16 квітня 2025 року м. Харків Справа № 905/798/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,
за участю представників сторін:
керуюча реструктуризацією: арбітражна керуюча Белінська Н.О.,
від боржника (апелянта): не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Макіївка Донецької області (вх. № 3162 Д/2),
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 (повний текст складено 18.12.2024) у справі № 905/798/24 (суддя Огороднік Д.М.),
за заявою ОСОБА_1 , м. Макіївка Донецької області,
про неплатоспроможність фізичної особи,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області із заявою про неплатоспроможність в порядку ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Донецької області суду від 17.09.2024 відкрито провадження у справі №905/798/24 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника, фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну.
17.09.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (номер публікації 74078).
14.11.2024 до Господарського суду Донецької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження усправі №905/798/24 про її неплатоспроможність з наслідками та визнанням погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений КУзПБ строки.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність жодних вимог до боржника кредиторами висунуто не було, у зв'язку з чим заявниця просила суд закрити провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ч. 4 ст. 90 КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24:
- у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ відмовлено;
- закрито провадження у справі №905/798/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ;
- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;
- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Белінської Н.О.;
- припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2024 у справі №905/798/24.
Приймаючи зазначену ухвалу, господарський суд виходив з того, що процесуальна поведінка боржниці не відповідає критерію добросовісності, який є визначальним при вирішенні питання щодо подальшого руху справи.
Суд першої інстанції встановив ненадання боржницею повних та достовірних відомостей щодо своїх доходів, доходів членів сім'ї та витрат ОСОБА_1 , про що також не було зазначено арбітражним керуючим у звіті за результатами перевірки декларації. Зокрема, за результатами проведеної оцінки наявних в матеріалах справи декларації про майновий стан судом встановлено, що у деклараціях за 2021 - 2024 роки боржниця зазначила неповну та не об'єктивну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів її сім'ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім'ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого та рухомого майна, що істотним чином впливає на відомості щодо майнового стану ОСОБА_1 та реального виконання запропонованого нею плану реструктуризації боргів.
Встановлені судом у даній справі обставини стали підставою для висновку, що боржниця формально поставилась до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені нею у заяві обставини, що спричинили її неплатоспроможність, є неправдивими. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недобросовісність поведінки боржниці, що, в свою чергу, ставить під сумнів дійсну неплатоспроможність та є підставою для закриття провадження у справі на підставі ч. 7 ст. 123 КУзПБ
Не погодившись із постановленою ухвалою, боржниця - ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржниця посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді справи суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції надав помилкову оцінку діям боржника щодо виконання обов'язку в частині добросовісного надання всієї інформації про свій майновий стан. Поведінка боржника є відкритою, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення всіх обставин справи і демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках передбачених КУзПБ процедур. Проте, на переконання скаржниці, місцевий господарський суд:
- не надав належної правової оцінки обставинам не зазначення певних відомостей в деклараціях щодо того, чи вказане є проявом дійсної недобросовісності боржниці, намагання її приховати свої доходи (тобто внаслідок умислу) або зумовлене певними об'єктивними труднощами у реалізації необхідних дій боржницею з урахуванням важких життєвих обставин боржниці;
- не навів мотивів, з яких він вважає, що відсутність у первинних деклараціях боржниці відомостей про членів сім'ї, які проживають окремо та ідентифікаційними даними яких боржниця не володіє, має саме умисний і недобросовісний характер та таке не зазначення вчинене на шкоду кредиторам;
- не врахував того, що боржниця добросовісно користувалася процесуальними правами та сумлінно виконували процесуальні обов'язки, надали суду інформацію про членів сім'ї та деякі додаткові відомості про них та їх активи, що не дозволяє стверджувати про бажання приховати інформацію про членів сім'ї;
- залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 було дотримано вимог КУзПБ щодо надання достовірних та повних відомостей, на підставі яких було відкрито провадження; боржниця добросовісно та повно надала інформацію про свій майновий стан, заповнила декларації про майновий стан та усунула недоліки, викладені керуючим реструктуризацією у Звіті про результати перевірки Декларацій про майновий стан;
- надання інформації про наявність у членів сім'ї майнових активів залежить не тільки від добросовісності самої боржниці, але і від дій членів сім'ї, які можуть таку інформацію приховати або не повідомити у повній мірі;
- боржницею за розділами декларації зазначено всю інформацію про членів сім'ї, яка їй відома та яку вона могла отримати з офіційних джерел, що спростовує висновок суду першої інстанції про недобросовісність її поведінки; крім того, в матеріалах справи наявний лист від ГУ ДПС у Донецькій області, яким відмовлено у наданні інформації на виконання вимог ухвали суду;
- члени сім'ї боржниці знаходяться у м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території, що вплинуло на можливість надання ними відомостей про своє майно та доходи;
- боржниця співпрацювала з керуючим реструктуризацією та відкрито взаємодіяла з судом, що полягало у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків;
- боржницею було надано суду проект реального (виконуваного) плану реструктуризації боргів, який протягом провадження міг змінюватися та доповнюватися, зокрема наведено інформацією, визначену ст. 124 КУзПБ.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового бору; апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 залишено без руху; встановлено апелянту строк на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду докази сплати судового збору у сумі 2422,40грн.
15.01.2025 скаржниця надіслала до Східного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №674 від 15.01.2025), до якої додано квитанцію АТ "А-Банк" від 14.01.2025 на суму 2422,40грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №905/798/24 на 06.03.2025 о 09:00 год.
31.01.2025 через систему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від арбітражної керуючої Белінської Н.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. вважає, що боржниця проявила добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства. На підтвердження фінансових труднощів боржниця надала всі необхідні документи, а керуюча реструктуризацією провела їх перевірку та отримала від державних органів усі необхідні відповіді, що долучені до матеріалів справи та зазначені у звіті про виконану роботу. Проте, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів жодних обґрунтованих мотивів і не послався на докази, які стали підставою для винесення оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 задоволено заяву арбітражної керуючої Белінської Н.О. про участь у судових засіданнях по справі №905/798/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 відбудеться 12.03.2025 о 12:30 год.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 відбудеться 16.04.2025 о 09:30 год.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 16.04.2025 приймала участь в режимі відеоконференції керуюча реструктуризацією - арбітражна керуюча Белінська Н.О., яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , просила суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу №905/798/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Уповноважені представники боржника (апелянта) у судове засідання 16.04.2025 не з'явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників боржника (апелянта), у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Як встановлено судом, вже після судового засідання 16.04.202025 о 10:08 год (згідно відмітки системи "Електронний суд") на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Оскільки зазначене клопотання про відкладення розгляду справи надійшло після судового засідання, тому воно судовою колегією не розглядалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні керуючої реструктуризацією Белінської Н.О., судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити існуючу заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з відповідними правовими наслідками.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулося 17.09.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України за номером публікації 74078.
Матеріалами справи підтверджується, що після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, заяви з грошовими вимогами до боржника від кредиторів, що визначені боржницею у конкретизовано списку кредиторів не надходили.
Судом встановлено, що керуючим реструктуризацією Белінською Н.О. було направлено потенційним кредиторам повідомлення №02-477/4751 від 27.09.2024 про можливість звернутись до суду та керуючого реструктуризацією, а також заявити грошові вимоги до боржника та про правові наслідки неподання ними заяв з грошовими вимогами до боржниці на адреси кредиторів засобами поштового зв'язку, а саме: ТОВ "Маніфою", ТОВ "СОС Кредит", ТОВ "Іннова Фінанс", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Селфі Кредит", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", ТОВ "Авентус Україна", АТ "Таскомбанк" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на підтвердження чого додано список №12285 згрупованих відправлень Укрпошта Експрес.
Крім того, ухвалу суду від 17.09.2024 про відкриття провадження у справі було направлено судом на поштові адреси вищевказаних кредиторів, що були зазначені боржницею у конкретизованому списку кредиторів, наявному в матеріалах справи.
15.10.2024 до господарського суду надійшла заява арбітражної керуючої Белінської Н.О. про результати перевірки декларації боржника, з якої вбачається, що арбітражним керуючим встановлено порушення у заяві ОСОБА_2 , а саме: відсутня інформація про вклади у банках, готівкові кошти, електронні гроші та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2023 роки; відсутня інформація щодо фінансових зобов'язань за 2021, 2022 та 2023 роки; відсутні відомості про доходи членів сім'ї (окрім чоловіка).
16.10.2024 до суду надійшла заява арбітражної керуючої Белінської Н.О., в якій повідомлено, що станом на 16.10.2024 на пошту та електронну пошту адресу арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) фізичної особи ОСОБА_1 жодних заяв з вимогами до боржника не надходили.
17.10.2024 до господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому остання просила суд: прийняти заяву про прийняття виправленої декларації про майновий стан по справі №905/798/24; розглянути декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки та долучити їх до матеріалів справи.
14.11.2024 до Господарського суду Донецької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про її неплатоспроможність, яке обґрунтоване тим, що після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №905/798/24 про неплатоспроможність жодних вимог до боржниці кредиторами висунуто не було, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Господарський суд ухвалою від 14.11.2024 призначив судове засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 16.12.2024.
Ухвалою від 21.11.2024 господарський суд зобов'язав керуючого реструктуризацією Белінську Н.О. письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог ч. 1 ст. 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника.
12.12.2024 до господарського суду надійшло повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. про те, що вона підтримує в повному обсязі позицію боржниці про закриття провадження у справі №905/798/24 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та інші заяви і клопотання подані нею.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду вищевказаних заяв та позицій сторін, місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу від 16.12.2024, якою, окрім іншого, закрито провадження у справі №905/798/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, та яка наразі оскаржується боржницею в апеляційному порядку.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою 4 КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги 4 КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).
За змістом ст. 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Подібний правовий висновок викладено в постанов Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
При цьому, КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Разом з тим, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
Таким чином, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Для отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.п. 4 -11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
При цьому, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п.п. 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до п.п. 9 - 11 ч. 5 ст. 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації (такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20).
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Отже, зі змісту п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні (подібний висновок висловив Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
Як вже зазначалось раніше, 17.09.2024 ухвалою Господарського суду Донецької області від відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з відповідними правовими наслідками, визначено дату проведення попереднього засідання.
Судом встановлено, що арбітражним керуючим Белінською Н.О. при перевірці декларації про майновий стан боржника - ОСОБА_1 встановлено наступні порушення: відсутня інформація про вклади у банках, готівкові кошти, електронні гроші та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2023 роки; відсутня інформація щодо фінансових зобов'язань за 2021, 2022 та 2023 роки; відсутні відомості про доходи членів сім'ї (окрім чоловіка), про що керуючий реструктуризацією повідомила господарський суд заявою від 15.10.2024 про результати перевірки декларації боржника.
За результатами аналізу наданої боржницею кредитної історії (а.с. 123-166, т.2), господарським судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість по кредитам, які вона брала 11.02.2024, 20.02.2024, 28.02.2024, 07.03.2024, 09.03.2024, 11.03.2024, 29.03.2024, 31.03.2024 та один кредит перед АТ "Таскомбанк", який вона взяла у 05.07.2019 та має заборгованість у розмірі 1603,70 грн.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що всього боржниця взяла в кредит у банківських та фінансових установах за період лютий - березень 2024 грошові кошти на загальну суму 100900,00грн. При цьому, поточна заборгованість з урахуванням процентів по цим же кредитам становить 244471,86грн та ще 1603,70грн перед АТ "Таскомбанк".
Як встановлено судом з досліджених матеріалів справи, зокрема, з кредитної історії ОСОБА_1 вбачається, що вона активно бере гроші в кредит під високі проценти у таких кредиторів (фінансових установ) як ТОВ "Маніфою", ТОВ "СОС Кредит", ТОВ "Іннова Фінанс", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Селфі Кредит", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", ТОВ "Авентус Україна", АТ "Таскомбанк" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Кредитна історія боржниці почалась ще в лютому 2021 року, - спочатку з малих сум кредитів, які вона відразу повертала, потім вона почала брати кредит по декілька разів на місяць, зокрема з листопада 2021 року. Починаючи з червня 2023 року суми кредитів зросли і частота звернення за ними також.
