Ухвала від 29.04.2025 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/136/25)

Провадження №10/913/266/20(913/136/25)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 20.04.2025

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул.Сметаніна, буд. 3А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про стягнення 1265000 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за попереднім договором купівлі - продажу від 22.09.2015 в розмірі 1265000 грн 00 коп.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Сутність та правова природа загально цивільного представництва регулюються положеннями глави 17 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (ст. 238 ЦК України).

Згідно із ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, довіреність свідчить про наявність представницьких відносин саме між особою, яка її видала, та особою, якій її видано.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем надано копію довіреності від 15.01.2024, якою ОСОБА_1 уповноважив Клименка Олександра Сергійовича та Клименко Лілію Тріфанівну, зокрема: « представляти мої інтереси, перед усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування, в усіх державних органах влади, в тому числі у відповідній районній державній адміністрації, в центрах надання адміністративних послуг, у відділах державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перед державними реєстраторами, в органах нотаріату, в органах статистики, в органах Державної фіскальної служби та її територіальних відділах/організаціях, органах Пенсійного фонду України, в Міністерстві внутрішніх справ України та його відділеннях, у банківських установах, соціального страхування та інших фондах, органах нотаріату, перед фізичними і юридичними особами при вирішенні питань створення, реєстрації, перереєстрації, внесення змін від мого імені будь - якого товариства з обмеженою відповідальністю на території України чи будь- якого приватного підприємства, з правом здійснення будь - яких із перелічених дій: подавати будь - які заяви, подання яких буде необхідно, в тому числі заяві про вихід зі складу засновників чи учасників ТОВ та/або ПП; проводити відповідно до діючого законодавства України реєстрацію установчих документів та змін до них; вчиняти дії, необхідні для виготовлення необхідних печаток і штампів; представляти мої інтереси при внесенні змін до установчих документів товариства і їх наступною реєстрацією; представляти інтереси у будь - яких банківських установах при вирішенні питань відкриття рахунків для формування статутного (складеного) капіталу товариства; підписувати статут та інші установчі документи, рішення засновника, а також будь - які інші документи; вносити грошові, майнові, в тому числі належне мені нерухоме майно та інші вклади у статутний фонд Товариства; бути представником у районних державних адміністраціях, Центрах надання адміністративних послуг, оскаржувати дії посадових осіб, установ і організацій, що перешкоджають виконанню делегованих цією довіреністю повноважень.

За цією довіреністю представник має право підписувати і подавати від мого імені заяви та інші документи, що стосуються виконання наданих повноважень, одержувати з цією метою будь - які свідоцтва, ліцензії, дозволи, Інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, інші документи, порушувати питання про скликання зборів Учасників, коли того будуть вимагати обставини, представляти мене на загальних зборах, приймати участь у загальних зборах з правом голосування по всім питанням порядку денного, підписувати акти, протоколи, рішення, документи про внесення змін до статутних документів, статут у новій редакції, акти приймання - передачі нерухомого майна до Статутного капіталу ТОВ, а також виконувати всі ніші дії, передбачені чинним законодавством для даного роду уповноважень та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного здійснення наданих довіреністю повноважень.

Довіреність видана без права передачі повноважень третім особам строком на п'ять років.»

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до матеріалів позовної заяви не додано документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 в органах судової влади, в тому числі підписувати та подавати позовні заяви.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна заява без номеру від 20.04.2025 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення 1265000 грн 00 коп. підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву без номеру від 20.04.2025 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення 1265000 грн 00 коп. - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 29.04.2025 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