65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2025 р. м. Одеса № 916/1314/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
розглянувши матеріали заяви за вх.№1348/25 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
01.04.2025 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишено без руху та заявнику встановлено 10 (десятиденний) строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
22.04.2025 за вх.№12812125 господарський суд одержав заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій останній зазначає:
«Станом на дату подання заяви про усунення недоліків я не можу їх надати з таких причин: Готівкові кредити: Частина позик від мікрофінансових організацій отримана готівкою без зарахування на рахунки. Закриті рахунки: Деякі банківські рахунки закрито через прострочення або погашення, і доступ до виписок втрачено. Запити до банків залишилися без відповіді. Обмежений доступ: Онлайн-кабінети мікрофінансових організацій заблоковано після прострочення, а відповіді на мої запити не надійшли. Натомість я надаю альтернативні докази, спираючись на рішення Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20, яке допускає невичерпний перелік доказів: копії договорів, що підтверджують отримання кредитів; квитанції про часткове погашення боргів; скріншоти особистих кабінетів із сумами заборгованості (за наявності); листування з кредиторами, де я просив довідки про борг. Ці документи є належними відповідно до статті 76 ГПК України та підтверджують мої зобов'язання. Об'єктивні труднощі (воєнний стан, практика мікрофінансових організацій, закриття рахунків) унеможливлюють надання виписок.».
Суд, дослідивши надану заяву про усунення недоліків, вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Суд ухвалою від 07.04.2025 зобов'язав заявника надати банківські виписки, що підтверджують зарахування кредитних коштів на рахунок боржника та операції щодо погашення кредитів.
Натомість у заяві про усунення недоліків від 21.04.2025 заявник, обґрунтовуючи неможливість подання таких доказів, вказав такі причини:
- готівкові кредити: частина позик від мікрофінансових організацій отримана готівкою без зарахування на рахунки;
- закриті рахунки: деякі банківські рахунки закрито через прострочення або погашення, і доступ до виписок втрачено. Запити до банків залишилися без відповіді;
- обмежений доступ: Онлайн-кабінети мікрофінансових організацій заблоковано після прострочення, а відповіді на запити не надійшли.
Заявник стверджує, що «через готівковий характер позик, закриття рахунків і обмежений доступ до кабінетів» не може надати виписки, але подав альтернативні докази (договори, квитанції, скріншоти, листування), які підтверджують борги.
Натомість суд звертає увагу, що жодних квитанцій (чи інших видів платіжно-розрахункових документів) про отримання готівкових коштів боржник до заяви не додав.
Ненадання боржником належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення кредитних операцій унеможливлює встановлення правомірності підстав звернення з заявою про неплатоспроможність (ст. 115 КУзПБ) та свідчить про недобросовісність заявника.
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 недоліки не усунено, і такі недоліки є суттєвими та безпосередньо впливають на визначення правомірності підстав звернення до суду, господарський суд повертає заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вх.№1348/25 від 01.04.2025 у справі №916/1314/25 повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали
Повну ухвалу складено 28.04.2025.
Суддя Т.Г. Деркач