Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/668/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 17-Б; код ЄДРПОУ: 43403075)
про стягнення попередньої оплати
без виклику учасників справи
28.02.2025 Фізична особа-підприємець Режко Андрій Васильович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА", в якій просить суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" попередню оплату за товар у зв'язку з розірванням договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 у розмірі 268 140,00 грн., 2 483, 59 грн. 3% річних, 5 655,07 грн. інфляційних втрат, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 144,18 грн.
Позов позивач обґрунтовує відвантаженням відповідачем з міста Запоріжжя до міста Києва товару, за який позивач сплатив грошові кошти, та розірванням договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, оскільки розірвання договору не припиняє вирішення фінансових питань, обумовлених цим договором.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 прийнято позовну заяву Фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" про стягнення попередньої оплати до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/668/25. Вирішено розгляд справи №922/668/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
19.03.2025 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7059 від 19.03.2025).
У відзиві відповідач зазначив, що постачальником - ТОВ "НВП Гідромеханіка" були виконані всі умови зобов'язання за договором поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021. Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.664 ЦК України, п.2.2 Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 з моменту передачі товару у розпорядження перевізника постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед покупцем, аванс у сумі 268 140,00 грн не підлягає поверненню з боку відповідача.
Також відповідач вважає, що позивач у цій справі є неналежним, тобто йому не належить право вимоги у розумінні ГПК України.
28.03.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№7839 від 28.03.2025).
У відповіді на відзив позивач зазначив, що він продовжує вважати помилковою позицію відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" зобов'язання виконані належним чином та поверненню перша частина платежу за товар (50% оплати) згідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн. не підлягає, оскільки відповідач забрав товар та перепродав його.
Також позивач вважає себе належним позивачем за даними вимогами позовної заяви, жодних об'єктивних підстав неналежності позивача відповідачем не зазначено, та вимоги позову сформовано та підписано правомірно Фізичною особою - підприємцем Режко Андрієм Васильовичем.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
02.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" (покупцем) було укладено договір поставки №02.12-21-1Д (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати протягом терміну дії цього договору товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати від постачальника товар і своєчасно його оплачувати.
Згідно з п.1.2. Договору, найменування, асортимент, ціна, кількість, якість, технічні характеристики та інші особливості товару сторони погоджують у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Товар, що постачається покупцю, може мати свої особливості такі як: новий/вживаний товар; товар, який не був у використанні, проте застарів; товар, що пройшов технічне обслуговування, заміну деталей тощо, детальну інформацію про які сторони визначають у Специфікації.
Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 25 (двадцяти п'яти) робочих днів з моменту його оплати покупцем, якщо сторони не погодять інший строк поставки у Специфікації, а покупець зобов'язується прийняти такий товар в зазначений термін (п.2.1.Договору).
Поставка товару здійснюється на складі постачальника за адресою: м. Харків, пул. Отакара Яроша, буд. 17-Б. Товар вважається поставленим, а постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання товарів, коли він надасть на власному складі товар у розпорядження покупця або перевізника, названого покупцем (п.2.2.Договору).
Всі витрати, пов'язані з доставкою товару, несе покупець. У Специфікації сторони можуть погодити інші умови поставки товару (п.2.3.Договору).
Покупець зобов'язаний отримати товар в асортименті та кількості, зазначеній у Специфікації, протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення постачальником про готовність поставки. Про готовність поставки постачальник повідомляє покупця в усній (в т.ч. по телефону) або письмовій (в т.ч. по електронній пошті) формі (п.2.5.Договору).
Ціна договору складається з вартості всього переданого за цим договором товару протягом терміну дії цього договору. Ціни на товари, що передаються за цим Договором, є вільними відпускними і вказані в Специфікації, рахунку-фактурі та/або видатковій накладній. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його оплати покупцем не допускається (п.3.1.Договору).
Розрахунок за заявлену партію товару виконується шляхом перерахування покупцем 50% передплати на розрахунковий рахунок постачальника. Залишок у розмірі 50% від загальної суми протягом 3 (трьох) банківських днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження або у термін до 25 (двадцяти п'яти) банківських днів після перерахування передплати (п.3.2.Договору).
Кількість, асортимент, якість і ціна товару, відображені у видаткових накладних на товар, перевіряються покупцем в момент приймання товару (п.4.1.Договору).
Відповідно до п.5.1. Договору постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі:
- несвоєчасної оплати поставленого товару покупцем;
- відмови або невиправданого зволікання (понад строки, встановлені договором) покупця в прийманні товару;
- в разі відмови покупця укласти додаткову угоду про зміну умов договору, якщо постачальник вимагає внесення таких змін до договору.
Згідно з п.5.4. Договору розірвання договору на підставі умов, обумовлених у договорі, здійснюється шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення про таке розірвання за місцезнаходженням сторони, вказаному в цьому договорі. При цьому договір вважається розірваним після закінчення 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення стороною такого повідомлення. В інших випадках, прямо не визначених цим договором, сторони укладають угоду про розірвання цього договору.
Згідно цього Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх обов'язків, якщо таке невиконання (неналежне виконання) відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) (п.7.1.Договору).
Обставинами непереборної сили (форс-мажором) згідно цього Договору вважаються пожежі, повені, землетруси та інші природні лиха, повстання, війни, дії або нормативні вимоги органів державної влади та інші обставини, що перебувають поза контролем та волею сторін, відбулися після набрання чинності цим Договором, прямо впливають надії сторін та роблять неможливим виконання зобов'язань за цим Договором, однак, за умови, що в ніякому разі обставини непереборної сили (форс- мажору) не включатимуть дії (бездіяльність) сторін (п.7.2.Договору).
Сторона, що опинилася під впливом форс-мажору, зобов'язана негайно повідомити іншу сторону про виникнення та довго тривалість форс-мажору (п.7.3.Договору).
Час дії форс-мажору продовжує на відповідні строки виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.7.4.Договору).
Виникнення обставин непереборної сили в період прострочення виконання стороною зобов'язань за цим Договором позбавляє цю сторону права посилатися на обставини непереборної сили як на підставу, яка звільняє від відповідальності за цим Договором (п.7.5.Договору).
Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий компетентним органом (п.7.6.Договору).
У випадку, якщо обставини непереборної сили (форс-мажор) тривають більш ніж 3 (три) календарних місяці. Сторони зобов'язуються протягом 15 календарних днів з моменту закінчення вищевказаних 3 місяців укласти угоду щодо подальшого виконання зобов'язань за цим договором (п.7.7.Договору).
Цей Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 року. Даний Договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік, якщо сторони за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії даного Договору не повідомлять про свій намір припинити дію даного Договору (п.8.1.Договору).
Будь-які зміни до цього договору можуть бути внесені тільки за взаємною згодою сторін у письмовій формі за винятком умов, викладених в цьому договорі (п.8.2.Договору).
Відповідно до п.8.7. Договору постачальник має право передавати свої права та обов'язки за ним договором третім особам без згоди покупця відповідно до норм ЦК України.
Також, сторонами було підписано Специфікацію №1 до Договору, згідно якої покупець замовляє, а постачальник зобов'язується у відповідності до умов Договору поставити наступний товар: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв у кількості 2 штуки загальною вартістю 466 800,00 грн., у тому числі ПДВ 20%.
В той же день, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №948 від 02.12.2021 на суму 466 800,00 грн.
16.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" здійснена часткова оплата товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" відповідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140, 00 грн.
Згідно квитанції від 01.07.2024 №0.0.3737731949.1 на виконання вимог договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" здійснена інша частина оплати товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА", згідно рахунку на оплату №948 від 02.12.2021 на суму 198 660, 00 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «САТ"" (02090, місто Київ, вулиця Гродненська, будинок 32 Код ЄДРПОУ: 35646516) здійснено транспортне перевезення: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв, кількість 2 шт., згідно товарно-транспортної накладної № 948 від 10. 02. 2022 року.
Дата надходження товару на склад до міста Запоріжжя - 17.02.2022, на підставі договору поставки № 02.12-21-1Д від 02. 12. 2021.
Послуги перевезення оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" за рахунком №007002494 від 17.02.2022, згідно квитанції №65633422 від 22.02.2022.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" стало відомо, що товар: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв, кількість 2 шт., який був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" згідно умов договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, відвантажено з міста Запоріжжя до міста Києва.
Територіальне переміщення товару: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв, кількість 2 шт., за яке Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" була здійснена оплата товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" відповідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 466,800 грн., - не було узгоджено та не було повідомлено підстави такого переміщення.
За інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "САТ"" (02090, місто Київ, вулиця Гродненська, будинок 32 Код ЄДРПОУ: 35646516) 21.10.2022, вантажовідправник, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" скористалися послугою переадресації та змінив особу вантажоодержувача вантажу.
Відповідно інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "САТ"" вантаж було переадресовано на нову адресу Київська область місто Ірпінь, новим вантажоодержувачем вказано - фізична особа ОСОБА_1 . Згідно ТТН №994668314 вантаж було видано належному вантажоодержувачу - ОСОБА_2 .
Отже, як стверджує позивач, товар: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв, кількість 2 шт., має нового власника - фізична особа ОСОБА_2.
Позивача звернувся з листом - претензією до уповноважених Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" з вимогою про повернення грошових коштів належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" у розмірі 466,800 грн., що були сплачені на виконання вимог договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс", а саме здійснена оплата товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" згідно квитанції від 01.07.2024 №0.0.3737731949.1 на суму 198 660,00 грн. та платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140, 00 грн.