Разом з цим, судом з'ясовано, що взяті до лютого 2024 року кредити повністю були оплачені, а з лютого 2024 року боржниця припинила виконання грошових зобов'язань та звільняється з роботи у березні 2024 року за власним бажанням.
За поясненнями боржниці, викладеними у заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність та в судових засіданнях, необхідність отримувати кредити в неї виникла у зв'язку з тим, що її чоловік допомагає своїй багатодітній сім'ї, - у нього є повнолітня сестра (20 років) та ще брати і сестра (приблизно 17 років та 12-13 років) і мати. Батько сім'ї не допомагає, у нього є великий борг з аліментів. Отримані ОСОБА_1 кошти знадобились для того, щоб зібрати дітей до школи.
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши наведені боржницею доводи та дослідивши матеріали справи, погоджується із висновками місцевого суду, що вказані обставини щодо необхідність отримання коштів на зазначені цілі та понесення ОСОБА_1 відповідних витрат, не підтверджуються жодними долученими до матеріалів справи доказами.
Так, з дослідженої судом декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2023 рік вбачається, що вона отримала 47520,00грн в якості виграшів та призів. За поясненнями боржниці, ці кошти є виграшем її чоловіка у казино.
З довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо чоловіка боржниці - ОСОБА_3 , вбачається наявність доходів у останнього, які складають:
- у період січень-березень 2024 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 108484,41грн, у період квітень-червень 2024 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 89187,97та додаткове благо у розмірі 336,03грн;
- у період січень-грудень 2023 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 697673,32грн, інші доходи у розмірі 1900,00грн, виграші та призи у розмірі 1360,00грн, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитом у розмірі 6047,94грн, додаткове благо у розмірі 202,72грн;
- у період січень-грудень 2022 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 385371,38грн, інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у розмірі 62,12грн та дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитом у розмірі 835,65грн;
- у період січень-грудень 2021 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 194226,24грн, додаткове благо у розмірі 631,5грн та інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у розмірі 1550,29 грн.
Як свідчать наявні у справі докази, боржниця ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 у липні 2022 року, проте у декларації про майновий стан боржника за 2021 рік вона вказує його як свого чоловіка, тобто визнає факт спільного проживання та ведення спільного побуту.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо боржниці ОСОБА_1 , доходи останньої складають:
- у період січень-березень 2024 року нараховано та виплачено 40128,82грн заробітної плати, додаткове благо у розмірі 131,10грн та соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 4000,00грн;
- у період січень-грудень 2023 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 9773,00грн, додаткове благо у розмірі 536,83грн, виграші та призи у розмірі 47520,00грн;
- у період січень-грудень 2022 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 40516,74грн соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 1326,00грн, суму надмірно витрачених коштів на відрядження 153,78грн; сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення 113,13грн, додаткове благо у розмірі 182,21грн;
- у період січень-грудень 2021 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 91083,18грн, додаткове благо у розмірі 484,13грн.
Таким чином, аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що дохід боржниці ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_3 , як членами однієї сім'ї, яким належить таке майно (кошти) на праві спільної сумісної власності: за січень-березень 2024 склав 148613,23грн, за січень - грудень 2023 склав 707446,32грн.
Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що боржниця ОСОБА_1 за наявності таких доходів сім'ї у складі 2 чоловік (у справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що на утриманні сім'ї боржниці перебувають інші особи) постійно, багато разів на місяць бере в кредит кошти під високі проценти, заборгованість по яким в рази перевищує суму коштів, які вона бере в кредит, та не зазначає будь-яких обґрунтованих пояснень на які потреби витрачаються ці кошти.
Як вже вказувалося, за змістом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 обґрунтовує наявність заборгованості виключно необхідністю допомогти матері, братам та сестрі свого чоловіка.
При цьому, надані до матеріалів справи докази не містять жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження участі чоловіка боржниці ОСОБА_1 у допомозі його матері та братам.
У свою чергу, боржницею не надано до справи жодного документального підтвердження необхідності понесення нею саме таких вимушених та неочікуваних витрат, які б при цьому перевищували розмір доходу її сім'ї, та на які (витрати) вона зовсім не розраховувала, у зв'язку з чим була необхідність брати кредит.
При цьому, судом не встановлено та боржницею не було надано до матеріалів справи доказів на підтвердження тих обставини, які були підставою необхідності (за наявності доходу у розмірі 707446,32грн) брати кредитні кошти під надвисокі проценти та неможливість задовольнити потреби сім'ї, у тому числі щодо допомоги іншим членам сім'ї, за рахунок отриманого у 2023 року розміру доходу.
Колегія суддів зазначає, що на боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.
При цьому, встановлений ст. 116 КУзПБ обов'язок боржника відобразити в декларації свій майновий стан та членів своєї сім'ї не обмежується певним правовим режимом майна боржника та членів його сім'ї, позаяк Розділ ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (Наказ Міністерства юстиції України 21.08.2019 № 2627/5) передбачає відображення відомостей щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника (п. "А" Розділу ІІІ) та членів сім'ї боржника (п. "Б" Розділу ІІІ).
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20.
У справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб поняття "член сім'ї боржника" закріплено в ч. 5 ст. 116 КУзПБ. Означені норми самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім'ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 по справі №910/6639/20 зауважила на необхідності врахування, в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, господарськими судами наведеної правової позиції у вирішенні питання включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати членів сім'ї до декларації про майновий стан боржника, яка є невід'ємною складовою при його зверненні до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зміст п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність встановлює, що боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Отже, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри).
Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що члени сім'ї не надали інформації про доходи, витрати, майно чи зобов'язання згідно з п. 9 Приміток до вищенаведеної форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, натомість у ч. 5 ст. 116 цього Кодексу імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 22.09.2022 у справі №916/2372/20.
Як встановлено судом з наданих до матеріалів справи доказів, на виконання вищенаведених вимог КУзПБ арбітражним керуючим Белінською Н.О. було подано до господарського суду звіт за результатами перевірки декларації боржника фізичної особи ОСОБА_1 , за результатами перевірки декларації про майновий стан боржника встановлено відповідні порушення.
Так, у подальшому боржницею було подано виправлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки (а.с. 104 - 137, т. 3).
Верховний Суд у постанові №916/2372/20 від 22.09.2022 сформував висновок про те, що відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї безумовно, не може свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов'язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
За результатами здійсненої перевірки виправлених боржницею майнових декларацій за 2021 - 2024 роки судом встановлено, що боржницею зазначено неповну та/або недостовірну інформацію щодо доходів та витрат боржниці та членів її сім'ї, з огляду на наступне.
Як вбачається із змісту декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2021 рік, в ній зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_4 - мати; ОСОБА_5 - батько; ОСОБА_6 - сестра; ОСОБА_3 - чоловіка та ОСОБА_7 - брата.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 97083,18грн, додаткове благо боржниці у розмірі 484,13грн, доходи ОСОБА_3 у вигляді додаткового блага у розмірі 631,5грн, військових виплат у розмірі у розмірі 194226,24грн та інші доходи у розмірі 1550,29грн. Крім того, боржницею зазначено, що члени сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 - інформацію не надали.
У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті "А" Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації за 2021 рік члени сім'ї, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не надали інформацію щодо: вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів членів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
Разом з цим, у декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2022 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_4 - мати; ОСОБА_5 - батько; ОСОБА_6 - сестра, ОСОБА_3 - чоловіка та ОСОБА_7 - брата.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 40516,74грн, додаткове благо боржниці у розмірі 182,21грн, соціальні виплати у розмірі 1326,00грн, благодійна допомога у розмірі 1489,00грн, сума надміру витрачених коштів на відрядження у розмірі 153,78грн, суму пенсійних внесків у розмірі 113,13грн та виплати ВПО у розмірі 20000,00грн, доходи ОСОБА_3 у вигляді військових виплат у розмірі у розмірі 478668,68грн, інші доходи у розмірі 62,22грн та дохід у вигляді основної суми боргу у розмірі 835,65грн боржницею зазначено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 - члени сім'ї інформацію не надали.
У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті "А" Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не надали інформацію щодо: вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів сленів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
У декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2023 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_4 - мати; ОСОБА_5 - батько; ОСОБА_6 - сестра, ОСОБА_3 - чоловік та ОСОБА_7 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 9773,00грн, додаткове благо боржниці у розмірі 536,82грн, виграші та призи у розмірі 47520,00грн та виплати ВПО у розмірі 24000,00грн, доходи ОСОБА_3 у вигляді військових виплат у розмірі у розмірі 697673,32грн, інші доходи у розмірі 1900,00грн, додаткове благо у розмірі 202,72 грн, виграші та призи у розмірі 1360,00грн та дохід у вигляді основної суми боргу у розмірі 6047,94грн. Боржницею зазначено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 - члени сім'ї інформацію не надали.
У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті "А" Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не надали інформацію щодо: вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів членів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
У декларації про майновий стан ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 - 01.04.2024 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_4 - мати; ОСОБА_5 - батько; ОСОБА_6 - сестра, ОСОБА_3 - чоловік та ОСОБА_7 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 40128,82грн, додаткове благо боржниці у розмірі 131,1грн та виплати ВПО у розмірі 4000,00грн, щодо доходів ОСОБА_3 інформація відсутня. Боржницею зазначено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 - члени сім'ї інформацію не надали.
У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті "А" Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 зазначено кошти на рахунку у АТ "А банк" у розмірі 0,56грн та 0,66грн, та на рахунку у АТ "Універсал Банк" у розмірі 0,38 грн.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не надали інформацію щодо : вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів членів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
Боржницею зазначено відомості про фінансові зобов'язання, з яких погашення основної суми позики (кредиту) складає 229878,56 грн.
Проаналізувавши вказані декларації, судом встановлено, що у декларації за 2024 рік боржницею ОСОБА_1 не було відображено дохід чоловіка ОСОБА_3 , про що також не було зазначено арбітражним керуючим у звіті за результатами перевірки декларації.
Крім того, як вбачається зі справи, боржницею не було вказано у деклараціях за 2021 - 2024 роки у Розділі VI (Б) інформацію щодо вкладів у банках, готівкових кошти та інші активи, що перебувають як у боржниці ОСОБА_1 , так і у власності членів сім'ї боржника, тоді як судом встановлено, що ОСОБА_1 систематично з 2021 року отримувала кредитні кошти в банківських та фінансових установах.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 надано до матеріалів справи розписку (а.с. 102, т. 3) про те, що вона не може надати інформацію щодо коштів, які мала готівкою за період з 2021 по 2023 року, а у 2024 році немає готівки. Щодо наявності та руху коштів на банківських рахунках, то нею надана інформація тільки станом на 30.04.2024.
Як встановлено апеляційним судом, боржницею не повідомлено суд про підстави неможливості вжиття усіх належних заходів для того, щоб отримати інформацію від банківських чи фінансових установ, в яких у неї відкриті рахунки щодо залишків коштів на них за період з 2021 по 2024.
Крім того, боржницею не було надано суду доказів неможливість надання інформації щодо свого чоловіка, з яким вони проживають та мають у власності спільне сумісне майно. З урахуванням того, що згідно пояснень боржниці вона брала кошти в кредит задля допомоги матері та братам свого чоловіка, то незрозумілою є поведінка чоловіка, який не надав своїй дружині відомості ані про готівкові кошти, ані про кошти, що знаходяться на його рахунках у банківських установах, ані про інше своє майно.
Судова колегія звертає увагу, що боржниця мала змогу отримати зазначені відомості з офіційних джерел, зокрема, шляхом направлення відповідних запитів до банківських та фінансових установ, але таких доказів суду не надала та не відобразила у своїй декларації відомості щодо перебування у власності чоловіка такого майна і грошових коштів на рахунках. ОСОБА_1 не надала цих доказів і до апеляційного суду.
Також судом встановлено, що майнова декларація ОСОБА_1 за 2023 рік не містить інформацію про фінансові зобов'язання боржниці, тоді як судом встановлено, що вона брала кредити у грудні 2023 році та повертала їх на початку 2024 року, а проценти на такі кредити нараховуються щодня.
Щодо інформації про батька та мати, то подані декларації за 2021 - 2024 роки також містять відомості про ненадання інформації. ОСОБА_1 пояснила це тим, що вони знаходяться у м. Донецьку.
Так, апеляційним судом встановлено, що у поданих до суду першої інстанції деклараціях про майновий стан за 2021 - 2024 роки ОСОБА_1 зазначила, що члени її сім'ї, а саме: мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_5 , не надали відповідної інформації про доходи, витрати та наявність майна, оскільки перебувають на тимчасово окупованій території.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що ані звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані в подальшому в ході розгляду справи ОСОБА_1 не зазначила про об'єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів її сім'ї доходів, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо, а також не надала суду жодних доказів вчиненню нею відповідних дій та заходів задля отримання такої інформації особисто та/або її представником (за умови, що ОСОБА_1 самостійно підтвердила, що підтримує з ними зв'язок (а.с. 103, т.3)).
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що вищевказана інформація істотно впливає на відомості щодо майнового стану боржника та реального виконання запропонованого нею плану реструктуризації боргів.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних належних та достовірних відомостей на підтвердження фактичного місця проживання членів родини боржниці, зокрема, її матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 .
Отже, суд апеляційний інстанції вважає, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан за 2021 - 2024 зазначила неповну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів її сім'ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім'ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого та рухомого майна, тощо.
За оцінкою апеляційного суду, саме лише посилання боржниці на те, що члени сім'ї (чоловік, мати, батько) відмовилися надавати таку інформацію, не свідчить про наявність у ОСОБА_1 дійсно об'єктивних перешкод отримати таку інформацію з офіційних джерел. Натомість, матеріали справи не містять доказів навіть намагання вжиття боржницею самостійних заходів з пошуку такої інформації.
Наведеним підтверджується правильність висновку місцевого суду про те, що боржниця ОСОБА_1 формально поставилась до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені нею у заяві обставини, що спричинили її неплатоспроможність, є неправдивими.
Відтак, враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що декларації про майновий стан боржника - ОСОБА_1 є неповними, при цьому останньою не надано суду належних доказів усунення вищевказаних порушень в деклараціях, а також боржником не надано обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо).
З урахуванням вищенаведених обставини у своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недобросовісність поведінки заявника, що, в свою чергу, ставить під сумнів дійсну неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Крім того, у судовому засіданні апеляційного господарського суду, проведеному 16.04.2025, на запитання колегії суддів відносно того, яким чином наявність зазначеної заборгованості впливає на боржницю (чи пред'являються кредиторами претензії чи стягуються ці суми в судовому порядку), зважаючи на те, що жодним з кредиторів не було заявлено до суду вимог до боржника, керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. повідомила, що будь-якої інформації чи відомостей з цього приводу в неї немає.
При цьому судом досліджено наявні матеріали справи та встановлено, що доказів того, що кредитори вимагають погашення заборгованості, відомостей про направлення вимог про повернення коштів, чи будь-яким іншим чином це вливає на боржника, у справі відсутні.
Щодо поданого боржницею ОСОБА_1 до суду першої інстанції проекту плану реструктуризації боргів, колегія суддів зазначає таке.
Реструктуризація боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник згідно з планом реструктуризації боргів може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати заборгованості з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
На цьому етапі задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності КУзПБ покладає на боржника, серед іншого, обов'язок подати проєкт плану реструктуризації боргів, співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні та доповненні його змісту відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ.
За змістом ч. 8 ст. 123 КУзПБ саме стосовно плану реструктуризації боргів боржника, що містить принаймні обов'язкові положення згідно ст. 124 КУзПБ, збори кредиторів приймають рішення про схвалення або відмову у його схваленні
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.08.2021 по справі №925/473/20, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021).
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Як встановлено судом, боржницею був поданий виправлений план реструктуризації боргів (проект) від 27.05.2024, який містить наступну інформацію, а саме:
- загальні доходи боржниці в місяць - 3500грн, які складаються з матеріальної допомоги від чоловіка відповідно до розписки від 27.05.2024 (т.2 а.с.82);
- загальні витрати боржниці (в місяць) 3028,00грн; сума яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів (в місяць) 472грн;
- розмір щомісячної суми, яка виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань 28320,00грн;
- вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 124 КУзПБ - 217752,56грн.
Таким чином, як встановлено судом, за уточненим планом реструктуризації фактично передбачається списання більш ніж 90% заборгованості, а не відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань. Відтак, місцевим судом правильно встановлено, що заявником не було надано суду плану реструктуризації, який відповідає вимогам КУзПБ.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що офіційна заробітна плата у боржниці відсутня, ОСОБА_1 звільнена з останнього місця роботи 20.03.2024 на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується наказом №ЛФ000002039 від 20.03.2024 ТОВ "Вигідна Покупка" (а.с. 85 т.2).
За поясненнями ОСОБА_1 , вона була вимушена звільнитись у зв'язку з тим, що їй на місці роботі вказали на неможливість працювати за наявності грошових боргів. При цьому суду не надано доказів того, яким чином це вплинуло на виконання нею трудових обов'язків, а у своїй розписці боржниця зазначає, що втратила роботу та перебуває у пошуку (а.с. 82, т. 2).
За таких обставин, дослідженими матеріалами справи підтверджується, що боржниця звільнилась з роботи, на якій вона отримала за 3 місяці більш ніж 40000,00грн заробітної плати, за власним бажанням за 2 місяці до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У свою чергу, наведені обставини свідчать про те, що за наявності боргу, ОСОБА_1 додатково створює умови щодо припинення існування джерела доходу, з якого можливе погашення боргу.
Судом також встановлено, що до своєї заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було надано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що боржниця зверталася до органів Державного центру зайнятості з метою пошуку роботи та працевлаштування, тоді як відповідно до розписки вказує про те, що перебуває у пошуку роботи.
При цьому, боржниця не зазначає об'єктивних обставин, які свідчать про неможливість працевлаштування, отримання прибутку, та відповідно погашення існуючої заборгованості.
З огляду на встановлені обставини, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що ОСОБА_1 не було подано повної і належної інформації про її майновий стан, з урахуванням доходу та матеріального стану її чоловіка.
Разом з цим, судом обґрунтовано відхилено посилання ОСОБА_1 на те, що їй чоловік дає 3500,00грн та оплачує оренду квартири і комунальні послуги і тому тільки на ці суми вона може розраховувати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що доходи її чоловіка не перебувають у спільній сумісній власності подружжя.
Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, у даному випадку, з огляду на наведені обставини, боржником подано невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини недобросовісної поведінки боржниці, а також відсутність повної та достовірної інформації щодо платоспроможності боржниці, місцевий господарський суд обґрунтовано закрив провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, при цьому правомірно відмовив у задоволенні клопотання боржниці про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ за відсутності правових підстав для цього, і з таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відсутність певних відомостей в майнових деклараціях не є проявом недобросовісності та намагання її приховати свої доходи, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи було оцінено та враховано не лише ці обставини, а висновок про недобросовісну поведінку боржниці зроблено у сукупності з іншими встановленими судом обставинами.
Такими обставинами у цій справі є, окрім іншого, ненадання боржницею обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2022 у справі №916/2372/20.
За наведених обставин, які свідчать про зазначення боржником в деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, подання невиконуваного плану реструктуризації боргів, що не спростовано боржником та керуючим реалізацією майна банкрута під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ і закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , і доводи апеляційної скарги боржниці не спростовують зазначеного висновку суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржниці не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.
Щодо інших аргументів учасників справи судова колегія зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, оскільки не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/798/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 28.04.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов