Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3049/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши
подання Головного державного виконавця Пересипського ВДВС у м.
Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства
юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи (вх. № 10404 від 28.04.2025) у справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорген" (65069, м. Одеса, пр. Добровольського, 89, кв. 202),
про стягнення коштів в розмірі 166 752, 40 грн
Позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорген", м. Одеса, про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 166752,40 грн. за користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0986 га, розташовану у м. Харкові по вул. Новгородській, 18-20. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі № 922/3049/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорген" (код ЄДРПОУ 32677164) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати, за користування земельною ділянкою, загальною площею 0, 0986 га по вул. Новгородській, 18-20 у м. Харкові, у розмірі 166 752, 40 грн та 2 501, 29 грн судового збору.
19.10.2021 Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ на виконання даного рішення.
28.04.2025 від Головного державного виконавця Пересипського ВДВС у м.
Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни (надалі - державний виконавець) надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Дане клопотання мотивовано тим, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а тому з метою належного виконання судового рішення, слід встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника-юридичної особи Вайтекайтис Феліксу Вітауто для виїзду за кордон на строк до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 77875721.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державним виконавцем подано до суду клопотання про розгляд даного подання без участі представника ВДВС.
Розглянувши подання державного виконавця, судом встановлено наступне.
На виконанні у Пересипському відділі державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться зведене виконавче провадження 77875721 до складу якого входять:
1. ВП № 68188052 з виконання наказу про примусове виконання рішення № 922/3049/21, реєстраційний номер виконавчого провадження: 68188052, виданого Господарським судом Харківської області від 19.10.2021 про стягнення з ТОВ “Хорген» (ЄДРПОУ 32677164) на користь Харківської міської ради грошової суми у розмірі 169 253, 69 грн.
2. ВП № 77058065 з виконання наказу про примусове виконання рішення № 922/2869/2 виданого Господарським судом Харківської області від 25.11.2024 про стягнення з ТОВ “Хорген» (ЄДРПОУ 32677164) на користь Харківської міської ради грошової суми у розмірі 3 028,00 грн.
3. ВП № 77058833 з виконання наказу про примусове виконання рішення № 922/2869/2 виданого Господарським судом Харківської області від 25.11.2024 про стягнення з ТОВ “Хорген» (ЄДРПОУ 32677164) на користь Харківської міської ради грошової суми у розмірі 53 562, 82 грн.
За вказаними виконавчими документами боржником є - Товариство з обмеженою відповідальністю “Хорген» (ЄДРПОУ 32677164), керівником якого є Вайтекайтис Фелікс Вітауто, РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 20.05.1998, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає державний виконавець, свої зобов'язання, покладені виконавчими документами до теперішнього часу боржником не виконані і останній ухиляється від його виконання, декларацію останнім не надано, буд-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
На підтвердження зазначеного державний виконавець вказує, що згідно витягу з державного реєстру речових прав, нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Згідно відповідей на запити державного виконавця до ДФС України, кошти на рахунках в банківських установах відсутні. Згідно відповіді MBС України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. 19.04.2025 державним виконавцем здійснено вихід за адресою, яка вказана у виконавчому документі, як місце реєстрації боржника - юридичної особи, але перевірите майновий стан за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 89, кв. 202, не надалось можливим, у зв'язку з відсутністю доступу до житла, фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться та будь-які відомості щодо нього відсутні, про що складено акт державного виконавця. 31.10.2024 державним виконавцем направлено запит до ГУ ДФС в Одеській області про надання податкової декларації з податку на прибуток підприємства боржника. Згідно відповіді ГУ ДПС в Одеській області, декларації з податку на прибуток ТОВ "Хорген" за 2022, 2023, 2024 роки відсутні. Згідно Реєстру аграрних розписок, відсутня інформація щодо боржника ТОВ "Хорген". Згідно відповіді Державного космічного агентства України, унікальні об'єкти космічної діяльності за боржником не зареєстровані Згідно відповіді ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», відомості про об'єкти інтелектуальної власності за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді ГУ Держгескадастру в Одеській області, земельні ділянки за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді Департаменту надання адміністративних послуг та видачі документів у сфері судноплавства, відомості щодо суден зареєстрованих за боржником відсутні. Перевіркою в Судновому реєстрі та суднової книги, відсутня інформація щодо суден, катерів, катамаранів чи іншого водного транспорту, зареєстрованих за боржником.
Виконавцем 14.10.2024 на адресу боржника та його керівника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ТОВ «Хорген» на виклики не з'явився, про причин неявки не повідомив виконавця. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
У зв'язку з цим, державний виконавець у поданні просить встановити для керівника боржника-юридичної особи тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 77875721.
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
На виконання ст. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24.03.2008 № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:
- коли ця особа є боржником;
- невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.
Ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
При цьому Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
У ст. 7 ГПК України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява №59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009 року).
Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.
Суд вважає, що державним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення керівника боржника від виконання остаточного рішення суду, оскільки документи, які направлялись на адресу боржником не отримуються. На виклик державного виконавця керівник боржника жодним чином не відреагував.
Враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов'язковості виконання остаточних судових рішень, суд вважає правомірним та обґрунтованим застосування до керівника боржника-юридичної особи такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 ГПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
У сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов'язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов'язання із стягувачем, тому подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи підлягає задоволенню.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/8130/17 від 19.08.2020.
Ст. 13 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, подання Головного державного виконавця Пересипського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи Вайтекайтис Феліксу Вітауто на строк до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 77875721 є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 234, 235, 337 ГПК України, ст. 18, 19 ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Задовольнити подання Головного державного виконавця Пересипського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни (вх. № 10404 від 28.04.2025).
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи ТОВ «Хорген» (код ЄДРПОУ: 32677164, адреса: Одеська обл., м. Одеса, пр-т Добровольського, 89, кв. 202) фізичну особу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 20.05.1998, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 77875721.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Повна ухвала підписана 28.04.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3049/21
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.