11 квітня 2025 року Справа № 915/1094/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В..
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТРІН ФК",
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Острянського Станіслава Олександровича,
про: стягнення заборгованості у розмірі 91762,15 грн, -
11.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМЕТРІН ФК" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 10.09.2024 (вх.№10896/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Острянського Станіслава Олександровича заборгованість за Договором №51517/м-ос купівлі-продажу від 09.10.2023 у загальному розмірі 91762,15 грн, з якої: 59799,45 грн основний борг, 14022,86 грн відсотки за користування чужими коштами (30% річних) та 17939,84 грн штраф.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024, - справу №915/1094/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 23.09.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.09.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків б/н від 24.09.2024 (вх.№11499/24), зазначених в ухвалі суду від 23.09.2024 разом із позовною заявою (уточненою) б/н від 10.09.2024.
Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.11.2024. Запропоновано позивачу у строк до 30.10.2024 надати суду: належним чином завірені копії видаткових накладних (№768884 від 23.10.2023 на суму 1189,80 грн, №781019 від 30.10.2023 на суму 192,0 грн, №793643 від 06.11.2023 на суму 6561,78 грн, №814091 від 16.11.2023 на суму 11627,30 грн).
07.10.2024 через систему "Електронний суд" та 14.10.2024 поштою від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 04.10.2024 про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2024.
06.11.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.12.2024.
Ухвалою суду від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання на 20.01.2025.
20.01.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025.
17.02.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 10.03.2025.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкладено судове засідання на 11.04.2025.
Ухвали суду від 30.09.2024, 06.11.2024, 05.12.2024, 20.01.2025, 17.02.2025 та 10.03.2025 по даній справі були надіслані судом на адресу місцезнаходження відповідача згідно ЄДР (54056, м.Миколаїв, пр.Миру, буд.60, кв.51), а також ухвалу суду від 20.01.2025 було направлено за адресою зазначеною позивачем у позові: 73028, м.Херсон, вул.Миру, буд.28), проте повернулись до суду з відміткою АТ "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Також судом 20.01.2025, 17.02.2025 та 10.03.2025 у відповідності до ч.4 ст.122 ГПК України було здійснено опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (http://www.reyestr.court.gov.ua/), яким повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи, що відбудеться судові засідання 17.02.2025 о 13:30, 10.03.2025 о 09:40 та 11.04.2025 о 10:15 відповідно.
Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Представник позивача та відповідач у судове засідання 11.04.2025 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та відповідача.
У судовому засіданні 11.04.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі "Бараона проти Португалії" 1987 року Суд відзначив: "Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів". Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами".
Слід зазначити, що тривалість розгляду даної справи насамперед пов'язана з намаганням суду забезпечити процесуальні права відповідача на участь у розгляді справи, шляхом направлення письмової кореспонденції та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про час та місце розгляду справи, що зумовило неодноразові відкладення справи.
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.
З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1094/24, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
09.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМЕТРІН ФК" (продавець, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Острянським Станіславом Олександровичем (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір купівлі-продажу №51517/м-ос (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого продавець передає, а покупець приймає окремими партіями і оплачує лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, що іменуються надалі "Товар", номенклатура, кількість, і ціна якого визначаються на підставі письмової заявки або заявки по телефону покупця на кожну конкретну партію Товару і відображаються в накладній на дану партію.
Відповідно до п.2.1 Договору загальна кількість Товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних, складених та підписаних уповноваженими представниками сторін на підтвердження факту приймання-передачі Товарів, та скріплених печатками сторін. Сторони розглядають зазначені накладні, як невід'ємну частину цього Договору.
У відповідності до п.4.1 Договору продавець зобов'язується поставляти Товар покупцю в терміни, обумовлені цим договором.
Покупець зобов'язується своєчасно приймати і оплачувати Товар відповідно до термінів, вказаних в п.5.1 цього договору (п.4.2 Договору).
Згідно п.5.1 Договору покупець проводить оплату кожної партії Товару на розрахунковий рахунок продавця у строк 2 (два) календарних днів з моменту постачання Товару, який вказується у накладній та визначається відповідно до п.6.6 цього Договору.
Відповідно до п.6.6 Договору всі ризики, пов'язані з можливою втратою або ушкодженням Товарів, переходять до покупця з моменту постачання Товарів. Право власності на поставлені Товари переходить до покупця в момент отримання Товару від продавця (перевізника) за накладною.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до "31" грудня 2024 р., за винятком випадку, якщо до моменту закінчення дії договору не проведений остаточний взаєморозрахунок сторін. В цьому випадку дія договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку сторін (п.11.1 Договору).
У відповідності до п.11.2 Договору, у випадку, якщо жодна зі сторін не заперечує умовам договору, він вважається продовженим ще на один рік.
