтранз) приймається рівною відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення, за винятком ширини однієї із стін/перегородок (при горизонтальному вході/виході) або висоти одного з перекриттів (при вертикальному вході/виході), а якщо транзитний трубопровід вертикально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною висоті поверху, на якому знаходиться приміщення, або горизонтально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною внутрішньому периметру приміщення, визначеному за аналогічним по плануванню приміщенням у будівлі (п. 2 розділу ІІ Методики).
Розрахунок на 1 стояк проводився виходячи з таких даних:
q втр.транз = 7 Вт/м; lтранз = 2.5 метри; mопал.розр = 707 годин роботи котельні в листопаді 2023 року, тобто кількість теплової енергії на 3 стояки становить:
7*2,5*707*0,86/1000000 = 0,01064 Гкал на 1 стояк, а на 3 стояки відповідно - 3*0,01064 = 0,032 Гкал.
Загальна кількість теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення становить 0,145 Гкал. (0,113+0,032), що в грошовому еквіваленті становить 650,76 грн. (0,145* 4487,98 (тариф)).
При цьому, згідно з п.59-61 Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 із змінами та п.47-49 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 із змінами, у разі щомісячної зміни для виконавця протягом опалювального періоду згідно із умовами договору постачання природного газу ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії, виконавець змінює розмір нарахувань за послугу з постачання теплової енергії для відповідної категорії споживачів.
Підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифу на теплову енергію та відповідно тарифу на послугу з постачання теплової енергії, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.
Для перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії застосовується коефіцієнт перерахунку (К), що визначається за такою формулою:
де Вп - перерахована планована вартість одиниці послуги з постачання теплової енергії (з урахуванням прибутку), на основі якої встановлено тарифи для відповідної категорії споживачів (з урахуванням диференціації таких тарифів), що враховує перераховану вартість теплової енергії, за незмінних інших складових тарифу;
Вт - планована вартість одиниці послуги з постачання теплової енергії (з урахуванням прибутку) для відповідної категорії споживачів відповідно до встановлених уповноваженими органами тарифів (з урахуванням диференціації таких тарифів).
Сума перерахунку (різниця в нарахуваннях) для споживача (С) визначається за такою формулою:
С = (К - 1) ?~ П,
де К - коефіцієнт перерахунку;
П - плата за послугу з постачання теплової енергії, визначена у відповідному місяці згідно з діючими тарифами на зазначену послугу.
Відповідно до наказу КП “Смілакомунтеплоенерго» №110 від 05 грудня 2023 року “Про зміну розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії для категорії “Інші споживачі» за листопад 2023 року», для перерахунку вартості теплової енергії для категорії “Інші споживачі» враховувати коефіцієнт перерахунку (К), що дорівнює К = 1,12678.
Оскільки за листопад 2023 року вартість послуги з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення для відповідача становить 650,76 грн., то з врахуванням коефіцієнту перерахунку (К), що дорівнює К = 1,12678 до оплати підлягало відповідно 650,76 * 1,12678 = 733,26 грн.
Аналогічні розрахунки проводяться щомісяця.
Фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії по котельні №3, що обслуговує житловий будинок АДРЕСА_1 за період виникнення заборгованості: листопад 2022 року - 708 год., грудень 2022 року - 496 год., січень 2023 року - 522 год., лютий 2023 року - 647 год., березень 2023 року - 678 год., листопад 2023 року - 707 год., грудень 2023 року - 742 год., січень 2024 року - 742 год., лютий 2024 року - 695 год., березень 2024 року - 679 год.
Отже, на підставі вищенаведеного позивачем було нараховано відповідачу за спожиту теплову енергію:
- за листопад 2022 року - 756,86 грн. за теплову енергію, абонентська плата 25,54 грн.;
- за грудень 2022 року - 865,85 грн. за теплову енергію, абонентська плата 25,54 грн.
; - за січень 2023 року - 999,06 грн. за теплову енергію, абонентська плата 25,54 грн.;
- за лютий 2023 року - 1017,22 грн. за теплову енергію та абонентська плата 25,54 грн.;
- за березень 2023 року - 829,52 грн. за теплову енергію та абонентська плата 25,54 грн.;
- за квітень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за травень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за червень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за липень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за серпень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за вересень 2023 року - абонентська плата 25,54 грн.;
- за жовтень 2023 року - абонентська плата 23,77 грн.;
- за листопад 2023 року - 733,26 грн. за теплову енергію та абонентська плата 23,77 грн.;
- за грудень 2023 року - 873,87 грн. за теплову енергію та абонентська плата 23,77 грн.;
- за січень 2024 року - 973,56 грн. за теплову енергію та абонентська плата 23,77 грн.;
- за лютий 2024 року - 783,92 грн. за теплову енергію та абонентська плата 23,77 грн.;
- за березень 2024 року - 687,18 грн. за теплову енергію та абонентська плата 23,77 грн.;
- за квітень 2024 року - абонентська плата 23,77 грн.;
- за травень 2024 - абонентська плата 23,77 грн.;
- за червень 2024 - абонентська плата 23,77 грн.;
- за липень 2024 - абонентська плата 23,77 грн.;
- за серпень 2024 - абонентська плата 23,77 грн.;
- за вересень 2024 - абонентська плата 23,77 грн.;
- за жовтень 2024 - абонентська плата 28,08 грн.
Позивач стверджував, що оскільки відповідач не повній мірі здійснював розрахунки з позивачем, то станом на 26 листопада 2024 року борг за отриману від позивача теплову енергію становить 7 814,56 грн., з яких 7 220,30 грн. борг за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення і 594,26 грн. борг по оплаті за абонентське обслуговування.
Проте, судом враховано, що при визначенні коефіцієнту Zвідкл позивачем було допущено помилку при здійсненні розрахунку, а саме замість опалювальної площі житлового будинку застосовано опалювальну площу квартир з централізованим та індивідуальним опаленням, без урахувань опалювальних площ нежитлових приміщень.
З наданого суду уточнюючого розрахунку вбачається, що станом на 26 листопада 2024 року борг за отриману від позивача теплову енергію становить 7 858 грн. 41коп., з яких 7 264, 15 грн. борг за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення і 594,26 грн. борг по оплаті за абонентське обслуговування.
Водночас, позивач самостійно визначив зміст своїх позовних вимог та відповідної заяви про їх збільшення в установлений процесуальним законом строк до суду не надходило.
Споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; (п.5 ч.2 ст.7 Закону Укроаїни “Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином на день звернення до суду строк оплати наданої послуги настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію та плати за абонентське обслуговування, а також не було спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, що викладені в позові.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що на сходових клітках першого поверху будинку відсутні елементи опалення (радіатори), а тому місця загального користування не опалюються, оскільки суду не надано доказів того, що у проекті на будівлю/будинок відсутні прилади опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях.
Пунктом 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено, що якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Також судом було враховано, що згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Отже, заперечення відповідача, що викладені в інших письмових заявах судом до уваги не приймаються.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 7 814 грн. 56 коп. боргу (7 220 грн. 30 коп. - боргу за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення та 594 грн. 26 коп. - боргу по оплаті за абонентське обслуговування).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення 762 грн. 33 коп. - інфляційних втрат та 303 грн. 76 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 01 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року.
Розрахунок 3% річних та інфляційних здійснено позивачем вірно, а тому з відповідача підлягають стягнення заявлені суми річних та інфляційних.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про житво-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 165 грн. 00 коп. - пені, нарахованої за період з 01 січня 2023 року по 26 листопада 2024 року (в розмірі 0,01%) за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії та абонентської плати за період листопад 2022 року - березень 2023 року, листопад 2023 року -березень 2024 року та абонентської плати за квітень - жовтень 2023 року, квітень - вересень 2023 року (з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України).
Так, відповідно до підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Виходячи з положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги», враховуючи, що відповідно до умов укладеного сторонами договору позивач зобов'язується своєчасно надавати споживачу (відповідачу) відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором, тобто договір стосується надання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що положення підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX поширюються на взаємовідносини сторін за договором, оскільки послуга з постачання теплової енергії, яку позивач надає відповідачеві, є житлово-комунальною послугою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) було установлено з 12 березня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжувалося.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651“Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи встановлену Законом №530-IX заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину, суд вважає, що нарахування позивачем пені з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року пені суперечить нормам вказаного Закону.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, розмір пені нарахований за період з 31 липня 2023 року на суму боргу 891,39 грн. складає 0,09 грн.;
за період з 31 липня 2023 року по 31 серпня 2023 року на суму боргу 1 024,60 грн. складає 3,28 грн.;
за період з 31 липня 2023 року по 30 вересня 2023 року на суму боргу 1 042,76 грн. складає 6,47 грн.;
за період з 31 липня 2023 року по 31 жовтня 2023 року на суму боргу 855,06 грн. складає 7,95 грн.;
за період з 31 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року на суму боргу 25,54 грн. складає 0,31 грн.;
за період з 31 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року на суму боргу 25,54 грн. складає 0,39 грн.
Всього розмір пені за вищевказані періоди складає 18 грн. 49 коп.
Розрахунок пені за період з 01 серпня 2023 року по 26 листопада 2024 року в розмірі 80 грн. 11 коп. є вірним.
Отже, з урахуванням наведеного вище, з відповідача підлягає стягненню 98 грн. 60 коп. пені, а в решті вимог про стягнення неустойки слід відмовити.
Стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. не є предметом розгляду по даній справі, а тому відповідне клопотання відповідача суд до уваги не приймає.
Підстав для застосування до позивача штрафу за зловживання процесуальними правами не вбачається.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго», вул. В'ячеслава Чорновола, 72-А, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 33648312 - 7 814 грн. 56 коп. заборгованості за теплову енергію, 762 грн. 33 коп. - інфляційних втрат, 303 грн. 76 коп. - 3% річних, 98 грн. 60 коп. - пені та 3 005 грн. 90 коп. судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя А.В.Васянович