За результатами розгляду претензії позивачу у вересні 2024 року стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" в односторонньому порядку розірвали договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" другу частину платежу за товар згідно квитанції від 01.07.2024 №0.0.3737731949.1 у розмірі 198 660,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" підкреслило свою позицію у листах: повідомленнях, відповіді на претензію, що з 11.07.2024 року в односторонньому порядку розірвали договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 не повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" першу частину платежу за товар згідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн., вважаючи, що з цього питання зобов'язань не має.
Однак, на переконання позивача, вважати позицію відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" зобов'язання виконані належним чином та поверненню перша частина платежу за товар (50% оплати) згідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн., не підлягає, є помилковими, оскільки відповідач забрав товар та перепродав його, як зазначалось вище.
З огляду на зазначене, позивач дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача на його користь 268 140,00 грн., у зв'язку з відвантаженням з міста Запоріжжя до міста Києва товару, за який позивач сплатив грошові кошти та у зв'язку з розірванням договору поставки, оскільки розірвання договору не припиняє вирішення фінансових питань, обумовлених цим договором.
Крім основного боргу, позивач заявляє до стягнення з відповідача вимоги 3% річних за період з 11.07.2024 по 31.10.2024 та інфляційні втрати за період з липень 2024 року по вересень 2024 року включно за користування утримуваними грошовими коштами, які був зобов'язаний відповідач повернути у зв'язку поверненням (перепродажу) товару та розірванням договору.
Вимоги позову сформовано та підписано Фізичною особою підприємцем Режко Андрієм Васильовичем, податковий номер: НОМЕР_1 на підставі договору №08/24-3 відступлення права вимоги (цесії) від 16.08.2024, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖСНАБ ПЛЮС" як "Цедент" та Фізична особа підприємець Режко А.В., як "Цесіонарій" уклали договір про те, що "Цедент" відступає "Цесіонарієві", а "Цесіонарій" набуває право вимоги, на належне "Цедентові" і стає кредитором за договором поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, укладеним з "Цедент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" код ЄДРПОУ: 43403075.
В свою чергу з відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів судом встановлено наступне.
Дійсно, 09.02.2022 спірний товар був отриманий перевізником - ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" на складі постачальника та на підставі ТТН №994668314 від 09.02.2022 був перевезений до складу вказаної транспортної організації у м. Запоріжжя 12.02.2022.
17.02.2022 ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" повідомило покупця про надходження товару та виконання своїх зобов'язань, щодо доставки вантажу на склад покупця, та після оголошення воєнного стану 24.02.2022 продовжував перебувати на складі ТОВ "ТК"САТ" і не був витребуваний покупцем, що підтверджується листуванням з транспортною компанією та відповіддю від 04.04.2024, яка надана ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" та знаходиться в додатках до позовної заяви.
Як стверджує відповідач, з моменту передачі товару у розпорядження перевізника, тобто з 09.02.2022, постачальник - ТОВ "НВП Гідромеханіка", вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед покупцем відповідно до п.2.2 договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
У порушення п.2.5 Договору, відповідно до якого покупець зобов'язаний отримати товар в асортименті та кількості, зазначеній у Специфікації протягом трьох днів з моменту повідомлення постачальником про готовність поставки", - ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" не був отриманий товар, оскільки відповідне повідомлення було надіслано на електронну адресу підприємства, вказану у реквізитах до договору 04.02.2022 о 15-48 (скрін-шот листування додається).
Крім того, 10.02.2022 на електронну адресу ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" о 12-37 був направлений лист-дозвіл вих.10/02-21Л на огляд представником отримувача відвантажених насосів (скрин-шот листування додасться).
При цьому, як стверджує відповідач, товар, вказаний у Специфікації до Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, не оглядався та не був отриманий покупцем на складі ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" у м. Запоріжжі протягом 8 місяців, що фактично свідчило про невиправдане зволікання та відсутність зацікавленості в отриманні товару з боку покупця.
26.09.2022 ТОВ "НВП Гідромеханіка" засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення (адресна доставка) з обов'язковим повідомленням на номер телефону НОМЕР_2 отримувача (вказаний у розділі "реквізити" до договору поставки) направило на адресу ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" претензію від 20.09.2022 №2009/22, що підтверджується квитанцією Укрпошти з трекінгом відправлення №031180987810, відповідно до якої постачальник вимагав сплатити протягом п'яти календарних днів від дати отримання претензії заборгованість перед постачальником у сумі 198 660,00 грн., а у разі невиконання вказаної вимоги - ставити питання про розірвання Договору поставки №02.12- 21-1Д в односторонньому порядку, здійснити повернення у свою власність доставленого до відвантаження товару та припинити його передачу до повного розрахунку ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", а також здійснити нарахування фінансових та штрафних санкцій за невиконання умов договору зі зверненням до Господарського суду.