На виконання умов Договору позивач у період дії Договору виконав свої зобов'язання у повному обсязі, ним поставлено у власність відповідача товар (фармацевтичні засоби), що підтверджується, підписаними з обох сторін видатковими накладними на загальну суму 213788,27 грн, а саме: №742304 від 09.10.2023 на суму 4782,95 грн; №742305 від 09.10.2023 на суму 465,70 грн; №768883 від 23.10.2023 на суму 21345,37 грн; №768884 від 23.10.2023 на суму 1189,80 грн; №781018 від 30.10.2023 на суму 30726,84 грн; №781019 від 30.10.2023 на суму 192,0 грн; №787499 від 02.11.2023 на суму 12080,56 грн; №787500 від 02.11.2023 на суму 3336,0 грн; №793643 від 06.11.2023 на суму 6561,78 грн; №814091 від 16.11.2023 на суму 11627,30 грн; №828057 від 23.11.2023 на суму 38473,89 грн; №828417 від 23.11.2023 на суму 14206,63 грн; №834324 від 27.11.2023 на суму 3419,72 грн; №834832 від 27.11.2023 на суму 57973,64 грн; №834833 від 27.11.2023 на суму 4865,98 грн; №834325 від 27.11.2023 на суму 2540,11 грн.
В свою чергу відповідачем здійснено оплату за поставлений товар частково на загальну суму 153988,82 грн, що підтверджується наступними Інформаційними повідомленнями про зарахування коштів, а саме: №@2PL449564 від 09.10.2023 на суму 5255,0 грн; №@2PL421178 від 24.10.2023 на суму 22529,0 грн; №@2PL097213 від 31.10.2023 на суму 30981,84 грн; №@2PL760823 від 07.11.2023 на суму 15416,56 грн; №@2PL187187 від 14.11.2023 на суму 6561,78 грн; №@2PL154563 від 22.11.2023 на суму 11564,12 грн; №@2PL821436 від 25.11.2023 на суму 5000,0 грн; №@2PL313232 від 26.11.2023 на суму 2680,52 грн; №@2PL115069 від 28.11.2023 на суму 25000,0 грн; №@2PL071035 від 30.11.2023 на суму 20000,0 грн; №@2PL417218 від 15.01.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL194912 від 22.01.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL737887 від 29.01.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL509259 від 05.02.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL871040 від 12.02.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL040919 від 20.02.2024 на суму 1000,0 грн; №@2PL513467 від 04.03.2024 на суму 2000,0 грн; №@2PL254846 від 14.03.2024 на суму 1000,0 грн.
Позивач зазначає, що загальна сума простроченої відповідачем оплати за поставлений йому товару за Договором №51517/м-ос купівлі-продажу від 09.10.2023, з урахуванням часткової оплати, склала 59799,45 грн (213788,27 грн - 153988,82 грн).
Отже, в порушення умов Договору №51517/м-ос купівлі-продажу від 09.10.2023, відповідачем у встановлений строк не було здійснено оплату за поставлений товар та станом на дату звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 59799,45 грн, яка відповідачем не сплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам Договору №51517/м-ос купівлі-продажу від 09.10.2023 та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив позивачу грошові кошти за переданий товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 59799,45 грн.
Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу.
За такого, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 59799,45 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача 17939,84 грн штрафу від неоплаченої суми, нараховані на підставі п.4.5 Договору, суд зазначає наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки (п.3) ч.1 ст.611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України).
Згідно п.4.5 Договору, у випадку прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно п.4.4 зобов'язаний сплатити продавцеві штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.
У відповідності до п.4.8 Договору сторони домовилися встановити термін позовної давності для стягнення неустойки (штраф, пеня) - три роки.
Згідно наданого суду розрахунку, позивачем нараховано за порушення відповідачем строків оплати товару за поставлений позивачем товар штраф 30% у розмірі 17939,84 грн.
Відповідачем розрахунок не заперечений та не спростований.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що арифметично та методологічно він є вірним.
Щодо стягнення з відповідача 14022,86 грн - 30% річних, нараховані за період з 30.11.2023 по 10.09.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже було вказано вище, умовами Договору сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати партії товару у вигляді штрафу, а також пунктом 4.4 Договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 30% річних.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.4.4 Договору позивач просить стягнути з відповідача 30% річних у загальній сумі 14022,86 грн, нараховані за період з 30.11.2023 по 10.09.2024, згідно розрахунків позивача.
Відповідачем розрахунок не заперечений та не спростований.
Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 30% річних, та встановлено, що такий розрахунок є арифметично та методологічно вірним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 219, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Острянського Станіслава Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТРІН ФК" (01033, м.Київ, вул.Гайдара, буд.27, кв.26, код ЄДРПОУ 38218086) 59799,45 грн основного боргу, 14022,86 грн - 30% річних, 17939,84 грн штрафу та 3028,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 28.04.2025.
Суддя М.В. Мавродієва