28.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/881/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Михайлюк Т.О. (в залі суду);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 (суддя Васильєв О.Ю., повний текст якої підписаний 05.03.2025) у справі №904/881/25
за позовом: Дніпровська міська рада, м. Дніпро
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд", м. Дніпро
про: стягнення 2 522 392,07грн.
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Жасмі-Трейд" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:09:265:0011 у період з 01.01.2021 по 25.07.2024 без достатньої правової підстави у розмірі 2 522 392,07грн.
Одночасно з позовною заявою Дніпровська міська рада звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно ТОВ "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1190151312101, номер відомостей про речове право 19334633), знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 108, в межах суми позовних вимог 2 522 392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили та накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), у розмірі 2 522 392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" у розмірі 2522392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
В решті вимог за заявою - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ “Жасмі-Трейд».
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
При цьому, Скаржник зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення з власника об'єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належать Відповідачу, мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 20.03.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/881/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
26.03.2025 матеріали справи №904/881/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 28.04.2025.
У судовому засіданні 28.0342025 оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Жасмі-Трейд" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:09:265:0011 у період з 01.01.2021 по 25.07.2024 без достатньої правової підстави у розмірі 2 522 392,07грн.
Одночасно з позовною заявою Дніпровська міська рада звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно ТОВ "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1190151312101, номер відомостей про речове право 19334633), знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 108, в межах суми позовних вимог 2 522 392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили та накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), у розмірі 2 522 392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
Вказана заява обґрунтована тим, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" у розмірі 2522392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
В решті вимог за заявою - відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що вимоги Позивача про накладення арешту на нерухоме майно Відповідача порушує принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами. Так, предметом спору є стягнення з Відповідача суми, а застосування заходів забезпечення позову стосується нерухомого майна Відповідача, що свідчить про порушення принципу адекватного підходу до забезпечення позову. Отже, враховуючи накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми позовних вимог, суд не вбачає підстав для накладення арешту на нерухоме майно Відповідача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом апеляційного розгляду є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25 в частині відмови у задоволені заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Жасмі-Трейд» в межах суми позовних вимог 2 522 392,07грн.
Предметом позову у цій справі, також є вимога майнового характеру, про стягнення з Відповідача грошових коштів, у розмірі 2 522 392,07грн.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 3 ст. 13 ГПК України).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У п. 24. вказаної постанови, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
До того ж, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на нерухоме майно, помилково не звернув увагу на те, що обраний Позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника (Відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів Позивача у майбутньому, заява Дніпровської міської ради підлягає задоволенню.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття процесуального документу в оскаржуваній частині знайшли своє підтвердження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд".
Судові витрати за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову розподіляються за наслідками розгляду справи по суті.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Суд наголошує, що за приписами частин 7, 8, 9, 10 ст.145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Також Суд наголошує, що постанова є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25- задовольнити.
Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25 в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Жасмі-Трейд", а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1190151312101, номер відомостей про речове право 19334633), знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 108, в межах суми позовних вимог 2 522 392,07грн.,до набрання рішенням по справі законної сили.
Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ "Жасмі-Трейд", а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1190151312101, номер відомостей про речове право 19334633), знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 108, в межах суми позовних вимог 2 522 392,07грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 у справі №904/881/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» може бути пред'явлена до виконання у строк до 28.04.2028.
Стягувач: Дніпровська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи: 26510514, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд.75)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40367160; адреса місцезнаходження: 49033, м.Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд.122)
Повний текст постанови виготовлено і підписано 29.04.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд