ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.04.2025Справа № 911/3342/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еско" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
У грудні 2024 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еско" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (далі - Товариство), у якому просило суд змінити статус споживача природного газу ОСББ, оскільки останній впливає на тариф (ціну) за спожитий природній газ.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17 грудня 2024 року дану справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 911/3342/24 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
20 січня 2025 року через систему "Електронний суд" на виконання вимог вказаної ухвали позивач подав оновлену позовну заяву про зобов'язання Компанії здійснити для ОСББ перерахунок за спожитий газ за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року включно відповідно до річного тарифного плану "Фіксований" у розмірі 7,96 грн за м3.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 січня 2025 року відкрито провадження у справі № 911/3342/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. Цією ж ухвалою суду повідомлено сторін про те, що питання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору буде вирішено в підготовчому засіданні.
5 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від представника ОСББ надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 5 лютого 2025 року задоволено.
7 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 6 лютого 2025 року, у якому останній проти задоволення позову заперечував та вказав, що ОСББ було включено до реєстру споживачів Компанії, як постачальника "останньої надії". У зв'язку з цим, у силу імперативних приписів чинного законодавства, між сторонами були укладені типові договори постачання природного газу постачальником "останньої надії", за якими відповідач належним чином виконав свої зобов'язання з поставки ОСББ природного газу в спірні періоди. У свою чергу, Компанія проводить нарахування вартості спожитого природного газу виключно на підставі даних оператора газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого природного газу, які останній отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС). Тобто, належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші визначені законодавством категорії) визначає саме Оператор ГРМ, яким у даному випадку є Товариство. Відтак, оскільки Оператором ГРМ було віднесено ОСББ до категорії виробників теплової енергії, і таке рішення Товариства не було оскаржено позивачем у встановленому законом порядку, у Компанії відсутні правові підстави для застосування тарифу "фіксований" щодо спожитого ОСББ природного газу в спірні періоди. При цьому, на думку Компанії, позивачем обрано неефективний спосіб правого захисту порушених прав, у зв'язку з чим позов ОСББ задоволенню не підлягає.
13 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 12 лютого 2025 року, у якій ОСББ вказало, що чинним законодавством не встановлено заборони продажу постачальником "останньої надії" природного газу для ОСББ по ціні для населення. При цьому, ОСББ не має можливості самостійно визначати свій статус та розміщувати інформацію на інформаційній платформі Оператора ГТС. На думку позивача, при формуванні відпускної ціни за спожитий ОСББ природний газ у спірні періоди Компанія мала керуватися тарифом, визначеним у договорі постачання природного газу від 29 червня 2021 року № 8412-НГТ-38, укладеним між ОСББ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), який діяв станом на 24 лютого 2022 року.
17 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від цієї ж дати, у яких останній навів свої аргументи на спростування доводів ОСББ, зазначених у відповіді на відзив. Компанія зазначила, що наявність у позивача укладеного на підставі Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року № 812 (далі - Положення № 812), договору з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з визначеним у ньому тарифом, жодним чином не зобов'язує інших постачальників реалізовувати природний газ позивачу на таких же умовах. При цьому, ОСББ не заперечувало того факту, що в спірні періоди будь-які договірні правовідносини між ним та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були відсутні. Разом із цим, ОСББ не надало жодних належних доказів того, що останнє є колективним споживачем усіх або частини спожитих ним житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 березня 2025 року.
У судовому засіданні 20 березня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 17 квітня 2025 року.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили. Водночас, 25 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. У цій же заяві позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Суд звертає увагу на те, що за умовами частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Компанія відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 4 липня 2017 року № 880 проводить ліцензійне постачання природного газу на території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону в разі, якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб і не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
За пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила № 2496), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі - Типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (далі - Реєстр споживачів) відповідно до Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач - своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії". Постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником "останньої надії") у таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії) (пункти 2 та 3 Правил № 2496).
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 затверджено Типовий договір, відповідно до пункту 1.1. якого цей правочин є публічним договором і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на Інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів відповідно до Кодексу ГТС (пункт 1.3. Типового договору).
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тобто, законодавчими положеннями встановлено, що договір про постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається на підставі дій споживача - споживання природного газу. Відтак, у разі настання обставин, визначених Законом і пунктом 3 Правил № 2496, постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання природного газу та не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання природного газу без укладення договору з іншим постачальником.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 14 червня 2023 року в справі № 904/2867/22.
З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, об'єми природного газу, спожитого ОСББ за періоди: з 2 листопада 2023 року по 31 грудня 2023 року; з 2 січня 2024 року по 1 лютого 2024 року, на підставі вищевказаних приписів чинного законодавства Оператором ГТС за участю Оператора ГРМ віднесено до об'ємів природного газу, поставлених Компанію як постачальником "останньої надії". Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого позивачем у спірні періоди, до портфеля Компанії, підтверджується наявними в матеріалах справи належними копіями листа Оператора ГРМ - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", від 12 вересня 2024 року № ТОВВИХ-24-14025 з відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000ZN9A9003 (ОСББ) в Реєстрі споживачів відповідача та щодо остаточної алокації відборів вказаного споживача в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" - Компанії.
З наявних у матеріалах справи листів Компанії: від 3 листопада 2023 року № 119/4.1.3-44809-2023, від 2 січня 2024 року № 119/4.1.3-198-2024, - вбачається, що остання повідомляла ОСББ про факт перебування останнього в Реєстрі споживачів Компанії у спірні періоди, а також надсилала позивачу примірники договорів про постачання природного газу постачальником "останньої надії". Належні докази надсилання вказаних документів наявні в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, судом встановлено, з дня, визначеного на інформаційній платформі Оператора ГТС днем початку постачання природного газу ОСББ в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", - 2 листопада 2023 року та 2 січня 2024 року відповідно, між Компанією, як постачальником "останньої надії", та позивачем були укладені договори постачання природного газу на умовах Типового договору.
Відповідно до пункту 2.1. договорів постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач - своєчасно сплачувати вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цими правочинами.
За умовами пунктів 3.1., 3.2. договорів підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договорів.
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між сторонами спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пунктів 4.3 цих договорів, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункти 4.1.- 4.4. договорів).
Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2. договорів споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цих договорів.
На виконання приписів чинного законодавства та положень вказаних правочинів Компанією опублікована/оприлюднена на сайті за посиланням://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов публічного Типового договору за спірні періоди (листопад-грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року).
Судом також встановлено, що на виконання умов вказаних правочинів та на підставі даних Оператора ГТС в інформаційній платформі останнього про фактичне споживання ОСББ природного газу в спірні періоди, Компанія виставила позивачу: за листопад 2023 року - рахунок від 10 грудня 2023 року № 37883 та акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2023 року № 19843 на обсяг переданого природного газу в розмірі 21,12623 тисяч м3, на загальну суму 600 419,35 грн; за грудень 2023 року - рахунок від 11 січня 2024 року № 1730 та акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2023 року № 22057 на обсяг переданого природного газу в розмірі 43,31553 тисяч м3, на загальну суму 1 049 206,67 грн; за січень 2024 року - рахунок від 9 лютого 2024 року № 5575 та акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2024 року № 1797 на обсяг переданого природного газу в розмірі 44,24976 тисяч м3, на загальну суму 945 565,12 грн; за лютий 2024 року - рахунок від 11 березня 2024 року № 9330 та акт приймання-передачі природного газу від 29 лютого 2024 року № 4065 на обсяг переданого природного газу в розмірі 1,20712 тисяч м3, на загальну суму 25 853,15 грн. Належні копії вказаних документів, а також докази їх направлення ОСББ у встановленому договорами та чинним законодавством порядку наявні в матеріалах справи.
Докази звернення ОСББ до Компанії з повідомленням про неотримання вищевказаних документів, а також висловлення у визначеному договором порядку зауважень до обсягів поставленого в спірні періоди природного газу в матеріалах справи відсутні.
Однак, ОСББ оплату спожитого природного газу в спірні періоди за відповідними договорами не оплатило. На думку позивача, його було безпідставно віднесено до категорії непобутових споживачів - виробників теплової енергії, внаслідок чого вартість спожитого ним у спірні періоди природного газу розрахована Компанією помилково та підлягає перерахунку за іншим тарифом - відповідно до річного тарифного плану "Фіксований" у розмірі 7,96 грн за м3 (для побутових споживачів).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У своїй позовній заяві ОСББ посилалося на те, що на інформаційній платформі Оператора ГТС було неправильно визначило категорію позивача як споживача.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону споживач має право, зокрема, на: вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 14 цього Закону.
Водночас, частиною 2 вказаної статті Закону визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Пунктами 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні й економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування й форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, що використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи й оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов'язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім'я, по батькові, номери факсів і телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом
Пунктами 1, 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; інформацію про постачальника "останньої надії"; інформацію про постачальників із спеціальними обов'язками; інформацію про Реєстри споживачів постачальників; належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов'язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону; належність споживача до категорії побутових; належність споживача до категорії виробників теплової енергії; належність споживача до категорії бюджетних установ і організацій.
Пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператори ГРС відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора ГТС, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5- 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, - по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів ГРС (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Тобто, належність споживача до тієї чи іншої категорії визначає виключно Оператор ГРМ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 14 червня 2023 року в справі № 904/2867/22, від 17 квітня 2025 року в справі № 904/2061/24.
Разом із цим, відповідач у даній справі не є оператором ГРМ, а відтак Компанія не наділена повноваженнями щодо внесення/редагування інформації на інформаційній платформі Оператора ГТС про належність споживача до певної категорії.
Судом також враховано, що докази оскарження дій Оператора ГРМ щодо визначення ОСББ як непобутового споживача - виробника теплової енергії, чи визнання таких дій незаконними в установленому законом порядку, у матеріалах справи відсутні й позивачем надані не були.
При цьому, підпунктом 4.2. розділу IV Типового договору прямо визначено, що об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Отже, розрахунок вартості спожитого природного газу проводиться постачальником "останньої надії" виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого конкретним споживачем природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником і споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 15 цього Закону ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Якщо умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" визначено вимоги до ціни, яку має застосовувати переможець цього конкурсу як постачальник "останньої надії", але постачальник "останньої надії" з об'єктивних причин не може їх виконати, про що він повідомив Кабінет Міністрів України, ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", визначається ним на підставі інформації щодо оптових цін на ринку природного газу України, за даними провідних аналітичних агентств і біржових торговельних майданчиків, з урахуванням націнки в розмірі 30 відсотків, а також тарифу на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, та діє до визначення постачальника "останньої надії" за результатами нового конкурсу.
Відповідно до пункту 7-1 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до 31 березня 2022 року, Регулятор на підставі розрахунку постачальника "останньої надії" має право затверджувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу в період з 1 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року побутовим споживачам, споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживачам, що здійснюють виробництво теплової енергії. Такі ціни можуть відрізнятися від цін постачальника "останньої надії", визначених умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії", які має застосовувати переможець такого конкурсу як постачальник "останньої надії". У разі якщо в період після 1 жовтня 2021 року по 1 грудня 2021 року у споживача, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), відсутній (був відсутній) постачальник природного газу, вважається, що постачання природного газу такому споживачу в зазначений період здійснює (здійснював) постачальник "останньої надії", за умови звернення такого споживача до 30 листопада 2021 року до постачальника "останньої надії" для укладення договору з таким постачальником. У такому разі умови договору з постачальником "останньої надії" поширюються на відносини, що виникли після 1 жовтня 2021 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 року № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236", пункт 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року, доповнено положенням такого змісту: "переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 року визначається за наведеною формулою. Переможець конкурсу погоджується, що: "для побутових споживачів постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість; для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість", а також доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 236, зокрема, пунктом 41-7 такого змісту: "Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 грн за 1 куб.м (з урахуванням податку на додану вартість); між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії" - на рівні 16,8 грн за 1 куб.м (з урахуванням податку на додану вартість)".
З вищевказаних норм законодавства вбачається, що тимчасово (на визначений період) для певних категорій споживачів були затверджені граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснював постачання природного газу.
Однак, вказані граничні ціни (для всіх визначених у наведених нормативно-правових актах категорій споживачів) не розповсюджується на спірний у цій справі період: листопад 2023 року - лютий 2024 року, та ніяким чином не впливає на спірну ціну природного газу, оскільки позивачем не доведено жодними належними доказами наявності в нього статусу споживача, до якого підлягають застосування вказані граничні ціни.
Оскільки постачання відповідачем природного газу в спірний період здійснювалось на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", пункт 4.1 якого прямо передбачає, що: постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті; така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання; нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті, суд дійшов висновку про те, що визначення вартості спожитого позивачем у спірний період природного газу повинно відбуватись відповідно до умов укладених між сторонами договорів на постачання природного газу, тобто, за ціною, оприлюдненою Компанією на своєму сайті.
Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на умови укладених між ОСББ та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" договорів на постачання природного газу, оскільки дія цих правочинів не охоплює період, у який виникли спірні правовідносини.
При цьому, жодними нормами Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-ІХ (далі - Закон № 2479-ІХ), на який посилався позивач у своїй відповіді на відзив, не встановлений обов'язок для постачальників природного газу, у тому числі для постачальника "останньої надії", здійснювати реалізацію природного газу позивачу на умовах договору, укладеного з іншим постачальником природного газу (у даному випадку - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг").
Зокрема, частиною 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки, - не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Тобто, дія вказаної норми Закону № 2479-ІХ поширює свою дію виключно на правовідносини між споживачем (ОСББ) та тим постачальником - суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини 1 статті 11 Закону покладено спеціальні обов'язки, із яким споживач укладав договір на постачання природного газу, що був чинний станом на 24 лютого 2022 року. Компанія, у розумінні частини 1 статті 11 Закону, не є постачальником - суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Відтак, положення Закон № 2479-ІХ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі.
Разом із цим, судом враховано, що зі змісту укладеного між ОСББ та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" договору на постачання природного газу від 23 вересня 2022 року № 7258-ПСО-38 вбачається, що останній укладено на виконання Положення № 812.
У свою чергу, відповідно до пункту 4 Положення № 812 останнє покладає спеціальні обов'язки на ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо забезпечення постачання природного газу на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення, за договорами саме з виробниками теплової енергії, тобто: виробниками теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору, отримують послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води); виробниками теплової енергії - об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними (житловими, обслуговуючими) кооперативами, управителями багатоквартирних будинків та суб'єктами господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення багатоквартирних будинків; виробниками теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії (когенерація); виробниками теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб'єктами господарювання, які залучені АРМА відповідно до статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", для всіх категорій використання природного газу.
Отже, за укладеним між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ОСББ договором постачання природного газу, останнє, у розмінні чинного законодавства, є саме виробником теплової енергії, що додатково вказує на відсутність правових підстав для перерахунку Компанією вартості спожитого природного газу ОСББ та зміни застосованого тарифу до позивача в спірні періоди.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право, серед іншого, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Однак, у матеріалах справи відсутні й позивачем не надані належні докази, що підтверджують надання загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 219Е чи статутом позивача права ОСББ виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг у зазначеному будинку.
При цьому, судом враховано, що ОСББ взагалі не навело жодних нормативно-правових обґрунтувань встановлення для позивача на листопад 2023 року - лютий 2024 року пільгових умов з поставки природного газу у вигляді фіксованої ціни за 1 м3 газу в сумі 7,86 грн.
Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність договірних правовідносин між ним та Компанією, як постачальником "останньої надії", з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1, абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником і споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом та Правилами постачання природного газу.
У пункті 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії"; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, у Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником. На наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника "останньої надії", або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника "останньої надії". Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
З вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що постачання природного газу споживачу здійснюється виключно на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді та виключно за даними, які містять в такій інформаційній платформі стосовно споживача. За відсутності відповідного договору постачання та інформації про включення споживача до реєстру споживачів відповідного постачальника, постачання природного газу такому споживачу здійснюється у порядку, визначеному Правилами постачання природного газу для постачальника "останньої надії", та на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Оскільки позивачем не надано доказів укладання договору постачання природного газу в спірний період з будь-яким іншим постачальником чи включення його до реєстру споживачів іншого постачальника, як і не надано доказів оскарження в установленому законом порядку включення його станом на 2 листопада 2023 року та 2 січня 2024 року (початок спірних періодів) до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" - Компанії, суд дійшов висновку про правомірність постачання Компанією природного газу ОСББ у спірні періоди за умовами Типового договору.
Відтак, враховуючи вищевикладене, а також визначену на інформаційній платформі Оператора ГТС інформацію про ОСББ як непобутового позивача, встановлені оператором ГРМ обсяги споживання природного газу в спірні періоди, суд дійшов висновку про те, що Компанія, як постачальник "останнього надії", правомірно нарахувала позивачу вартість спожитого позивачем природного газу за оспорюваним тарифом. У свою чергу, позивач не довів належними доказами наявності правових підстав для перерахунку вартості спожитого ним природного газу в спірні періоди, у зв'язку з чим позов ОСББ є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19).
Проте ні умовами зазначених договорів, ні чиним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не встановлено обов'язку відповідача здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем природного газу в спірні періоди саме відповідно до річного тарифного плату "Фіксований" у розмірі 7,96 грн, що додатково свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСББ.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову ОСББ слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 28 квітня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко