ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в перегляді рішення за нововиявленими обставинами
22.04.2025Справа № 910/8567/24
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
заяви Фізичної особи-підприємця Коротецького Володимира Ігоровича
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Коротецького Володимира Ігоровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіклум"
про стягнення 49 640,69 грн
за участю представників:
від заявника (позивача): не з'явився
від відповідача: Дзера Ю.М.
До Господарського суду міста Києва звернувся Фізична особа-підприємець Коротецький Володимир Ігорович (далі - ФОП Коротецький В.І., заявник) із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2024 у справі № 910/8567/24.
Вказана заява обґрунтована тим, що при розгляді даної справи суд не врахував істотні обставини, про які позивач дізнався пізніше в іншій справі - № 910/12218/24 із заперечень ТОВ "Сіклум" до відповіді на відзив, а саме - що строк дії угоди про використання факсимільного відтворення підпису та печатки від 05.08.2015 становить три роки, у зв'язку з чим всі документи підписані після 05.08.2018 між позивачем та відповідачем вважаються недійсними.
Посилаючись на вказані обставини, ФОП Коротецький В.І. просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2025 у справі № 910/8567/24 та задовольнити його позов до ТОВ «Сіклум» про стягнення 49 640,69 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 вирішення питання про прийняття заяви ФОП Коротецького В.І. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було відкладено у зв'язку із розглядом апеляційної скарги ФОП Коротецького В.І. на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2024 до повернення матеріалів справи № 910/8567/24 до Господарського суду міста Києва.
Оскільки матеріали справи повернулися з апеляційної інстанції до Господарського суду міста Києва, суд ухвалою від 14.02.2025 прийняв заяву ФОП Коротецького В.І. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та призначив судове засідання.
Позивач (ТОВ «Сіклум») надав суду свої заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в яких він зазначив, що угода про використання факсимільного відтворення підпису та печатки від 05.08.2015, укладена між ФОП Коротецьким В.І. і ТОВ «Сіклум», на яку посилається позивач, не була ним подана під час розгляду даної справи в якості доказу на обґрунтування позовних вимог та до уваги судом не приймалася, а тому обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими. Водночас позивач фактично вимагає прийняти до уваги новий доказ та нові обставини, про які йому було відомо ще на час розгляду справи, та які жодним чином не впливають на висновки суду при вирішення спору.
До початку розгляду заяви про перегляд рішення (05.03.2025) ФОП Коротецький В.І. подав клопотання про зупинення провадження, в якому просив зупинити провадження у даній справі (№ 910/8567/24) до вирішення пов'язаної з нею іншої справи - № 910/12757/24, в якій вирішується питання про визнання недійсною додаткової угоди від 01.12.2021 до договору про надання послуг, укладеного 05.08.2015 між ТОВ «Сіклум» та ФОП Коротецьким В.І., та про призначення експертизи щодо встановлення факту підробки підпису позивача на додатковій угоді. Позивач зазначив, що встановлення ознак фальсифікації його підпису на додатковій угоді може мати істотне значення для вирішення даної справи № 910/8567/24, оскільки в разі такого підтвердження всі документи підписані після 05.08.2018 між позивачем та відповідачем на підставі цієї угоди будуть вважатися недійсними.
Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку представника відповідача, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.03.2025, відмовив у його задоволенні з огляду на її необгрунтованість.
Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Cуд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
У даному випадку суд врахував, що наявність господарської справи № 910/12757/24 не перешкоджає розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у даній справи (№ 910/8567/24), оскільки обставини, на які вказує позивач, не мають значення для правильного вирішення даної справи, при цьому з наявних у справі матеріалів суд може самостійно встановити та надати правову оцінку усім фактам і обставинам та вирішити питання про наявність (відсутність) підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
У судове засідання, призначене для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, проте, зважаючи на строки розгляду заяви та повторну неявку позивача, суд вирішив розглянути справу відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заяви ФОП Коротецького В.І. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечив, просив залишити без змін рішення суду, постановлене у даній справі.
Суд, розглянувши заяви учасників справи, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав.
Установлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, у задоволенні позову ФОП Коротецького В.І. до ТОВ "Сіклум" про стягнення 49 640,69 грн було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що заявлена до стягнення заборгованість за договором про надання послуг від 05.08.2015 у відповідача відсутня, оскільки ще до звернення позивача із позовом ТОВ "Сіклум" належним чином сплатило вартість наданих ФОП Коротецьким В.І. послуг (навіть в більшому розмірі).
У якості нововиявлених обставин ФОП Коротецький В.І. зазначив, що на час розгляду справи № 910/8567/24 у позивача були відсутні докази щодо останнього дня дії укладеної сторонами угоди про використання факсимільного відтворення підпису та печатки від 05.08.2015 та не були відомі відповідні обставини, про які він дізнався з іншої справи (№ 910/12218/24), що є підставою для визнання всіх документів, підписаних сторонами, недійсними.
Пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:
- їх існування на час розгляду справи,
- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18 та від 17.01.2024 у справі № 910/542/21).
Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2024 у справі № 910/8567/24, суд не досліджував у якості доказу угоду про використання факсимільного відтворення підпису та печатки від 05.08.2015, укладеного сторонами, на неї не посилався та не встановлював обставин, пов'язаних з нею.
Таким чином фактично підставою заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ФОП Коротецького В.І. є надання Господарському суду міста Києва нового доказу та зазначення нових обставин, які не встановлювалися та не оцінювалися судом (зокрема, щодо дії угоди про використання факсимільного відтворення підпису та печатки від 05.08.2015).
Тобто суд вважає, що подання нових доказів і посилання на обставини, які існували на час розгляду, але про які не повідомляла сторона, не є нововиявленими обставинами. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 924/160/16.
Згідно з ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Враховуючи викладене, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені позивачем у його заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України.
Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення від 11.10.2024 у справі № 910/8567/24.
При цьому суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Згідно з частиною 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Коротецькому Володимиру Ігоровичу у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2024 у справі № 910/8567/24 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені в судовому засіданні 22 квітня 2025 року.
Повна ухвала складена 28 квітня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення повної ухвали.
Суддя Головіна К. І.