адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
29.04.2025 Справа № 917/782/25
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД", площа Павленківська, 24, м. Полтава, 36014
до відповідача "Трансільванія Інвест" СРЛ (TRANSYLVANIA INVEST SRL), вул. Герій, 122, с. Владіміреску, Комуна Владіміреску, Жудець (Повіт) Арад, Румунія
про стягнення 271 429,00 євро заборгованості
встановив:
16.04.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗТК ТРЕЙД" до відповідача "Трансільванія Інвест" СРЛ (TRANSYLVANIA INVEST SRL) про стягнення заборгованості за контрактом №RО 03/06/22 від 03.06.2022 року у розмірі 271 429,00 євро (вх. № 810/25).
Ухвалою суду від 21.04.2025 року суд залишив позовну заяву ТОВ "УЗТК ТРЕЙД" без руху та надав позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви. Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно надати до суду: реєстраційні документи щодо "Трансільванія Інвест" СРЛ (TRANSYLVANIA INVEST SRL) (вул. Герій, 122, с. Владіміреску, Комуна Владіміреску, Жудець (Повіт) Арад, Румунія; єдиний реєстраційний код 18648723); належним чином засвідченого перекладу документу, який додано до позовної заяви та вказано у додатку в п. 6 - додаткова угода №2 ( від 20.10.2022); обґрунтований розрахунок суми основного боргу, що стягується з посиланням на відповідні первинні, платіжні документи, та за необхідності уточнити ціну пред'явленого позову; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
24.04.2025 року до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 5474) на виконання ухвали суду від 21.04.2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до даної заяви, позивачем усунуто недоліки відповідно до вимог ухвали суду від 21.04.2025 року.
Відповідно до частини третьої ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу у порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу.
Справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.
При цьому, з позовної заяви вбачається, що відповідач є нерезидентом (місцезнаходження вул. Герій, 122, с. Владіміреску, Комуна Владіміреску, Жудець (Повіт) Арад, Румунія), яка є юридичною особою, що створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом із місцезнаходженням у Республіці Румунія. Інформації щодо наявності на території України представництва відповідача у справі немає.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2.1 від 20.10.2022 року до контракту №RО 03/06/22 від 03.06.2022 року сторони дійшли взаємної згоди внести зміни в розділ 147 Контракту та викласти його в наступній редакції: "14.1. Будь - які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій Палаті України у відповідності до його регламенту, українською мовою у складі трьох арбітрів або у Господарському суді Полтавської області. Підсудність спору визначається самостійно стороною, яка ініціює звернення з позовом до суду".
Таким чином, справа підсудна Господарському суду Полтавської області.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка була імплементована в національне законодавство Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000.
Статтею 365 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється ГПК, двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ГПК у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
У п. 46 Практичного керівництва із застосування Конвенції, яке розміщене на сайті Гаазької конференції (третє видання 2006 року та четверте видання 2016 року) та на сайті "Законодавство" Верховної Ради України (третє видання, 2006 року, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_a890, тут і далі саме на це видання надається посилання), в якому проаналізована практика застосування Конвенції судами держав-учасниць, вказано, що термін "вручення" має усталене техніко-юридичне значення і визначає вручення судом документів з дотриманням формальних вимог, які є юридично достатніми з точки зору інформування відповідача щодо судового процесу.
У Практичному керівництві зазначається, що суд кожної країни відповідно до національного законодавства визначає, чи підлягає документ відправленню за кордон. Звертається увага на те, що національна належність, місцезнаходження юридичної особи - нерезидента не є вирішальним для застосування Конвенції.
Тобто національне законодавство та судова практика можуть передбачати випадки, коли суд не направляє відповідачам-нерезидентам судові документи за кордон.
В Україні існує усталена судова практика (постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/5257/21 та ін.) що судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа: має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК, має офіційне представництво на території України.
Судом встановлено, що відповідач - нерезидент не має представників чи зареєстрованих представництв на території України.
Кожен суд може здійснювати процесуальні дії виключно на території своєї держави, що випливає із принципу державного суверенітету. Повноваження суду не поширюються на територію іноземної держави. Відтак, якщо суд направляє судові документи без дотримання спеціального порядку вручення документів, передбаченого міжнародним договором, такі документи не розглядаються як судове повідомлення, повістка, рішення тощо, а мають статус звичайної кореспонденції приватної особи. Шляхом підписання міжнародного договору держава надає дозвіл іноземним судам офіційно вручати судові документи на своїй території. Якщо документ вручений не у порядку, визначеному міжнародним договором, то сторона, яка отримала такий документ, завжди може стверджувати, що вона не була повідомлена належним чином про судовий розгляд, не отримала ухвалу чи рішення суду. Вручення судового документу іноземній фізичній чи юридичній особі поза спеціальним порядком, встановленим міжнародним договором, може розглядатися як неповага суду до суверенітету іноземної держави. Таким чином, якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).
Спосіб (канал) вручення судових документів обирається судом, який ухвалив відповідний документ.
Оскільки позивач в позовній заяві вказав адресу відповідача у Республіці Румунія, то вручення судових документів має відбуватися за кордоном. Відтак застосуванню підлягає Конвенція (Україна та Республіка Румунія є сторонами цієї Конвенції).
Конвенція передбачає можливість використання судом різних каналів вручення документів за кордоном:
1) основний (статті 5, 6, 7) - через Центральний орган держави, що запитується;
2) альтернативні: прямі консульські канали без застосування заходів примусу (ч.1 ст.8); - непрямі консульські канали (ч.1 ст.9 Конвенції); непрямі дипломатичні канали у виключних обставинах (ч.2 ст.9); поштові канали (ст.10(а)); прямі зв'язки між судовими та іншими посадовими особами, чи іншими компетентними особами (ст.10(б)); прямі зв'язки між особою, що бере участь у судовому процесі та судовими посадовими особами чи іншими компетентними особами (ст.10(с));
3) інші канали, які не регулюються Конвенцією: відповідно інших міжнародних угод (статті 11, 24, 25); національного законодавства держави яка вручає документи (ст.19).
У Практичному керівництві роз'яснюється, що поштові канали зв'язку - це відправка листів у вигляді звичайного поштового відправлення, рекомендованого листа та з повідомленням про вручення. Поштові канали також можуть охоплювати відправку електронною поштою та іншими сучасними засобами електронної комунікації, якщо це передбачено національним законодавством.
Пунктом "а" ст.10 Конвенції передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net) Республіка Румунія заявила, що вона не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтями 10 Конвенції. Дана інформація також відображена в Огляді судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо вручення за кордоном документів у господарських справах (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_2023.pdf).
Суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.
Згідно статті 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Таким чином, для належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати суду примірники нотаріально засвідченго перекладу на румунську мову копії даної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 176, 228, 234, 235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовчі засідання у справі на 16.09.2025 року на 09:00 год. та на 02.10.2025 року на 09.00 год.
Підготовче засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, зал судових засідань 40 .
4. Зобов'язати позивача протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду нотаріально засвідчений переклад на румунську мову копії даної ухвали.
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України.
Суд звертає увагу відповідача, що усі документи, які подаються до Господарського суду Полтавської області, повинні бути переведені на українську мову і легалізовані у встановленому законодавством порядку.
6. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.2 ст.178 ГПК України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч.3,4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).
8. Звернути увагу учасників процесу на порядок оформлення заяв, клопотань, заперечень, встановлений ст. 170 ГПК України, також на порядок подачі доказів, передбачений ст. 80 ГПК України.
9. Після надходження від відповідача до Господарського суду Полтавської області заяв по суті справи, направити їх копії позивачу для здійснення перекладу на українську мову. Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання вищезазначених документів для здійснення їх нотаріально засвідченого перекладу на українську мову та направлення до Господарського суду Полтавської області.
10. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
Ухвала підписана 29.04.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст.ст.235,255 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко