вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5205/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Рильцова Є.Ю
Відповідача - Мережко К.О.
Позивач просить стягнути з Відповідача 275 370,76 грн. - основного боргу, 66 318,74 грн. - пені, 10 291,04 грн. - 3 % річних, 17 079,65 грн. - індексу інфляції, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору № 03-2434/22-БО-Т постачання природного газу.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що пунктом 1.2 Договору визначено що природній газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб. Відповідачем фактично використано в період січень-лютий 2023 менший обсяг природнього газу (в межах зазначених в договорі) ніж зазначено в акті приймання-передачі, направленого Позивачем. У зв'язку з великим надходженням (постачанням) та фактичним не використанням усього поставленого газу Відповідач не підписав акти за січень - лютий 2023р. та не оплатив зазначений в актах об'єм газу. 01 березня 2023р. Позивачеві Відповідач направив листа, в якому повідомив, що з 26 лютого 2022р. між Відповідачем та КЕВ м. Дніпро укладений договір оренди. Пунктами 2.2, 2.3. вищевказаного Договору передбачено, що на час дії даного договору за спожиті комунальні послуги в повному обсязі сплачує КЕВ м. Дніпро та на виконання п.2.2. Договору останній зобов'язаний укласти прямі договори про надання комунальних послуг (електро-, газо-, та водопостачання тощо) на час дії цього Договору, сплачувати рахунки та Акти прийому-передачі робіт (наданих послуг) з зазначеними показниками лічильників від дати укладання даного Договору. А відтак, починаючи з 26.02.2022 у КЕВ м. Дніпро виник обов'язок укладення прямих договорів про надання комунальних послуг та сплати рахунків, актів прийому-передачі робіт (надання послуг), який останній не виконав. Таким чином, Відповідачем своєчасно сплачувалися фінансові зобов'язання з постачання природнього газу за його адресою та немає жодної фінансової заборгованості за цією адресою. Однак, Відповідачеві надійшов Акт-приймання-передачі природнього газу від 31.01.2023 на загальну суму 130 865,92 грн, яка включає в себе дві адреси. Таким чином, Позивач не довів, що поставлений природний газ фактично використано для власних потреб Відповідачем відповідно до обсягу зазначеному в актах приймання-передачі природнього газу за січень-лютий 2023р. Стосовно стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, то Відповідач є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, а, відтак, бездіяльність і зволікання з оформленням документів з боку Позивача створили ситуацію, за якої ні зареєструвати в органах Державного казначейства, ні отримати фінансування на оплату зобов'язання після закінчення 2023 бюджетного року вже немає змоги. У зв'язку з цим, Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Від Позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що 01.11.2022 Відповідач підписав та подав заяву-приєднання №42АВ491-4869-22 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), яка погоджена Оператором ГРМ - АТ Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (додається), за змістом якої Відповідачеві присвоєно персональний ЕІС-код, як суб'єкту ринку природного газу - ЕІС-код 56XS000041G7C007. Зазначене підтверджується, в тому числі, листом Оператора ГТС від 28.10.2024 №ТОВВИХ-24-16269, з якого вбачається, що у період з 01.01.2023 по 31.03.2023 Споживач з ЕІС-кодом 56XS000041G7C007 в інформаційній платформі був закріплений за Відповідачем. Згідно з п. 2.4 Договору, укладеного Сторонами Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та Споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу. Отже, з наведеного вище слідує, що Споживач самостійно контролює поденно власне газоспоживання, в тому числі, із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачеві (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором. З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 28.10.2024 №ТОВВИХ-24-16269 вбачається обсяг спожитого Відповідачем природний газ з ресурсу Позивача, що відповідає обсягам, зазначеним Позивачем в актах приймання передачі природного газу за січень - березень 2023р., які, в тому числі, не підписані Відповідачем, а саме: з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 7 905,45 м3; з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 8 729,36 м3; з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 828,14 м3. Твердження Відповідача про те, що скерований на його адресу акт приймання-передачі за січень 2023р. включає в себе дві адреси, також є власними припущенням Відповідача, оскільки: по-перше, акт взагалі не містить інформації про будь-які адреси, виключно зазначена повна назва юридичної особи Відповідача, його ідентифікаційний код та посилання на укладений Позивачем та Відповідачем правочин з постачання природного газу; по-друге, акт приймання-передачі за січень 2023 року на суму на суму 130 865,92 грн. містить дані про споживання Відповідачем (якому присвоєно персональний ЕІС-код, як суб'єкту ринку природного газу - ЕІС-код 56XS000041G7C007) природного газу обсягом 7,90545 тис. куб. м, що є ідентичними тим даним, які містяться на інформаційній платформі Оператора ГТС.
10.02.2025 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії листа Дніпровської райвіськадміністрації від 24.01.2025 та копії листа АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" від 05.02.2025.
20.02.2025 від Позивача надійшли заперечення щодо клопотання Відповідача про долучення доказів, у зв'язку з пропуском строку для подання клопотання про долучення доказів. Також Позивач зазначає, що у листі Відповідача від 24.01.2025 №1-50-357/0/557-25 Відповідач безпосередньо вказав, що між АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу №42ав491-4869-22 від 01.11.2022; відповідно до додатку 4 до цього договору, за ЕІС-кодом 56XS000041G7C007 обліковуються дві точки комерційного обліку споживача природнього газу. Таким чином, Відповідач сам засвідчує факт, що за присвоєним йому ЕІС-кодом обліковуєтеся дві точки комерційного обліку, Відповідач безпосередньо є особою-споживачем природного газу за договором постачання природного газу та особою-споживачем послуг з розподілу природного газу за типовим договором розподілу природного газу. Доказів внесення відповідних змін до типового договору розподілу природного газу в частині виключення будь-якої точки комерційного обліку, яка значить за ЕІС-кодом Відповідача - 56XS000041G7C007 - до матеріалів справи не надано.
Ухвалою суду від 01.04.2025 за результатами розгляду клопотання, задоволено клопотання Відповідача про залучення до матеріалів справи копії листа Дніпровської райвійськадміністрації від 24.01.2025 та копії листа АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" від 05.02.2025, оскільки причину подачі наведених документів після встановленого строку, Відповідач пояснив тим, що така необхідність, на його думку, виникла після ознайомлення з відповіддю Позивача на відзив.
За клопотанням Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
28.12.2022 сторони уклали Договір постачання природного газу № 03-2434/22-60-Т (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити Споживачеві (Відповідач) природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору у разі якщо об'єкти Споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ "Дніпрогаз", з яким (якими) Споживач уклав відповідний договір (договори).
Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5.цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2 Договору).
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 Договору).
У п. 3.5.4 Договору Сторони узгодили, що у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п. 7.1 Договору).
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1 Договору).
На виконання умов Договору, Постачальник поставив Відповідачеві природний газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 130 865,92 грн., від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 144 504,84 грн., від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 13 708,93 грн., вказані акти направлені на електронну пошту Відповідача.
За твердженнями Позивача, Відповідач не повернув Позивачеві акти приймання-передачі природного газу за січень - лютий 2023 року, підписані з його боку. Вмотивованої відповіді-відмови від підписання актів у письмовій формі на виконання вимог підп. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 Договору на адресу Позивача не надходила.
Водночас, на виконання підп. 3.5.2 п. 3.5 Договору, між Позивачем та Відповідачем підписаний та скріплений печатками Сторін акт приймання-передачі за березень 2023 року, а саме б/н від 31.03.2023 на суму 13 708,93 грн.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 13 708,93 грн., у зв'язку з чим за останнім обліковується борг у розмірі 275 370,76 грн.
На прострочений борг Відповідача Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України та п.7.2. Договору, нарахував 10 291,04 грн. - 3 % річних за період з 16.03.2023 по 30.06.2024, 66 318,74 грн. - пені, 17 079,65 грн. - індексу інфляції за період з січня 2023 року по березень 2023 року.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування у справі є обставини, пов'язані з наданням Позивачем послуг з постачання природного газу та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.
Так, 28.12.2022 сторони уклали Договір постачання природного газу № 03-2434/22-60-Т, за п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
На виконання Договору протягом січня - березня 2023р. Постачальник поставив Споживачеві природний газ, поставка по кожному місяцю оформлена актами приймання-передачі природного газу:
- від 31.01.2023 за січень 2023 в обсязі 7,90545 тис.куб.м на суму 130 865,92 грн. з ПДВ;
- від 28.02.2023 за лютий 2023 в обсязі 8,72936 тис.куб.м на суму 144 504,84 грн. з ПДВ;
- від 31.03.2023 за березень 2023 в обсязі 0,82814 тис.куб.м на суму 13 708,93 грн. з ПДВ.
Вищезазначені акти підписані Постачальником і скріплені печаткою та направлені Споживачеві.
Проте, Відповідач підписав лише акт приймання-передачі природного газу за березень 2023 у сумі 13 708,93 грн. Акти приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2023 Відповідач не підписав.
Відповідач повідомив, що спірні акти не підписані, у зв'язку з тим, що протягом січня-лютого 2023 він фактично використав менший обсяг природного газу (в межах зазначених в договорі) ніж зазначено в акті приймання-передачі, оскільки вони включають в себе дві адреси. Одна з адрес місце розташування Відповідача, а інша об'єкт, який переданий в оренду.
В обґрунтування своїх доводів Відповідач надав Договір № 26/22 від 26.02.2022 (далі Договір № 26/22), за яким Відповідач надає можливість на спільне безоплатне тимчасове користування адміністративними будівлями.
У п. 2.2 Договору № 26/22 сторони узгодили, що на час дії даного Договору оплату за спожиті комунальні послуги в повному обсязі сплачує користувач приміщення.
