майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/301/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Толстокарової І.С.,
розглянувши скаргу боржника на дії та рішення державного виконавця від 12.04.2025 у справі за позовом: Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича
до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від стягувача: не з'явився;
від боржника (скаржника): Дацюк Т.А., довіреність №05-17/2147 від 20.12.2024,
Шваб Н.В., виписка з ЄДР;
від органу ДВС: не з'явився,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.08.2023 у справі №906/301/23 позов ФОП Закшевського О.С. задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо неприйняття за заявами покупця Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича рішення «Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації»; визнано незаконним та скасувано рішення 31-ї сесії 8-го скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 20.12.2022 №1125 «Про відмову ФОП Закшевському О.С. у включенні орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації»; ухвалено Новогуйвинській селищній раді Житомирського району Житомирської області винести на розгляд чергової сесії поточного скликання, включити до порядку денного пленарного засідання та розглянути заяви Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича від 27.04.2020, 23.11.2020, 22.04.2021 про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та участь у приватизації стосовно нежитлового приміщення №38890043, розташованого в смт.Гуйва Житомирського району Житомирської області по вул.Бердичівській, 2. Стягнуто з Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на користь Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича 5368,00 грн судового збору та 516,39 грн поштових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.08.2023 у справі №906/301/23 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На примусове виконання рішення суду 11.01.2024 та 15.01.2025 видано накази.
10.03.2025 до суду від стягувача надійшла заява від 08.03.2025 про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, а саме змісту п.4 резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 23.08.2023 у справі №906/301/23.
Ухвалою суду від 24.03.2025 у задоволенні заяви стягувача про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, від 08.03.2025 відмовлено.
14.04.2025 до суду від боржника надійшла скарга на дії та рішення державного виконавця від 12.04.2025, згідно з якою останній просить:
- визнати протиправними дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химач Ольги Сергіївни щодо винесення постанови про накладення штрафу (ВП №76894626) від 02.04.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу (ВП №76894626) від 02.04.2025, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химач Ольгою Сергіївною;
- повернути Новогуйвинській селищні раді Житомирського району Житомирської області неправомірно накладений штраф в сумі 5100,00 грн (т.3, а.с.133-146).
Скаргу мотивовано тим, що державний виконавець не врахував специфіку прийняття рішень в органах місцевого самоврядування, визначену Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області як юридичною особою та бюджетною установою вжито всіх необхідних заходів для виконання наказу у справі №906/301/23 та з метою уникнення блокування Державною казначейською службою України рахунків сплачено суму штрафу у повному обсязі, однак боржник має намір її повернути (т.3, а.с.133-135).
Зі змісту скарги слідує, що постанову державного виконавця про накладення штрафу від 02.04.2025 боржник отримав 02.04.2025. Скаргу сформовано та подано через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 12.04.2025. Отже встановлений п."а" ч.1 ст.341 ГПК України строк скаржником дотримано.
Ухвалою суду від 15.04.2025 скаргу боржника на дії та рішення державного виконавця від 12.04.2025 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.04.2025.
Представник стягувача та державний виконавець в судове засідання 21.04.2025 не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином (а.с.164-165).
21.04.2025 до суду від стягувача надійшли пояснення від 21.04.2025, у яких останній просив залишити скаргу без розгляду та повернути її скаржнику у зв'язку з недотриманням вимог ч.ч.3,4 ст.340 ГПК України; крім того, зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена відповідно до положень ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», специфіки прийняття рішень органом місцевого самоврядування на виконання вимог державного виконавця цим Законом не передбачено; боржник не скористався правом повідомити виконавця про обставини специфіки прийняття рішень органом місцевого самоврядування з метою зупинення виконавчих дій, відстрочення виконання, зміни способу і порядку виконання рішення, не скористався і правом укладення мирової угоди у процесі виконання судового рішення. Також стягувач вказав, що вчинені боржником дії з розроблення проєкту рішення, оприлюднення його на офіційному сайті селищної ради та винесення на розгляд сесії не відповідають вимогам рішення суду, яким було зобов'язано боржника винести на розгляд сесії, включити до порядку денного та розглянути саме заяви стягувача; боржник протягом тривалого часу рішення суду не виконує (т.3, а.с.151-155).
Щодо клопотання стягувача про залишення скарги без розгляду та повернення її скаржнику суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні за відсутності належного змістовного обґрунтування, оскільки клопотання має формальний характер, його подання обумовлене виключно дотриманням вимог щодо форми та змісту скарги без наявності реальної потреби у вчиненні відповідної процесуальної дії, наведені стягувачем зауваження спростовуються матеріалами справи та не впливають на розгляд скарги по суті.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи викладене і те, що неявка в судове засідання представника стягувача й державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (ч.2 ст.342 ГПК УКраїни), суд розглядає скаргу за відсутності останніх.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У справі "Глоба проти України" ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (також рішення ЄСПЛ від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України").
Судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (ст.339 ГПК України).
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Виконавче провадження, згідно з п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Положеннями ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1). Виконавець зобов'язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пп.1 ч.2). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1 ч.3); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч.3); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 339-1 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (т.3, а.с.166-169), постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химач О.С. (далі - державний виконавець) 22.01.2025 відкрито виконавче провадження номер за АСВП 76894626 з примусового виконання наказу №906/301/23, виданого 15.01.2025 Господарським судом Житомирської області, про зобов'язання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області винести на розгляд чергової сесії поточного скликання, включити до порядку денного пленарного засідання та розглянути заяви Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича від 27.04.2020, 23.11.2020, 22.04.2021 про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та участь у приватизації стосовно нежитлового приміщення №38890043, розташованого в смт.Гуйва Житомирського району Житомирської області по вул.Бердичівській, 2. Серед іншого у постанові державного виконавця зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів (т.3, а.с.158).
Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника та отримано ним 23.01.2025 (т.3, а.с.134).
02.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду у справі №906/301/23 накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.143 на звороті-144).
З матеріалів справи слідує, що боржник сплатив суму штрафу у повному обсязі, згідно з платіжною інструкцією №224 від 04.04.2025 (т.3, а.с.143), однак з таким не погоджується і просить суд зобов'язати стягувача повернути його до місцевого бюджету.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Зокрема, ч.ч.1-3 вказаної статті передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19 зауважив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця слідує, що боржником не надано відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження, тому з метою перевірки виконання рішення суду 12.03.2025 державним виконавцем винесено вимогу, якою зобов'язано Новогуйвинську селищну раду в Житомирському районі в Житомирській області виконати рішення суду. До відділу надійшла відповідь від боржника, де повідомляють, що рішення суду №906/301/23 виконано належним чином, однак з доданих копій проекту рішення та витягу з протоколу вбачається, що рішення суду залишається не виконаним. Оскільки наказом №906/301/23 зазначено винести на розгляд чергової сесії поточного скликання, включити до порядку денного пленарного засідання та розглянути заяви Закшевського О.С. Однак за відсутності кворуму рішення не прийняте та не включено до порядку денного. Заява вважається розглянутою тоді, коли за результатами її розгляду прийнято конкретне рішення, а неприйняття рішення не дає підстав вважати заяву розглянутою. Тобто наказ №906/301/23, виданий 15.01.2025 Господарським судом Житомирської області, станом на 02.04.2025 залишається невиконаним в повному обсязі.
Натомість боржник вважає, що ним вжито усіх необхідних заходів для виконання рішення суду у справі №906/301/23, а саме: розроблено проєкт рішення «Про включення об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 69,7 кв.м. за адресою: с-ще Гуйва, вул. Бердичівська, 2 до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації», 28.01.2025 оприлюднено на офіційному сайті Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області: https://novoguyvynske-miskrada.gov.ua та винесено на розгляд ІІ пленарного засідання 48 сесії Новогуйвинської селищної ради 8 скликання (т.3, а.с.136-137).
За пропозицією секретаря ради винесено на голосування депутатського корпусу додаткове включення до порядку денного питання «Про включення об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 69,7 кв.м. за адресою: с- ще Гуйва, вул. Бердичівська, 2 до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації». За результатами голосування рішення не прийнято. Відсутній кворум для проведення засідання. За відсутності кворуму головуючим оголошено перерву в роботі засідання 48 сесії (т.3, а.с.137 на звороті - 138).
Також дане питання виносилося на позачергову 51 сесію Новогуйвинської селищної ради 8 скликання, засідання якої відбулося 04.03.2025. Порядок денний не затверджено. Пропозицію повернутись до затвердження порядку денного за основу відхилено. Головуючим було оголошено про перерву в роботі сесії (т.3, а.с.138 на звороті - 142).
Боржник вказує на те, що державним виконавцем не враховано, що органи місцевого самоврядування та їхні виконавчі структури мають обговорювати питання, приймати рішення, що належать до їхньої компетенції, колегіально (депутатським корпусом) на пленарних засіданнях селищної ради.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи боржника щодо виконання рішення суду у справі №906/301/23 в частині п.4 його резолютивної частини оцінюються судом як безпідставні та недобросовісні, є суб'єктивним тлумаченням способу та порядку виконання судового рішення, яке не відповідає його дійсному змісту.
Слід зауважити, що п.4 резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 23.08.2023 у справі №906/301/23 було ухвалено Новогуйвинській селищній раді Житомирського району Житомирської області винести на розгляд чергової сесії поточного скликання, включити до порядку денного пленарного засідання та розглянути заяви ФОП Закшевського О.С. від 27.04.2020, 23.11.2020, 22.04.2021 про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та участь у приватизації стосовно нежитлового приміщення №38890043, розташованого в смт.Гуйва Житомирського району Житомирської області по вул.Бердичівській, 2.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.08.2023 у справі №906/301/23, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, набрало законної сили 18.12.2023, і боржник вправі був виконати його самостійно в добровільному порядку, однак протягом тривалого часу без поважних причин ухилявся від його виконання.
Доказів виконання рішення суду у справі №906/301/23 у повному обсязі матеріали справи не містять.
З огляду на викладене суд не вбачає в діях державного виконавця неправомірної чи незаконної поведінки. Вжиті державним виконавцем заходи сприяють реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження та відповідають вимогам законодавства.
Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, аналізуючи доводи сторін у їх сукупності на відповідність приписам Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена відповідно до закону та в межах його повноважень, підстави для повернення боржнику суми коштів, сплачених у якості штрафу, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст.343 ГПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги боржника на дії та рішення державного виконавця від 12.04.2025 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 233-235, 342-344 ГПК України, господарський суд
У задоволенні скарги Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на дії та рішення державного виконавця від 12.04.2025 відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
2 - стягувачу (рек.);
- боржнику (до ел.каб.);
3 - старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химач Ользі Сергіївні (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014) + на ел.пошту: info_prim@zt.dvs.gov.ua.