29.04.2025 Справа № 908/1131/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошової суми,
25.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх.№1237/08-07/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.04.2025) Запорізької міської ради до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 24.10.2024 в розмірі 706351,48 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.04.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1131/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
За змістом ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).
З огляду на викладене, позивач зобов'язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідача та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.
Підставою для звернення з позовом визначено користування Серовською В.Б. земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:031:0107 без достатньої правової підстави, що відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України є підставою для відшкодування Запорізькій міській раді доходів, які вона одержала у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 по 24.10.2024.
У позовній заяві позивач посилався на те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:031:0107 площею 0,0644 га по вул. Чумаченка, 21 Б обліковується договір оренди землі Серовської Вікторії Броніславівни від 22.10.2024 №202403000100154, укладений строком до 14.08.2043 для розташування автозаправного комплексу. Тобто, за твердженням позивача, з моменту набуття права власності по 24.10.2024р. Відповідач користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди землі.
В той же час, вказаний договір оренди землі від 22.10.2024, укладений між Запорізькою міською радою та Серовською Вікторією Броніславівною, позивачем до позовної заяви не додано, неможливість його надання позивачем не обґрунтована.
Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на викладене, позивач має надати суду всі докази, на які він посилається в позовній заяві або обґрунтувати неможливість їх надання.
Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.
Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.
У відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 908/933/22, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У ч. 1 ст. 20 ГПК України наведений перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
За змістом ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
З огляду на наведені вище норми права, суд пропонує позивачеві надати пояснення щодо звернення з позовом до фізичної особи Серовської В.Б. до господарського суду; зазначити, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах з позивачем у справі, як суб'єкт господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Запорізької міської ради слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У Позивача наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, тому суд направляє дану ухвалу до електронного кабінету такої особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Запорізької міської ради (вхід.№1237/08-07/25 від 25.04.2025) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду:
- належним чином засвідченої копії договору оренди землі від 22.10.2024 №202403000100154, укладеного між Запорізькою міською радою та Серовською В.Б., або обґрунтувати неможливість його подання до суду.
3. Запропонувати позивачеві з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі щодо юрисдикції господарських судів, надати пояснення щодо звернення з позовом до фізичної особи Серовської В.Б. до господарського суду; зазначити, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах з позивачем у справі, як суб'єкт господарювання.
4. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
5. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 29.04.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А Федько