24 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/4519/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Скрипчук О.П. - ордер серія АС №1133128 від 24.03.2025
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", с. Котляри, Харківська область (вх. 609Х)
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 (повний текст складено 10.03.2025) у справі № 922/4519/24 (суддя Пономаренко Т.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс», м. Луцьк
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", с. Котляри, Харківська область
про стягнення заборгованості
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24:
- клопотання (вх.№4828 від 24.02.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення задоволено;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та гонорар успіху у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.
Не погодившись із вищевказаним додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:
"Клопотання (вх.№4828 від 24.02.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Котляри, вул. Безлюдівська, 5; код ЄДРПОУ: 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» (43023, м. Луцьк, вул. Лідавська, 1; код ЄДРПОУ: 44359373) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині заяви відмовити."
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- судом першої інстанції проігноровані доводи Відповідача про те, що акту приймання-передачі наданих послуг, який передбачено пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги від 20.12.2024 року, складеного між адвокатським бюро «Крючкової» та адвокатом Скрипчук О.П., матеріали справи не містять;
- весь обсяг наданих юридичних послуг зводиться до підготовки тексту позовної заяви та участі представника позивача у двох судових засіданнях, одне з яких, підготовче, було формальним. При цьому справа не є складною, матеріали позовної заяви складаються із договору поставки, видаткових та товарно-транспортних накладних, актів звіряння. Здійснення розрахунків сум, заявлених до стягнення також не є складною процедурою, оскільки такі розрахунки можливо здійснити за допомогою онлайн-калькулятора.
- заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24; призначено справу до розгляду на "24" квітня 2025 р. о 11:30 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 03.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Позивач в судовому засіданні 24.04.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач в судове засідання 24.04.2025 не з'явився.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" в якій просить суд стягнути з відповідача 1 473 503,98 грн. основної заборгованості, 80465,03 грн. пені, 9 284,45 грн. 3% річних, 54 555,95 грн. збитків від інфляції, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 267,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» у позові також було заявлено орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в розмірі 120 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. та гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн.).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2025 у справі №922/4519/24: позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» суму основної заборгованості у розмірі 1 473 503 грн. 98 коп., пеню у розмірі 80465 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 9284 грн. 45 коп., збитки від інфляції у розмірі 54555 грн. 95 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 19413 грн. 71 коп.; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 05 березня 2025 року о 09:45 годині.
На адресу місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» 24.02.2025 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. та гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн.
Приватним акціонерним товариством "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яким останній просив зменшити розмір цих витрат до 3000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24: клопотання (вх.№4828 від 24.02.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та гонорар успіху у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.
При перегляді додаткового рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між Адвокатським бюро "Крючкова" (надалі - адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» (надалі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №53-ЮП від 01.02.2023 за умовами п1.1. якого адвокатське бюро бере на себе зобов'язання по наданню правової допомоги клієнту, здійснення захисту чи представництва клієнта, що включає комплекс юридичних робіт та послуг, у відповідності з умовами договору, а клієнт зобов'язується виконувати оплату таких послуг.
Відповідно до п.1.3 договору №53-ЮП від 01.02.2023 послуги за договором надаються адвокатом Крючковою Оленою Богданівною та/або іншими особами, визначеними та призначеними на розсуд адвоката.
Згідно п.2.4. договору №53-ЮП від 01.02.2023 з метою виконання доручення клієнта, адвокатське бюро може, у разі необхідності, без отримання попередньої згоди клієнта, залучати для надання послуг третіх осіб (юридичні, аудиторські, консалтингові фірми тощо, адвокатів, фізичних осіб), в тому числі осіб, що знаходяться за кордоном.
Пунктом 2.9 договору №53-ЮП від 01.02.2023 передбачено, що приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом оплати клієнтом вартості послуг адвокатського бюро, згідно виставленого ним рахунка, в якому зазначаються перелік наданих послуг, витрачений адвокатським бюро час (при погодинній оплаті) та вартість наданих послуг. Сторони можуть фіксувати приймання-передачу наданих послуг шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (Акт). Акт може оформлюватися про повне надання послуг, про часткове надання послуг (поетапно), або ж щомісячно, за фактично надані послуги у звітному періоді. Послуги вважаються наданими належним чином, якщо протягом 5 днів з моменту отримання клієнтом рахунка чи акту, останній не надав адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення.
Згідно п.4.1 договору №53-ЮП від 01.02.2023 вартість послуг, що надаються адвокатським бюро (гонорар) погоджується сторонами додатково в усному порядку і може підтверджуватися шляхом підписання сторонами додаткових угод та/або Актів приймання-передачі наданих послуг. Якщо вартість послуг не було погоджено, то розмір гонорару визначається адвокатським бюро, на підставі діючого у нього прайс-листа на послуги та оплачується клієнтом, згідно виставленого адвокатським бюро рахунка. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення по справі (дорученню) результату, якого бажає клієнт, якщо сторони не домовились про інше. Гонорар у справі може обчислюватися за нульовою ставкою, у разі досягнення відповідної домовленості між адвокатським бюро та клієнтом.
Відповідно до п.1 додаткової угоди б/н від 11.12.2024 до договору про надання правової допомоги №63-ЮП від 01.02.2023 сторони погодили, що адвокатське бюро бере на себе зобов'язання по наданню правничої допомоги клієнту у справі про стягнення заборгованості за поставлений товар із Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", а клієнт зобов'язується виконувати оплату таких послуг.
Згідно з п.2. додаткової угоди б/н від 11.12.2024 до договору про надання правової допомоги №63-ЮП від 01.02.2023 вартість послуг, що надається Адвокатським бюро (гонорар) становить 60 000,00 грн.
Після розгляду справи, клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн. (п.3. додаткової угоди б/н від 11.12.2024 до договору про надання правової допомоги №63-ЮП від 01.02.2023).
Як вбачається із пояснень позивача, в додатковій угоді від 11.12.2024 було вказано договір №63-ЮП замість потрібного №53-ЮП, що є технічною помилкою. Фактично між адвокатським бюро та позивачем укладався тільки договір про надання правової допомоги №53-ЮП від 01.02.2023.
Крім того, між Адвокатським бюро "Крючкова" (надалі - клієнт) та адвокатом Скрипчук Ольгою Перівною (надалі - виконавець) було укладено договір про надання правничої допомоги від 20.12.2024 за умовами п.1.1. якого виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання правничої допомоги клієнту, що включає представництво клієнта у суді, підготовлення та подання процесуальних документів по справі №922/4519/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості. Повноваження виконавця поширюються щодо представництва клієнта в Господарському суді Харківської області та в суді апеляційної інстанції по господарській справі №922/4519/24.
Згідно п.3.2. договору про надання правничої допомоги від 20.12.2024 вартість гонорару погоджується сторонами додатково в усному порядку та підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
На підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 60 000,00 грн. представник позивача надав суду акт №686 прийняття-передачі наданих послуг від 20.02.2025 згідно якого адвокатським бюро було надано послуги згідно з договором про надання правничої допомоги №53-ЮП від 01.02.2023 а саме:
- вивчення матеріалів справи;
- підготовка позовної заяви та розрахунку заборгованості;
- участь в судових засіданнях 22.01.2025, 06.02.2025 та 19.02.2025.
Згідно платіжної інструкції №1892 від 21.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» перерахувало Адвокатському бюро "Крючкова" 60000,00 грн. за послуги з правничої допомоги.
Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані документи, надані позивачем, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Водночас у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).
У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У частинах п'ятій - сьомій, дев'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що спір про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки відноситься до спорів незначної складності, у зв'язку із чим вивчення матеріалів справи, підготовка позовної заяви та розрахунку заборгованості не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи адвоката.
Дана справа є типовою, з усталеною судовою практикою, невеликою кількістю документів, що потребують аналізу та, як наслідок, не потребує великої кількості часу, витраченого адвокатом на представництво інтересів клієнта.
Колегія суддів зауважує, що вартість правничої допомоги на суму 60000,00 грн. щодо вивчення матеріалів справи, підготовки позовної заяви та розрахунку заборгованості, є явно завищеною та такою, що не відповідає наявним в матеріалах справи документам та обставинам справи.
З вищевказаних обставин так само завищеним є гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн, який не відповідає принципам обґрунтованості, пропорційності, співмірності та розумності його розміру, враховуючи обставини даної господарської справи.
Таким чином, при перевірці вартості представництва інтересів позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що заявлена до стягнення сума 120 000,00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. та гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн.) є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг та доцільність наданих адвокатських послуг.
Приймаючи до уваги принципи співмірності, реальності та розумності судових витрат, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що доцільним буде стягнення з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та гонорар успіху в розмірі 10000,00 грн.
За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, на Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" покладаються витрати на надання правової допомоги в розмірі 30000,00 грн. та гонорар успіху в розмірі 10000,00 грн., решта витрат покладається на позивача.
Доводи апелянта, щодо відсутності в матеріалах справи акту приймання-передачі наданих послуг, який передбачено пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги від 20.12.2024 року, складеного між Адвокатським бюро «Крючкова» та адвокатом Скрипчук О.П. не впливає на відносини, що склались між адвокатським бюро «Крючкова» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс».
Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 підлягає скасуванню в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та гонорару успіху у розмірі 50000,00 грн із прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та гонорару успіху у розмірі 10000,00 грн. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 підлягає залишенню без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 - скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та гонорару успіху у розмірі 50000,00 грн.
Абзаци 1-2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 викласти в наступній редакції:
«Клопотання (вх.№4828 від 24.02.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Котляри, вул. Безлюдівська, 5; код ЄДРПОУ: 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» (43023, м. Луцьк, вул. Лідавська, 1; код ЄДРПОУ: 44359373) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. та гонорар успіху у розмірі 10000,00 грн.
В іншій частині клопотання (вх.№4828 від 24.02.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудлайф Плюс» про ухвалення додаткового рішення - відмовити».
В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 у справі №922/4519/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2025 року