Але, як стверджує відповідач, покупцем - ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" вказана претензія не була отримана та повернулася відповідачу, відповідь за результатами її розгляду у місячний термін не направлена на адресу постачальника, що свідчить про втрату інтересу до товару з боку покупця, поставленого згідно Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Після закінчення строку отримання відповіді на претензію від 20.09.2022 ТОВ "НВП Гідромеханіка" на підставі листа від 21.10.2022 на адресу ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" здійснена переадресація товару на нову адресу: Київська область м. Ірпінь (склад TOB "ТК "САТ"), вантажоодержувач ОСОБА_1., який 02.11.2022 ним був отриманий.
Як пояснив відповідач, вказана фізична особа не є власником даних насосів, а лише отримала товар для доставки на склад, який орендувався відповідачем у ФОП Совича О. на підставі договору оренди нежилого складського приміщення №010922 від 01.09.2022 за адресою: Київська область, Бучанський район, село Горенка, вул. Радгоспна, 3.
Лише у лютому 2024 року ТОВ "НВП Гідромеханіка" після зміни ряду деталей, в зв'язку з моральним зношенням, реалізувало насоси 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв. у кількості 2 штуки іншому суб'єкту господарювання.
Також, як зазначає відповідач, ТОВ "НВП Гідромеханіка" заплатила за переадресацію ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" грошові кошти у сумі 14 132,00 грн., що підтверджується копіями платіжної інструкції №663 від 24.10.2022, актом №015009384 здачі-прийняття робіт від 21.10.2022 та електронним листуванням з ТОВ "Транспортна Компанія "САТ".
Стосовно проведеної оплати покупцем - ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" в якості авансу та здійснення остаточного розрахунку відповідно до п.3.2 Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 відповідач зазначив, що в порушення п.3.2 Договору покупцем залишок у розмірі 50% від загальної суми протягом трьох банківських днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження або у термін до 25 ( двадцяти п'яти) банківських днів після перерахування передплати не був здійснений.
На переконання відповідача, оскільки відповідно до ч.2 ст.664 ЦК України, п.2.2 Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 з моменту передачі товару у розпорядження перевізника постачальник - ТОВ "НВП Гідромеханіка" вважається таким, що виконало свої зобов'язання перед покупцем, аванс у сумі 268 140,00 грн, не підлягає поверненню з боку відповідача.
Також, як пояснив відповідач, ТОВ "НВП Гідромеханіка" 01.07.2024 засобами телефонного зв'язку з використанням месенджеру отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс"" претензію від 22.03.2024 вих.№9, відповідно до якої в рамках договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, укладеного між підприємствами, ТОВ "НВП Гідромеханіка" необхідно здійснити наступні дії щодо територіального переміщення до м. Запоріжжя товару: насосу 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв., кількість 2 шт., за яке ТОВ Будмонтажснаб Плюс" здійснена часткова оплата товару на користь відповідача відповідно до платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн. При цьому, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" повідомлено про намір здійснити доплату товару на користь ТОВ "НВП Гідромеханіка" на попередніх умовах, визначених договором №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Зокрема, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" посилалося в своїй претензії на неможливість отримання товару, який згідно ТТН №948 від 10.02.2022 був перевезений зі складу ТОВ "НВП Гідромеханіка" перевізником - ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" до м. Запоріжжя на склад останнього за домовленістю з покупцем 17.02.2022, тобто з порушенням умов договору, в зв'язку із настанням форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 та є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та безпосередньо відноситься до господарської діяльності ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" (лист ТПП від 28.02.2022 та п.7 договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021).
Дійсно, разом із отриманою 01.07.2024 засобами телефонного зв'язку через месенджер претензією з боку ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" отримана квитанція до платіжної інструкції №3737731949.1 від 01.07.2024, яка підтверджує здійснений платіж о 17-39 на суму 198 660,00 грн. з призначенням платежу "Доплата за насос згідно рахунку від 02.12.2021, договір №02.12-21-1Д від 02.12.2021, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс".
ТОВ "НВП Гідромеханіка" отримало вказаний платіж та повернуло його згідно платіжної інструкції №195 віл 11.07.2024 в 16:14:00 на п/р ТOB "Будмонтажснаб Плюс", який вказаний в реквізитах Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 (розділ 9 Договору "Юридичні адреси сторін") з наступних підстав:
- по-перше, покупець у порушення п.3.2 Договору залишок у розмірі 50% від загальної суми поставки протягом трьох банківських днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження або у термін до 25 (двадцяти п'яти) банківських днів після перерахування передплати не здійснив, в зв'язку з чим, у ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" виникли підстави для відповідальності щодо сплати фінансових та штрафних санкцій відповідно до п.5.7 Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021;
- по-друге, без попередження постачальника, після спливу двох років з моменту виникнення зобов'язання щодо здійснення оплати з боку покупця ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", у порушення п.3.4 вказаного Договору, згідно якого "оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування відповідної суми з рахунку покупця на рахунок постачальника", здійснив оплату у вигляді готівки через касу банківської установи від імені фізичної особи Режка А.В. з приміткою "Платіж за власні кошти", що взагалі ставить під сумнів джерело походження вказаних грошових коштів (власності покупця).
Разом з цим, як стверджує відповідач, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" не повідомило постачальника про виникнення обставин непереборної сили. При цьому, на момент настання форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 24.02.2022 та є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та безпосередньо відноситься до господарської діяльності ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", у покупця вже були прострочені зобов'язання перед постачальником щодо здійснення остаточного розрахунку та отримання товару, оскільки були порушені їх строки, встановлені п.3.2 Договору, що не дозволяє посилатися на наявність обставин непереборної сили. Водночас, Покупцем - ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" не надано на підтвердження документу (Сертифікату), виданого компетентним органом (Торгово-Промисловою палатою України) про настання форс-мажорних обставин, претензія покупця від 22.03.2024 не містить переліку причин, які призвели до неможливості оплатити та отримати товар, опису та терміну дії цих обставин, котрі перешкодили своєчасно це зробити. Крім того, такі повідомлення мали бути направлені протягом строку здійснення остаточного розрахунку та отримання товару (тобто, до початку військової агресії), а не після виникнення прострочення.
У зв'язку з отриманням ТОВ "НВП Гідромеханіка" 01.07.2024 засобами телефонного зв'язку з використанням месенджеру претензії від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" від 22.03.2024 вих.№9, 01.07.2024 на адресу вказаного підприємства засобами поштового зв'язку 12.07.2024 направлена відповідь на претензію та повідомлення від 11.07.2024 №11/07-1 про розірвання договору від 11.07.2024 з відповідними додатками, про що свідчить опис вкладення та накладна на відправлення №6116501720704.
Відповідно до руху вказаного номеру тренінгу, він прибув у точку видачі 15.07.2024 та 29.07.2024 був відправлений у зворотному напрямку в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, після повернення до ТОВ "НВП Гідромеханіка" відповіді на претензію та повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку від 11.07.2024 на скриньку електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" tovbms@gmail.com, яка вказана в реквізитах до Договору, повідомлено та направлено в електронному вигляді вищевказані документи та попереджено про їх неотримання засобами поштового зв'язку (скріншот електронного листування додається).
Також з використанням месенджера з боку ТОВ "НВП Гідромеханіка" на адресу ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" повідомлено про необхідність отримання відповіді на претензію та повідомлення про розірвання договору (скріншот електронного листування додається).
На переконання відповідача, з боку постачальника зроблені всі можливі дії щодо інформування належним чином покупця про його позицію щодо виконання договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 та його розірвання в односторонньому порядку.
В подальшому, ТОВ "НВП Гідромеханіка" 02.09.2024 засобами поштового зв'язку отримано від Фізичної особи-підприємця Режка Андрія Васильовича претензію від 19.08.2024 вих.№3, відповідно до якої в рамках договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, укладеного між ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" та ТОВ "НВП Гідромеханіка" на поставку насосу 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв. у кількості 2 шт. необхідно повернути грошові кошти, належних ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" у розмірі 466 800,00 грн., що були сплачені згідно рахунку на оплату № 948 від 02.12.2021 в рамках вказаного договору.
Відповідач вважає, що вказаний договір відступлення права вимоги не відповідає діючому законодавству, оскільки відповідно до вимог п.8.7 договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 право передавати свої права та обов'язки за цим договорам третім особам без згоди покупця надано лише постачальнику. На момент укладення договору №08/24-3 відступлення права вимоги (цесії) від 16.08.2024, договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 був розірваний в односторонньому порядку, про що свідчать повідомлення від 11.07.2024. Про розірвання договору позивачу було достеменно відомо, оскільки згідно платіжної інструкції від 11.07.2024 були повернуті грошові кошти на поточний рахунок ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", а Режко А.В., як свідчить довіреність №9 від 04.03.2022 на отримання вказаних насосів та дійсна до 18.03.2022 (додаток до позовної заяви), був заступником директора вказаного підприємства, використовує електронну скриньку підприємства (вказана у претензії та у позовній заяві) та відповідно до нотаріальної довіреності від 02.11.2021 (додаток до претензії від 19.08.2024) мав доступ до рахунку ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" та виконувати всі дії щодо представництва підприємства. Згідно ст.514 ЦК України "До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 був розірваний 22.07.2024 (після закінчення строку, вказаного у листі від 11.07.2024 про розірвання договору), то до позивача не перейшли права нового кредитора.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частинах 1,2 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.265 Господарського кодексу України договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Як було встановлено судом, 02.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" (покупцем) було укладено договір поставки №02.12-21-1Д, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передавати протягом терміну дії цього договору товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати від постачальника товар і своєчасно його оплачувати.
Згідно Специфікації №1 до Договору покупець замовляє, а постачальник зобов'язується у відповідності до умов Договору поставити наступний товар: Насос 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв у кількості 2 штуки загальною вартістю 466 800,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.
В той же день, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №948 від 02.12.2021 на суму 466 800,00 грн.
Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що розрахунок за заявлену партію товару виконується шляхом перерахування покупцем 50% передплати на розрахунковий рахунок постачальника. Залишок у розмірі 50% від загальної суми протягом 3 (трьох) банківських днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження або у термін до 25 (двадцяти п'яти) банківських днів після перерахування передплати.
16.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" здійснена часткова оплата товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" відповідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140, 00 грн.
Відповідно до п.2.1. Договору постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 25 (двадцяти п'яти) робочих днів з моменту його оплати покупцем, якщо сторони не погодять інший строк поставки у Специфікації, а покупець зобов'язується прийняти такий товар в зазначений термін.
Поставка товару здійснюється на складі постачальника за адресою: м. Харків, пул. Отакара Яроша, буд. 17-Б. Товар вважається поставленим, а постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання товарів, коли він надасть на власному складі товар у розпорядження покупця або перевізника, названого покупцем (п.2.2.Договору).
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2022 спірний товар був отриманий перевізником - ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" на складі постачальника та на підставі ТТН №994668314 від 09.02.2022 був перевезений до складу вказаної транспортної організації у м. Запоріжжя 12.02.2022.
17.02.2022 ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" повідомило покупця про надходження товару та виконання своїх зобов'язань, щодо доставки вантажу на склад покупця.
Факт отримання покупцем повідомлення про надходження товару на склад перевізника 17.02.2022 позивач не заперечує. Навпаки, позивач в позовній заяві підтверджує, що дата надходження товару на склад до міста Запоріжжя - 17.02.2022, на підставі договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Згідно з п.2.5. Договору покупець зобов'язався отримати товар в асортименті та кількості, зазначеній у Специфікації, протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення постачальником про готовність поставки. Про готовність поставки постачальник повідомляє покупця в усній (в т.ч. по телефону) або письмовій (в т.ч. по електронній пошті) формі.
Відтак, строк протягом якого покупець зобов'язаний був отримати товар у відповідності до п.2.5. Договору сплинув 20.02.2022.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, у порушення п.2.5 Договору ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" не було отримано товар у строк до 20.02.2022. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Оплату залишку у розмірі 50% від загальної вартості товару протягом 3 банківських днів після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження або у термін до 25 банківських днів після перерахування передплати згідно п.3.2. Договору покупець також не здійснив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
26.09.2022 ТОВ "НВП Гідромеханіка" засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення (адресна доставка) з обов'язковим повідомленням на номер телефону НОМЕР_2 отримувача (вказаний у розділі "реквізити" до договору поставки) направило на адресу ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" претензію від 20.09.2022 №2009/22, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" з трекінгом відправлення №031180987810, відповідно до якої постачальник вимагав сплатити протягом п'яти календарних днів від дати отримання претензії заборгованість перед постачальником у сумі 198 660,00 грн., а у разі невиконання вказаної вимоги - ставити питання про розірвання Договору поставки №02.12-21-1Д в односторонньому порядку, здійснити повернення у свою власність доставленого до відвантаження товару та припинити його передачу до повного розрахунку ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", а також здійснити нарахування фінансових та штрафних санкцій за невиконання умов договору зі зверненням до Господарського суду.
Однак покупцем - ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" вказана претензія не була отримана та повернулася відповідачу, відповідь за результатами її розгляду у місячний термін не направлена на адресу постачальника. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Після закінчення строку отримання відповіді на претензію від 20.09.2022, ТОВ "НВП Гідромеханіка" на підставі листа від 21.10.2022 на адресу ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" здійснена переадресація товару на нову адресу: Київська область м. Ірпінь (склад TOB "ТК "САТ"), вантажоодержувач ОСОБА_1, який 02.11.2022 ним був отриманий.
Відтак товар, вказаний у Специфікації до Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 не оглядався покупцем та не був ним отриманий на складі ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" у м. Запоріжжі протягом 8 місяців, що свідчило про невиправдане зволікання та відсутність зацікавленості в отриманні товару з боку покупця.
З огляду на вище встановлене вбачається, що покупець не здійснив своєчасної оплати поставленого товару та не прийняв відповідний товар у строк, погоджений сторонами у Договорі, що фактично свідчить про відмову покупця в прийманні такого товару.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, 01.07.2024 ТОВ "НВП Гідромеханіка" засобами телефонного зв'язку з використанням месенджеру отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс"" претензію від 22.03.2024 вих.№9, відповідно до якої в рамках договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021, укладеного між підприємствами, ТОВ "НВП Гідромеханіка" необхідно здійснити наступні дії щодо територіального переміщення до м. Запоріжжя товару: насосу 2СМ200-150-500/4а з електродвигуном 110кВт 1500 об/хв., кількість 2 шт., за яке ТОВ Будмонтажснаб Плюс" здійснена часткова оплата товару на користь відповідача відповідно до платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн. При цьому, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" повідомлено про намір здійснити доплату товару на користь ТОВ "НВП Гідромеханіка" на попередніх умовах, визначених договором №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Зокрема, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" посилалося в своїй претензії на неможливість отримання товару, який згідно ТТН №948 від 10.02.2022 був перевезений зі складу ТОВ "НВП Гідромеханіка" перевізником - ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" до м. Запоріжжя на склад останнього за домовленістю з покупцем 17.02.2022, тобто з порушенням умов договору, в зв'язку із настанням форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 та є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та безпосередньо відноситься до господарської діяльності ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" (лист ТПП від 28.02.2022 та п.7 договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021).
Разом із отриманою 01.07.2024 засобами телефонного зв'язку через месенджер претензією з боку ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" отримана квитанція до платіжної інструкції №3737731949.1 від 01.07.2024, яка підтверджує здійснений платіж о 17-39 на суму 198 660,00 грн. з призначенням платежу "Доплата за насос згідно рахунку від 02.12.2021, договір №02.12- 21-1Д від 02.12.2021, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс".
Однак, ТОВ "НВП Гідромеханіка" вказаний платіж повернуло його згідно платіжної інструкції №195 віл 11.07.2024 в 16:14:00 на п/р ТOB "Будмонтажснаб Плюс", який вказаний в реквізитах Договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 (розділ 9 Договору "Юридичні адреси сторін") з підстав порушення покупцем п.3.2 та п.3.4 Договору.
Разом з цим, ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" не повідомило постачальника про виникнення обставин непереборної сили. При цьому, на момент настання форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 24.02.2022 та є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та безпосередньо відноситься до господарської діяльності ТОВ "Будмонтажснаб Плюс", у покупця вже були прострочені зобов'язання перед постачальником щодо здійснення остаточного розрахунку та отримання товару, оскільки були порушені їх строки, встановлені п.3.2 Договору.
Водночас, покупцем не було надано постачальнику на підтвердження відповідного Сертифікату, виданого Торгово-Промисловою палатою України, про настання форс-мажорних обставин, претензія покупця від 22.03.2024 не містить переліку причин, які призвели до неможливості оплатити та отримати товар, опису та терміну дії цих обставин, котрі перешкодили своєчасно це зробити.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Частинами першою та другою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/799/18, від 18.09.2019 у справі №916/1921/18, від 28.05.2019 у справі №910/9234/18, від 13.02.2018 у справі №925/1074/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, від 18.08.2020 року у справі №927/784/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Відповідно до п.5.1. Договору постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі, зокрема, несвоєчасної оплати поставленого товару покупцем та/або відмови або невиправданого зволікання (понад строки встановлені договором) покупця в прийманні товару.
Згідно з п.5.4. Договору розірвання договору на підставі умов, обумовлених у договорі, здійснюється шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення про таке розірвання за місцезнаходженням сторони, вказаному в цьому договорі. При цьому договір вважається розірваним після закінчення 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення стороною такого повідомлення. В інших випадках, прямо не визначених цим договором, сторони укладають угоду про розірвання цього договору.
Відтак, у зв'язку з отриманням ТОВ "НВП Гідромеханіка" претензії від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" від 22.03.2024 вих.№9, на адресу вказаного підприємства відповідачем засобами поштового зв'язку 12.07.2024 направлена відповідь на претензію та повідомлення від 11.07.2024 №11/07-1 про розірвання договору з відповідними додатками, про що свідчить опис вкладення та накладна на відправлення №6116501720704.
Відповідно до руху вказаного номеру тренінгу, він прибув у точку видачі 15.07.2024 та 29.07.2024 був відправлений у зворотному напрямку в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, після повернення до ТОВ "НВП Гідромеханіка" відповіді на претензію та повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку від 11.07.2024 на скриньку електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" tovbms@gmail.com, яка вказана в реквізитах до Договору, повідомлено та направлено в електронному вигляді вищевказані документи та попереджено про їх неотримання засобами поштового зв'язку.
Також з використанням месенджера з боку ТОВ "НВП Гідромеханіка" на адресу ТОВ "Будмонтажснаб Плюс" повідомлено про необхідність отримання відповіді на претензію та повідомлення про розірвання договору.
З огляду на зазначене, відповідач здійснив всі можливі дії щодо інформування належним чином покупця про його позицію щодо виконання договору поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 та його розірвання в односторонньому порядку.
Враховуючи вище встановлене, у зв'язку із несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару та невиправданим зволіканням покупця в прийманні відповідного товару, постачальник скористався своїм правом, погодженим сторонами п.5.1. Договору, та в односторонньому порядку розірвав договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021.
Отже, договір поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 розірвано після закінчення строку, вказаного у листі постачальника від 11.07.2024 про розірвання договору, а саме з 22.07.2024.
Розірвання договору в односторонньому порядку покупцем не заперечувалось та в судовому порядку не оскаржувалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
16.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" (цедент) та Фізичною особою-підприємцем Режко Андрієм Васильовичем (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №08/24-3 (надалі - Договір відступлення), згідно умов п.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 між цедентом і ТОВ «НВП ГІДРОМЕХАНІКА» (код ЄДРПОУ 43403075 ) (надалі іменується - боржник).
За цим Договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: стягнення заборгованості у розмірі 268 140,00 грн. (п.2.Договору відступлення).
До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент 28.10.2024 (п.2.1.Договору відступлення).
Право вимоги, що відступається цесіонарієві, підтверджено договором поставки №02.12-21-1Д від 02.12.2021 (п.3.Договору відступлення).
Цесіонарій повідомлений про будь-які можливі заперечення, які може висувати проти, його вимог боржник, а також про зміст листування і переговорів між цедентом і боржником (п.7.Договору відступлення).
Цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором (п.8.Договору відступлення).
Цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку (п.9.Договору відступлення).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, який збігається з датою договору (п.11.Договору відступлення).
28.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" (цедент) та Фізичною особою-підприємцем Режко Андрієм Васильовичем (цесіонарій) укладено додаткову угоду №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) №08/24-3.
На підтвердження повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивач надає листи-повідомлення вих.№8 від 16.08.2024 та вих.№9 від 28.10.2024. Однак доказів їх направлення на адресу відповідача матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18).
Відтак, відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов'язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором.
Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.
Особливістю відступлення права на підставі правочину (договору) є те, що такий правочин одночасно: 1) змінює суб'єктний склад зобов'язання на стороні кредитора; 2) як договір купівлі-продажу регулює відносини між його сторонами, при цьому обов'язком первісного кредитора є передача новому кредитору прав в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України), документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (стаття 517 ЦК України).
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути різні об'єкти - які належать покупцеві і ті, які йому не належать (майбутні об'єкти або товар, якого ще в продавця немає). Це слідує з консенсуальної природи договору купівлі-продажу, головним змістом якого є виконання продавцем свого обов'язку передати предмет договору покупцеві, а для покупця - вимагати його передання. Тобто для договору купівлі-продажу не важливо те, чи має продавець предмет договору, чи існує він і чи він належить продавцеві. Важливо те, що продавець зобов'язується виконати свій обов'язок відносно предмета договору.
Якщо продавець не виконує свій обов'язок, він має відповідати перед покупцем. Тобто для продавця негативні наслідки настають саме у вигляді його відповідальності перед покупцем за невиконання договору. Сам же договір існує як домовленість між сторонами з приводу виконання продавцем обов'язку передати покупцеві предмет договору.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 та від 26 травня 2022 року у справі №902/186/21).
Відтак аванс, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" згідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140,00 грн. підлягає поверненню платнику лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс.
Так, пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що товар вважається поставленим, а постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання товарів, коли він надасть на власному складі товар у розпорядження покупця або перевізника, названого покупцем.
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2022 спірний товар був отриманий перевізником - ТОВ "Транспортна Компанія "САТ" на складі постачальника та на підставі ТТН №994668314 від 09.02.2022 був перевезений до складу вказаної транспортної організації у м. Запоріжжя 12.02.2022, звідки й повинен був покупець забрати відповідний товар. Вказаний факт сторонами не заперечується.
Відтак, товар вважається поставленим, а постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання товару, з 12.02.2022.
Отже зобов'язання, за яким Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб Плюс" передавався аванс згідно платіжного доручення №99 від 16.12.2021 на суму 268 140, 00 грн. відповідачем було виконано в повному обсязі. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася.
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням. Первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать. Відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відтак, відповідач виконав своє зобов'язання з поставки товару за Договором 12.02.2022, а отже з 12.02.2022 таке зобов'язання є припиненим.
Суд наголошує, що права вимоги можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням, а аванс, в свою чергу, підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс.
Неотримання покупцем товару як у строк встановлений Договором, так і поза його межами протягом 8 місяців, є виключно відповідальністю покупця, яка не може бути покладена на постачальника, який належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, а відтак і право вимоги стосовно такого зобов'язання відсутнє.
За прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" про стягнення попередньої оплати є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд у задоволенні позову відмовив, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача у повному розмірі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГІДРОМЕХАНІКА" про стягнення попередньої оплати - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "29" квітня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко