вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1229/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, код ЄДРПОУ 42956062)
до відповідача Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації (34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 75а, код ЄДРПОУ 41066775)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 195, код ЄДРПОУ 02145790)
про стягнення в сумі 145 494 грн. 36 коп.
у судове засідання з'явилися:
- від позивача: Крук Оксана Олександрівна;
- від відповідача: не з'явився;
- від третьої особи: не з'явився
Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.
31 грудня 2024 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації про стягнення в сумі 145 494 грн. 36 коп. (з яких: 10 641 грн 65 коп. основний борг, 316 грн 45 коп пеня, 134 536 грн 26 коп. неустойка в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/1229/24 розподілено судді Войтюку В.Р.
Ухвалою від 03.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1229/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.02.2025. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
Ухвалою від 03.02.2025 відкладено розгляд справи по суті на 17.02.2025.
Ухвалою від 17.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації; зобов'язано позивача скерувати позовну заяву з додатками Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації, докази направлення долучити до матеріалів справи; запропоновано Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації подати до суду пояснення щодо суду спору, встановлено строк для подачі документів до 03.03.2025. Відкладено розгляд справи по суті на 10.03.2025.
10 березня 2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів скерування позовної заяви з додатками третій особі.
Ухвалою від 10.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 24.03.2025. Встановлено третій особі строк для подачі пояснень до 17.03.2025. Встановлено позивачу строк для подачі пояснень до 19.03.2025.
17 березня 2025 року від представника Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.03.2025 № 542/0/15-25 суддю ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. У зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Рівненської області, враховуючи наказ Господарського суду Рівненської області № 04-40/90/25 від 18.03.2025 про його відрахування зі штату суду, виникла необхідність призначити повторний автоматизований розподіл справи № 918/1229/24. Відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату від 19.03.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1229/24.
19 березня 2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 918/1229/24 розподілено судді Пашкевич І.О.
20 березня 2025 року від Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації надійшла заява про застосування строків позовної давності.
20 березня 2025 року від Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника третьої особи.
21 березня 2025 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшли письмові пояснення на пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Ухвалою від 21.03.2025 справу № 918/1229/24 прийнято до свого провадження суддею І.О. Пашкевич.
Ухвалою від 24.03.2025 заяву Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності повернуто заявнику без розгляду. Письмові пояснення та клопотання про проведення судового засідання без участі представника третьої особи Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації повернуто заявнику без розгляду. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/1229/24 по суті на 08.04.2025.
03 квітня 2025 року від представника Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення, в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності.
08 квітня 2025 року від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.
Ухвалою від 08.04.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/1229/24 по суті на 24.04.2025.
Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
24 квітня 2025 року судом встановлено, що відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку їй ухвали від 08.04.2025 до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд".
Натомість оскільки у Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, суд здійснив направлення йому ухвали від 08.04.2025 засобами поштового зв'язку на адресу місця реєстрації (трек-номер відправлення 0610246744567).
Із адреси відповідача повернулося за зворотньою адресою поштове відправлення (а саме: ухвала від 08.04.2025 із зазначенням причин повернення "22.04.2025. Одержувач відсутній за вказаною адресою: 34700 м. Корець Україна)".
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, серед іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 08.04.2025 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 22.04.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників відповідача та третьої особи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
При цьому суд, дослідивши письмові пояснення представника Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації від 03.04.2025, протокольною ухвалою від 03.04.2025 залишив їх без розгляду з огляду на наступне.
Ухвалою від 17.02.2025 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації, запропоновано Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації подати до суду пояснення щодо суду спору. Встановлено строк для подачі документів до 03 березня 2025 року.
Ухвалою від 10.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 24.03.2025. Встановлено третій особі строк для подачі пояснень до 17.03.2025. Встановлено позивачу строк для подачі пояснень до 19.03.2025.
17 березня 2025 року від представника Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення.
Як вбачається, письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача від 03.04.2025 надійшли через підсистему Електронний Суд ЄСІТС 03.04.2025, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого судом, на 1 місяць.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на викладене, оскільки процесуальний строк на письмові пояснення для третьої особи встановлений судом, а не законом, - суд міг би продовжити означений строк (однак не поновити його) за умови якщо заява про продовження подана учасником справи до закінчення цього строку.
Водночас Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації не звертався до суду із клопотанням про продовження строку на подання письмових пояснень, у даних поясненнях не навів причин пропуску строку, та в судове засідання де суд міг би з'ясувати поважність причин пропуску строку на подання додаткових письмових пояснень не забезпечив явку уповноваженого представника.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного у сукупності суд залишає письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача без розгляду.
При цьому суд приймає до розгляду заявлене, у вказаних письмових поясненнях, клопотання Відділу освіти Рівненської районної державної адміністрації про застосування наслідків спливу позовної давності за позовними вимогами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
У судовому засіданні 24.04.2025 оголошено перерву до 16:30 год. цього ж дня.
Після перерви представник позивача у судове засідання не з'явився, від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Стислий виклад позиції позивача.
Як вбачається, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ним та відповідачем із 2018 року був укладений договір оренди державного майна, згідно з яким Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації користувався нежитловим приміщенням другого поверху адмінбудівлі площею 47, 3 кв.м. та будівлею гаражу площею 49, 2 кв.м., котрі розташовані у м. Корець. У 2021 року Корецька райдержадміністрація звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом, в якому просила припинити дію договору оренди у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації шляхом приєднання до Рівненської районної державної адміністрації. Позивачем прийнято рішення припинити дію Договору з 11.05.2021, про що винесено наказ № 347 від 17.05.2021. Однак відповідачем не здійснено погашення заборгованості з орендної плати за період користування майном у розмірі 10 641 грн 65 коп. і не здійснено погашення пені за несвоєчасну оплату оренди у розмірі 316 грн 45 коп. А у зв'язку із тим, що відповідачем не було повернуто нерухоме майно після припинення дії договору, позивач нарахував неустойку за період із 18.05.2021 до 30.11.2024 у розмірі 134 536 грн 36 коп. у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Стислий виклад позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, зазначеної у письмових поясненнях від 17.03.2025.
Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації перебуває у стані припинення з 06.01.2021, а Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації перебуває у стані припинення з 12.01.2021, запис про припинення юридичних осіб до реєстру не внесено. Установи, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету є розпорядниками бюджетних коштів, а саме: Рівненська районна державна адміністрація бере зобов'язання та проводить оплату відшкодування комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна виключно в межах затверджених кошторисів на їх утримання на відповідний бюджетний рік. В кошторисі на утримання Рівненської районної державної адміністрації - Рівненської районної військової адміністрації не передбачені видатки на сплату заборгованості з орендної плати, заборгованості зі сплати пені, та неустойки. Також не передбачені видатки на утримання юридичних осіб, які перебувають у стані припинення.
Третьою особою вчинено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених позовних вимог.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 19.06.2018 між Регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець) та Управлінням освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації (орендар) укладено договір оренди майна за №1607-2018 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху адмінбудівлі, площею 47,3 кв. м. та будівлю гаражу площею 49, 2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Корець, вул. Київська, 75 А та перебувають на балансі Головного управління статистики у Рівненській області.
Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2018 - 2 033 грн 34 коп.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. (п. 3.2. Договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Оперативна інформація про індекс інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті ФДМУ. (п. 3.3. Договору).
Як вбачається, у п. 3.6. Договору врегульовано строк оплати орендної плати. Так, згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується наступним чином: 50 % до Державного бюджету, 50 % балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установленому КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
У відповідності до п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.
Пунктом 3.10. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за Актом прийому-передачі виключно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету України та Балансоутримувача.
Сторони обумовили між собою права та обов'язки в договорі, серед яких у п. 5.11. передбачено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання Договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати ( повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв за Актом прийому-передачі нерухомого майна від 19.06.2018 об'єкт оренди: нежитлове приміщення другого поверху адмінбудівлі, площею 47,3 кв. м. та будівлі гаражу площею 49, 2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Корець, вул. Київська, 75 А.
30 червня 2020 року договором про внесення змін до договору оренди №1607-2018 було замінено орендаря на Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 41066775).
Тобто із 30.06.2020 орендарем за Договором є та ж сама юридична особа (код ЄДРПОУ 41066775), однак із іншою назвою.
Відтак із 30.06.2020 орендарем за Договором є відповідач.
05 травня 2021 року Голова комісії з припинення юридичної особи Відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області Наталія Палюх звернулася до Регіонального відділення ФДМ по Рівненській та Житомирській областях із листом № 01-32/30/21 від 05.05.2021, в якому просила припинити дію Договору оренди у зв'язку з реорганізацією відділу освіти Корецької райдержадміністрації та приєднання його до відділу освіти Рівненської райдержадміністрації, на підставі розпорядження голови Корецької райдержадміністрації від 05.01.2021 № 2-к "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Корецької райдержадміністрації".
Отримавши означений лист, позивач звернувся до Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації із листом №04-022-1489 від 07.05.2021, в якому вказував, що станом на 30.04.2021 заборгованість за Договором складає 9 017 грн 52 коп. та пеня 354 грн 28 коп. Внаслідок неналежного виконання умов цього Договору керуючись ст. 782 ЦК України Регіональним відділенням прийнято рішення припинити дію договору оренди майна за №1607-2018 від 19.06.2018. Зважаючи на викладене позивач зобов'язав Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації протягом трьох робочих днів після отримання цього повідомлення повернути орендоване майно, а балансоутримувача Головне управління статистики Рівненської області прийняти майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу Регіонального відділення один примірник акту приймання-передачі (повернення) майна.
Вказаний лист направлений для Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації на адресу: 34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 75а, що підтверджується фіскальним чеком та означеним рекомендованим листом та вручений 11.05.2021.
В той же час суд констатує, що відповідач Відділ освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області вважається таким, що отримав лист №04-022-1489 від 07.05.2021 - 11.05.2021, позаяк Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації та Відділ освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області є однією і тією ж юридичною особою із кодом ЄДРПОУ 41066775, лише змінено назву на Відділ освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області.
А тому факт вручення листа про повернення орендованого майна протягом трьох робочих днів після його отримання Управлінням, вважається врученим 11.05.2021 Відділу.
17 травня 2021 року Регіональним відділенням видано наказ № 347 "Про прийняття рішення про припинення дії договору оренди", яким наказано дію Договору оренди державного майна №1607-2018 від 19.06.2018 припинити із 11.05.2021, з дати отримання повідомлення Регіонального відділення про односторонню відмову від договору.
31 березня 2023 року Регіональне відділення звернулося до Голови комісії з припинення юридичної особи Відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області Наталія Палюх із листом № 01-02-1099, в якому повідомило, що розглянуло звернення щодо припинення договору оренди і припинило дію Договору відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", пункту 10.6. Договору, частини 1 ст. 782 ЦК України, із 11.05.2021 (з дати отримання орендарем повідомлення Регіонального відділення про односторонню відмову від договору).
Позивач наголосив, що листами від 26.04.2021 та від 07.05.2021 повідомляв Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації про припинення дії Договору оренди та необхідність оплати заборгованості з орендної плати і необхідності повернення майна з оренди за актом. Однак орендар проігнорував вказані листи Регіонального відділення.
Як вбачається із матеріалів справи, у листі від 31.03.2023 позивач повідомив голову комісії з припинення юридичної особи відповідача, що внаслідок відсутності на даний час у Регіонального відділення акту повернення майна з оренди за Договором продовжує нараховуватися неустойка, розмір якої наразі складає 61 957 грн 03 коп. та за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 10 641 грн 65 коп. з орендної плати.
Також позивач звернувся з листом № 02-02-193-93 від 02.05.2023 до Рівненської райдержадміністрації, в якому повідомив, що Договір оренди державного майна № 1607-2018 від 19.06.2018 припинений із 11.05.2021, і зазначив, що звертався із листами від 06.04.2021 та від 07.05.2021 до Управління освіти, молоді та спорту Корецької районної державної адміністрації про припинення дії договору і необхідність сплати заборгованості з орендної плати та повернення об'єкта оренди. Позивач повідомив Рівненську райдержадміністрацію, що також звертався до голови комісії з припинення юридичної особи Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації із листом від 31.03.2023, в якому повідомив про припинення дії Договору. Зазначив, що внаслідок відсутності на даний час у Регіонального відділення акту повернення майна з оренди за Договором продовжує нараховуватися неустойка, розмір якої наразі складає 65 309 грн 98 коп., а за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 10 641 грн 65 коп. з орендної плати. Просив невідкладно вжити заходи із погашення заборгованості.
17 квітня 2023 року позивач отримав від Голови комісії з припинення юридичної особи Відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області лист № 01-32/09/23 від 14.04.2023, в якому Наталія Палюх вказала, що у зв'язку із реорганізацією Відділу освіти шляхом приєднання до Рівненської районної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови Корецької райдержадміністрації Рівненської області від 05.01.2021 № 2-к "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Корецької райдержадміністрації" саме Рівненська районна державна адміністрація є правонаступником відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області. Таким чином, всі питання стосовно здійснення сплати заборгованості з орендної плати та повернення майна з оренди слід вирішувати з Рівненською районною державною адміністрацією. У Відділі освіти всі рахунки з 2021 року закриті і розпорядження всіма майновими правами перейшло до Рівненської районної державної адміністрації.
У свою чергу Рівненська районна державна адміністрація - Рівненська районна військова адміністрація надала відповідь № вих-2405/01-57/23 від 29.05.2023 на лист позивача № 02-02-1393 від 02.05.2023. У відповіді зазначила, що претензії щодо погашення заборгованості по орендній платі, пені і неустойки не визнає, та наголосила що про означені правовідносини дізналася лише 20.01.2023. Вказала, що внаслідок неправомірного і тривалого зволікання часу, а це приблизно два роки, Регіональним відділенням безпідставно нараховувалася орендна плата, пеня, і неустойка для Відділу освіти Корецької райдержадміністрації. Відповідно до договору оренди №1607-2018 від 19.06.2018, а саме пункту 7.3. розділу 7 орендодавець зобов'язується: у випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем. В той же час Рівненська районна державна адміністрація не отримувала від Регіонального відділення повідомлень про необхідність переукладання договору оренди на тих самих умовах як з правонаступником і не надавала такої згоди. Відтак не вважає себе правонаступником договірних зобов'язань за Договором від 19.06.2018.
Адміністрація наголосила, що Державна служба статистики України на лист Корецької районної державної адміністрації Рівненської області від 19.06.2020 №01-17/1981/20 щодо передачі до сфери управління Корецької районної державної адміністрації адміністративних приміщень площею 440,70 кв.м, та гаража площею 49,20 кв.м, які перебувають на балансі Головного управління статистики у Рівненській області та розташовані за адресою: вул. Київська, 75а, м. Корець, Рівненська область, погодила передачу нерухомого майна до сфери управління Корецької районної державної адміністрації та відповідно до п. 7 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, та направила до Фонду державного майна пропозиції стосовно погодження такої передачі. Разом з тим, відповідно до листа від 24.07.2020 № 10-24-14700, Фондом державного майна України опрацьовано передачу частини адміністративного приміщення площею 440,70 кв.м, та будівлі гаражу площею 49,20 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Київська, 75а, м. Корець, Рівненська область, зі сфери управління Державної служби статистики України до сфери управління Корецької районної державної адміністрації, і в межах своїх повноважень повідомлено про таке. Враховуючи листи Державної служби статистики України від 17.07.2020 № 16.5-07/1037-20, Головного управління статистики у Рівненській області від 09.12.2019 року № 14-06/5245-19, Корецької районної державної адміністрації від 19.06.2020 № 01-171980/20, Фонд державного майна України не заперечує проти зазначеної передачі. Наказом Державної служби статистики України від 31.07.2020 №232 “Про передачу державного майна до сфери управління Корецької районної державної адміністрації Рівненської області», відповідно до Закону України “Про управління об'єктами державної власності», Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (зі змінами), з метою ефективного використання державного майна та враховуючи лист-погодження Фонду державного майна України від 24.07.2020 № 10-24-14700: 1. Передано зі сфери управління Державної служби статистики України до сфери управління Корецької районної державної адміністрації Рівненської області державне майно згідно з додатком (частина адміністративного приміщення площею 440,70 кв.м, та будівля гаража площею 49,20 кв.м). 2. Включено до складу комісії з приймання-передачі державного майна зазначеного в пункті 1 цього наказу, представників Держстату. 3. Начальнику Головного управління статистики у Рівненській області у тижневий термін із моменту затвердження акта приймання-передачі забезпечити надання Держстату одного примірника цього акта та внесення відповідних змін до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.
Крім цього, Рівненська районна державна адміністрація у відповіді № вих-2405/01-57/23 від 29.05.2023 зазначила, що Розпорядженням голови Корецької районної державної адміністрації від 20.08.2020 № 200 “Про утворення комісії з питань прийому-передачі державного майна», керуючись статтями 6, 19 Закону України “Про місцеві державні адміністрації», законами України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», “Про управління об'єктами державної власності», Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (зі змінами та доповненнями), наказом Державної служби статистики України від 31.07.2020 №232 “Про передачу державного майна до сфери управління», враховуючи лист-погодження Фонду державного майна України від 24.07.2020 № 10-24-14700:
1. Утворено комісію з питань прийому-передачі державного майна зі сфери управління Державної служби статистики України до сфери управління Корецької районної державної адміністрації (далі - Комісія).
2. Зобов'язано Комісію здійснити безоплатну приймання-передачу зі сфери управління Державної служби статистики України до сфери управління Корецької районної державної адміністрації частини адміністративного приміщення площею 440,7 кв.м, та гаражу площею 49,2 кв.м по вул. Київська, 75а у м.Корець Рівненської області.
Згідно із актом приймання-передачі від 21.08.2020, відповідно до розпорядження голови Корецької районної державної адміністрації Рівненської області від 20.08.2020 № 200 “Про утворення комісії з питань прийому - передачі державного майна», до складу нерухомого майна, що передається належить: - частина адміністративного приміщення (частка 74/100) площею 440,7 кв.м, інвентарний номер 1013110015, по вул. Київська, буд. 75А, м.Корець, Рівненська область; - будівля гаража площею 49,2 кв.м, інвентарний номер 1013110014, по вул. Київська, буд. 75А, м.Корець, Рівненська область. До складу іншого окремого індивідуально визначеного майна, що передається, належить: водогрійний котел - 2 одиниці по вул. Київська, буд. 75А, м. Корець, Рівненська область.
Також у листі-відповіді № вих-2405/01-57/23 від 29.05.2023 Рівненська Райдержадміністрація вказала, що 06.12.2020 набрав чинності Закон України від 17.11.2020 “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» яким було визначено порядок утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а саме: утворення та реорганізації районних державних адміністрацій здійснюється Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей встановлених цим Законом. Відповідно до пп.17 п.1 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX (далі Постанова №807 IX), утворено у Рівненській області, зокрема, Рівненський район (з адміністративним центром у місті Рівне) у складі територій Бабинської сільської, Березнівської міської, Білокриницької сільської, Бугринської сільської, Великомежиріцької сільської, Великоомелянської сільської, Головинської сільської, Городоцької сільської, Гощанської селищної, Деражненської сільської, Дядьковицької сільської, Здовбицької сільської, Здолбунівської міської, Зорянської сільської, Клеванської селищної, Корецької міської, Корнинської сільської, Костопільської міської, Малинської сільської, Малолюбашанської сільської, Мізоцької селищної, Олександрійської сільської, Острозької міської, Рівненської міської, Соснівської селищної, Шпанівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому, пунктом 3 Постанови №807-IX ліквідовано у Рівненській області, зокрема, Корецький район. За змістом Переліку районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених Постановою №807-IX, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р, Корецька райдержадміністрація реорганізується шляхом приєднання до Рівненської райдержадміністрації. Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв'язку із зміною адміністративно - територіального устрою України, визначає Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321. Згідно із вимогами чинного законодавства, відповідно до передавального акту балансових рахунків, майна, активів та зобов'язань Корецької районної державної адміністрації до правонаступника - Рівненської районної державної адміністрації від 16.03.202, адмінбудівля та гараж передані на баланс Рівненської районної державної адміністрації.
Враховуючи вищенаведене, Рівненська Райдержадміністрація у листі відповіді № вих-2405/01-57/23 від 29.05.2023 вказала, що нарахування Регіональним відділенням фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях орендної плати, пені, неустойки та подальше її збільшення, є незаконним, оскільки ще 16.03.2021 вказане майно було передане на баланс Рівненської районної державної адміністрації.
Судом встановлено, що матеріали справи № 918/1229/24 не містять доказів повернення майна шляхом складення акта приймання-передачі або доказів фактичного звільнення відповідачем спірного приміщення.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та положеннями статей 283- 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У ч.ч.1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, визначений договором.
Аналогічні за змістом положення містить ч. 4 ст. 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються приписами ЦК України щодо регулювання договору найму.
У ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм ст.ст. 759, 762, 763 ЦК України, ст.ст. 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди або його дострокового припинення невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість Відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області із орендної плати за Договором становить 10 641 грн 65 коп, заборгованість із пені згідно з п. 3.7. Договору складає 316 грн 45 коп. Доказів спростування означеної заборгованості, зокрема доказів оплати основного боргу у розмірі 10 641 грн 65 коп та пені у розмірі 316 грн 45 коп. за Договором відповідачем не надано.
Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Із матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням прийнято рішення припинити дію договору оренди майна за №1607-2018 від 19.06.2018 внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди. 17.05.2021 Регіональним відділенням видано наказ № 347 "Про прийняття рішення про припинення дії договору оренди", яким наказано дію Договору оренди державного майна №1607-2018 від 19.06.2018 припинити із 11.05.2021. Водночас суд констатує, що рішення позивача припинити дію Договору жодним чином не пов'язане правовими підставами зі зверненням Голови комісії з припинення юридичної особи Відділу освіти Корецької райдержадміністрації Рівненської області Наталії Палюх до Регіонального відділення ФДМ по Рівненській та Житомирській областях із листом № 01-32/30/21 від 05.05.2021 про припинення дії Договору оренди у зв'язку з реорганізацією відділу освіти Корецької райдержадміністрації та приєднання його Рівненської райдержадміністрації.
Суд встановив, що припинення дії договору оренди майна №1607-2018 відбулося з ініціативи Регіонального відділення Фонду державного майна саме у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів. При цьому суд окремо наголошує, що це рішення не ґрунтується на зверненні Голови комісії з припинення юридичної особи відділу освіти Корецької РДА Наталії Палюх від 05.05.2021, яке стосувалося реорганізації установи (приєднання до Рівненської РДА), тобто причина припинення договору не пов'язана ані з реорганізацією орендаря, ані з односторонньою відмовою відповідача від договору, ані з будь-якою іншою причиною, - а виключно з порушенням орендарем умов договору.
Як встановлено судом, Регіональне відділення видало наказ № 347 від 17.05.2021 про припинення дії договору із 11.05.2025, тобто із дати отримання повідомлення Регіонального відділення про односторонню відмову від договору. Вказане повідомлення (лист позивача №04-022-1489 від 07.05.2021) було вручене Управлінню освіти, молоді та спорту Корецької РДА 11.05.2021. Управління і Відділ освіти - одна і та ж юридична особа (код ЄДРПОУ 41066775), лише змінилася назва, отже Відділ освіти вважається таким що отримав повідомлення позивача про повернення орендованого майна 11.05.2021. Встановлений строк на повернення майна - три робочі дні. Тобто, в самому повідомленні чітко вказано, що повернення майна має бути здійснене протягом трьох робочих днів після отримання листа. Таким чином, орендар мав право користування майном ще протягом трьох робочих днів після отримання листа від 07.05.2021. У наказі Регіонального відділення №347 від 17.05.2021 зазначено, що дія договору припиняється з 11.05.2021. Однак нарахування неустойки починаючи із 11.05.2021 суперечить самій логіці та змісту повідомлення позивача, який встановив для відповідача строк на повернення. Виходячи з цього, нарахування будь-яких сум, пов'язаних з користуванням майном, з 11.05.2021 є передчасним та не узгоджується з умовами односторонньої відмови.
Таким чином, суд резюмує, що відповідач є таким, що прострочив повернення орендованого майна із оренди із 15.05.2021.
Як встановлено судом, відповідач не повернув позивачу приміщення, а відтак Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації є таким, що прострочив виконання зобов'язання про повернення приміщення. Однак датою початку прострочення та відповідно права на нарахування неустойки за ст. 785 ЦК України є не 11.05.2021, як помилково вважає Регіональне відділення, а 15.05.2021, позаяк у період із 11.05.2021 до 14.05.2021 строк для повернення приміщення, наданий самим позивачем, ще не сплив.
У відповідача дійсно виник обов'язок повернути спірні приміщення балансоутримувачу за актом приймання-передачі, однак такий обов'язок є простроченим не із 11.05.2021, а із 15.05.2021.
Безумовно, з 15.05.2021 у зв'язку з виданням наказу Регіонального відділення від 17.05.2021 № 347, відповідач втратив речове право користування об'єктом оренди, а тому факт подальшого фактичного користування майном з 15.05.2021 є користуванням без правових підстав.
Водночас тривалість строку з 11.05.2021 до 14.05.2021, який був встановлений позивачем для повернення майна (три робочі дні), позбавляє позивача права на нарахування неустойки за частиною другою статті 785 ЦК України за цей період, оскільки зобов'язання відповідача щодо повернення орендованого майна на той момент ще не було прострочене.
Адже для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов'язку.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17, від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1806/17.
Згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК України, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки у цій справі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За змістом ст. ст. 610- 612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Законодавець у ч. 1 ст. 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1806/17.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22 виснувала, що санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є неустойкою відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 549 ЦК України в сукупності з ч. 2 ст. 551 вказаного Кодексу (штрафною санкцією відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 230 ГК України у сукупності з ч. 4 ст. 231 зазначеного Кодексу).
Отже, санкція, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою ( згідно постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19) і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.
У випадку якщо орендар прострочив виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна, то така поведінка боржника є неправомірною, а до відносин сторін застосовується охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Зібрані у справі № 918/1229/24 докази беззаперечно свідчать про те, що Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації протягом дії Договору недобросовісно вносив орендну плату та допустив існування заборгованості більше трьох місяців підряд. Як вбачається із довідки про стан надходження орендної плати по договору оренди (том 1, а.с. 28), останньою оплатою по Договору є дата 30.09.2020. Відтак позивач правомірно прийняв наказ від 17.05.2021 про припинення дії договору оренди. З підстав викладеного, укладений між сторонами Договір оренди припинив свою дію 11.05.2021 за вимогою орендодавця з урахуванням ст. 782 ЦК України.
Однак з огляду на те, що позивачем самостійно був встановлений для відповідача строк на повернення майна з оренди (три робочі дні), суд виснує, що відповідач є таким, що прострочив виконання обов'язку повернення майна із оренди із 15.05.2021.
Оскільки Відділ освіти Корецької районної державної адміністрації всупереч умовам Договору та закону, зобов'язаний був звільнити орендоване приміщення та передати його з оренди, не вчинив жодних дій із повернення майна, судом встановлена наявність у відповідача вини у формі умислу з несвоєчасного повернення орендованого майна за період, починаючи з 15.05.2021.
Неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії відбулося лише з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю.
При цьому суд зауважує, що оскільки юридична особа Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації наразі не є припиненою (а лише знаходиться в стані припинення), - відтак продовжує мати правоздатність і тому саме Відділ освіти, а не Рівненська районна державна адміністрація повинна виконувати обов'язки і нести відповідальність за Договором оренди від 19.06.2018, за яким Відділ освіти із 30.06.2020 до 11.05.2021 був орендарем.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
На відміну від неустойки, як способу забезпечення зобов'язання, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов'язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України.
Неустойка має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі N 904/4472/20).
Суд здійснив перевірку розрахунку заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування відповідачем приміщенням за час прострочення повернення об'єкта з оренди та дійшов висновку про те, що обґрунтований розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 15.05.2021 до 30.11.2024 становить 134 216 грн 25 коп.
Відтак суд задовольняє позовні вимоги про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України частково у розмірі 134 216 грн 25 коп.
В решті позовних вимог про стягнення 320 грн 01 коп. неустойки суд відмовляє.
Щодо заяви третьої особи про застосування наслідків спливу позовної давності за заявленими вимогами суд зазначає наступне.
Перебіг позовної давності у спірних правовідносинах по позовних вимогах про стягнення орендної плати та пені розпочався із 16.10.2020 і, відповідно, мав закінчитися 16.10.2023 по вимозі основного боргу і 16.10.2021 по пені.
Перебіг позовної давності у спірних правовідносинах по стягненню неустойки розпочався із 15.05.2021 (нарахування неустойки проводилися щодня, тобто далі 16.05.2021, 17.05.2021, 18.05.2021) і мав би закінчитися відповідно 15.05.2022, 16.05.2022, 17.05.2022, 18.05.2022 і так далі - за кожен день прострочення неповернення майна з оренди.
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Отже, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02.04.2020, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відтак за змістом норми п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовження позовної давності пов'язується із встановленням карантину.
У свою чергу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався і був скасований 01.07.2023.
При цьому суд зауважує, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (надалі - Закон № 731-IX). Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв'язку з карантином. Фактично Законом № 731-IX було скасовано дію положень щодо автоматичного продовження/поновлення процесуальних строків, пов'язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін пов'язаних з карантином. Однак, Закон № 731-IX стосувався процесуальних строків, а позовна давність - не є інститутом процесуального права та узагалі не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. З урахуванням викладеного, Закон № 731-IX не стосується питань, які виникли під час розгляду справи № 918/81/24 стосовно позовної давності.
Окрім того, за п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, перебіг позовної давності у цій справі продовжувався у зв'язку з карантином, а із введенням воєнного стану - зупинився.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Суд зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Приписами ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Ураховуючи, що перебіг позовної давності у цій справі продовжувався та зупинявся у зв'язку із введенням карантину та воєнного стану, відтак на час розгляду справи позовна давність не спливла, а тому підстави для її застосування відсутні.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
Щодо інших доказів, доводів та заперечень учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 10 641 грн 65 коп. основного боргу, 316 грн 45 коп пені, 134 216 грн 25 коп. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
В решті позовних вимог про стягнення 320 грн 01 коп. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 145 494 грн 36 коп.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 145 494 грн 36 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 3 028.00 грн
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 413 від 12.12.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 145 174 грн 35 коп. то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 3 021 грн 34 коп., який покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, судовий збір у розмірі 06 грн 66 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до відповідача Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації про стягнення в сумі 145 494 грн. 36 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу освіти Корецької районної державної адміністрації (34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 75а, код ЄДРПОУ 41066775) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 24, код ЄДРПОУ 42956062) 10 641 (десять тисяч шістсот сорок одна) грн 65 коп. основного боргу, 316 (триста шістнадцять) грн 45 коп пені, 134 216 (сто тридцять чотири тисячі двісті шістнадцять) грн 25 коп. неустойки, 3 021 (три тисячі двадцять одна) грн 34 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили.
4. В решті позовних вимог про стягнення 320 грн 01 коп. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано "29" квітня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О.Пашкевич