Відповідно до п. 2.3 Договору на виконання п.2.2 Договору № 26/22 користувач приміщення зобов'язаний укласти прямі договори про надання комунальних послуг (електро-, газо-, водопостачання) на час дії цього Договору, сплачувати рахунки та акти прийому-передачі робіт (наданих послуг) з зазначеними показниками лічильників від дати укладання даного Договору.
Доказів укладення зазначених Договорів користувачем приміщення матеріали справи не містять.
Проте, з такими доводами Відповідача суд не погоджується.
У ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, постанова Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 906/386/21).
За змістом п. 3 гл.1 розд. I, п.2, 5 гл.3 та п.1 гл.4 розд. IV Кодексу газотранспортної системи всі суб'єкти ринку природного газу (зокрема, Позивач, як продавець, та Відповідачк,а як споживач природного газу) мають доступ до Інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС і яка, серед іншого, має містити: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи, інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу (включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди), інформацію про Реєстри споживачів постачальників.
За приписом п.2 гл.4 розд. IV Кодексу газотранспортної системи інформація про споживачів в Інформаційній платформі має містити щонайменше: ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; дані щодо зміни постачальників із початку функціонування Інформаційної платформи; інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби; інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця; дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування Інформаційної платформи; дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування Інформаційної платформи; період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); належність споживача до певної категорії; інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Відповідач не заперечує факт постачання Позивачем природного газу, проте заперечує об'єм поставки.
Відповідно до преамбули Договору за Відповідачем - Дніпровська районна державна адміністрація області закріплений ЕІС-код 56XS000041G7C007 споживача.
Листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (лист від 28.10.2024 №ТОВВИХ-24-16269) повідомило, що Відповідачем, як Споживачем з ЕІС-кодом 56XS000041G7C007, спожито природний газ із внесенням спожитого обсягу в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в кількості:
з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 7 905,45 м3;
з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 8 729,36 м3;
з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 828,14 м3.
На підтвердження спожитого Відповідачем обсягу природного газу Позивач надав витяги з платформи ГТС, в яких зазначені обсяги споживання природного газу за відповідні періоди.
Відповідно, на такі самі об'єми спожитого Відповідачем природного газу Позивач склав акти приймання-передачі природного газу та рахунки на оплату.
Відповідно до п. 3.2 Договору постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2 Договору).
Згідно з п. 3.6 Договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Пунктом 2.2 Договору (абз. 2) сторонами визначено, що відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.
Сторонами абз. 2, 3 п. 2.4 Договору узгоджено, що Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому відповідно до пункту 3.5.цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Тобто, саме на Відповідача, як Споживача та власника приміщень, покладається обов'язок з контролювання об'ємів спожитого газу, оскільки саме Відповідач зареєстрований на Інформаційній платформі Оператора ГТС з ЕІС-кодом 56XS000041G7C007.
Відповідно до п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
В матеріалах справи наявний лист Відповідача № 1-31-645/0/290-23 від 01.03.2023, в якому повідомляється про існування Договору № 26/22 від 26.02.2022, яким передано частину майна Відповідача в користування, тобто з пропуском строку визначеного п. 3.5.3 Договору, а саме через два місяці, як надані послуги були отримані та більше ніж рік як укладений Договір № 26/22 від 26.02.2022.
До того ж п. 13.3 Договору Сторони погодили порядок внесення змін до Договору, а саме усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4 та 13.5 цього Договору.
Проте, Сторонами не надані докази внесення змін до Договору в установленому порядку щодо виділення в окремі Договори двох точок розподілу природного газу за період з січня по лютий 2023.
Відповідно до листа АТ "Дніпрогаз" від 05.02.2025 № ВЛ-0225-46 лише у березні 2023 об'єкт, переданий в користування перенесено на інший Договір.
Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні докази внесення оплати Відповідачем за отриманий природний газ у січні - лютому 2023р.
Відтак, сам факт поставки за Договором є достатньою підставою для виникнення у Споживача зобов'язання з оплати.
Враховуючи відсутність відповідних договорів, які б передбачали обов'язок користувача приміщенням зі сплати (відшкодування) вартості природного газу, відповідний обов'язок зі сплати таких платежів несе власник майна - Відповідач.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акти приймання-передачі, рахунки, відзив Відповідача, інформація щодо остаточної алокації, листи), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу за спожитий газ у розмірі 275 370,76 грн. за період з січня по березень 2023р.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки 3% річних, пені проведено правильно, розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 17 063,62 грн.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним рахунком.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення з Відповідача належать: 275 370 грн. 76 коп. - основного боргу, 66 318 грн. 74 коп. - пені, 10 291 грн. 04 коп. - 3% річних, 17 063 грн. 62 коп. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дніпровської районної державної адміністрації дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 5; код 04052264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 42399676) 275 370 грн. 76 коп. - основного боргу, 66 318 грн. 74 коп. - пені, 10 291 грн. 04 коп. - 3% річних, 17 063 грн. 62 коп. - індексу інфляції, 4 428 грн. 53 коп. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 28.04.2025
Суддя С.Г. Юзіков